Ухвала суду № 61992074, 10.10.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 546/42/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1717/16Головуючий у 1-й інстанції Горулько О.М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

Суддів: Карпушина Г.Л, Триголова В.М.

при секретарі: Рибак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 20 травня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з указаним позовом. В обґрунтування позову вказано, що 22 квітня 2013 року між сторонами у справі укладено кредитний договір за умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 20000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 30 листопада 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 33 391 грн. 29 коп. Посилаючись на наведене, просили задовольнити позов.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 20 травня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором без номера від 22 квітня 2013 року, що виникла станом на 30 листопада 2014 року, у розмірі 33391 грн. 29 коп., у тому числі: заборгованість за основною сумою кредиту - 21150 грн. 00 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 9625 грн. 04 коп.; заборгованість з комісії за користування кредитом - 550 грн. 00 коп.; штраф (фіксована складова) - 500 грн.; штраф (процентна складова) - 1566 грн. 25 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 333 грн. 91 коп.

З даним рішенням суду не погодивсяпредставник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення у скасувати та закрити провадження у справі. Вважає, що рішенням суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому вказував, що між позивачем та відповідачем не існує письмової форми договору, а відтак, відповідно до положень ст. 1055 ЦК України, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Також посилався на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості відповідача.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2015 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задоволено частково. Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 20 травня 2015 року скасовано, та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Апеляційного суду Полтавської області від 06 жовтня 2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22 квітня 2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, який складає собою анкету - заяву позичальника, за умовами якої остання отримала кредит у розмірі 20000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом..

Також судом встановлено, що анкета-заява містить згоду позичальника на те, що ця анкета-заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг, а також зазначення того, що відповідачка на момент укладення договору ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 30 листопада 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 33 391 грн. 29 коп., яка підлягає стягненню з ОСОБА_3.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює,виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, та в свою чергу не заперечувалося ОСОБА_3, кредитні правовідносини виникли між сторонами у справі з 2007 року.

Так, ОСОБА_3 були видані наступні картки:

НОМЕР_1 - з терміном дії з 14.08.2007 р до 04.09 року;

НОМЕР_2 - з терміном дії з 11.06.2008 до 06.12 року;

НОМЕР_3 - з терміном дії з 01.05.2010 до 04.14 року;

НОМЕР_4 - з терміном дії з 12.11.2011 до 11.15 року;

НОМЕР_5 -з терміном дії з 13.02.2013 до 02.17 року.

Як вбачається з анкети - заяви ОСОБА_3 10 лютого 2012 року відповідач повторно отримала кредитну карту « Універсальна» / а.с. 276-277/.

22 квітня 2013 року відповідачем було отримано привілейовану платіжну картку GOLD згідно анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг / а.с.278-280/.

Як встановлено колегією суддів, при переоформленні кредитної карти з « Універсальної» на « Універсальну « Голд» у відповідача була кредитна заборгованість в сумі 15187, 36 грн., яка відповідно була переведена на переоформлену картку « Універсальну « Голд», що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_3 / а.с. 176 -181/.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експерта.

Згідно ч. 1 ст. 58 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 59 ЦПК України).

При цьому у кредитному договорі кредитор зобов'язаний довести надання позичальнику кредиту, а на боржнику лежить обов'язок по доведенню його виконання згідно визначених таким договором умов.

Відповідач не заперечувала отримання кредитної картки « Універсальної « Голд» та її використання, що в свою чергу підтверджується матеріалами справи.

Також, ОСОБА_3 не спростовано належними та допустимими доказами розрахунок заборгованості, наданий ПАТ КБ « Приватбанк».

Крім того, як вбачається з апеляційної скарги, відповідач фактично прохає розірвати договір у зв'язку з неможливістю його виконання внаслідок фінансової кризи та вказує, що вказаними кредитними правовідносинами порушено її право як споживача кредитних послуг, оскільки він є несправедливим.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що при укладенні кредитного договору у вигляді анкет - заяв між сторонами у справі, волевиявлення його сторін було спрямовано на надання і отримання в кредит коштів для задоволення споживчих потреб відповідача, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, договір вчинений в письмовій формі, встановленій законом для його виду, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст цього договору також не суперечить вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, зокрема Закону України "Про захист прав споживачів", а також моральним засадам суспільства, в ньому передбачені всі умови, які є обов'язковими для цього виду договору, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, як права, так і обов'язки, а також відповідальність за неналежне виконання умов договору обох сторін, він підписаний обома сторонами, а тому є законним, правомочним, підлягає виконанню сторонами.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються наведеними вище мотивами.

Таким чином, колегія суддів за результатами апеляційного розгляду справи вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом надана відповідна правова оцінка.

За таких обставин висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити .

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 20 травня 2015 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: ______ Т.В. Одринська

Судді: ______Г.Л. Карпушин _____ В.М.Триголов