Ухвала суду № 61989932, 12.10.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/1804/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

12 жовтня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області

у складі : головуючого - судді Мацунича М.В.

суддів : Леско В.В., Бисаги Т.Ю.

з участю секретаря : Кухта М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 23 червня 2016 року про визнання протиправною бездіяльність начальника міського відділу державної виконавчої служби за скаргою Кредитної спілки "Міст", де заінтересованими особами є: Відділ державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною бездіяльність начальника міського відділу державної виконавчої служби, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року представник Кредитної спілки "Міст" в особі Комяті Л.П. звернувся зі скаргою на бездіяльність Мукачівського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області. Як на обґрунтування своїх вимог посилався на те, що членам спілки були надані грошові кошти згідно договорів позики на загальну суму 67250 гривень, однак такі не були повернуті. Кредитна спілка звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості з боржників згідно договорів. Вимоги спілки були задоволені та винесено рішення про стягнення боргу. Видано виконавчі листи, які були направленні на виконання до Мукачівського міського відділу ДВС. Однак відомості про подальший стан проваджень виконавчою службою не надавались останньою. Неодноразово направлялись письмові запити про стан виконавчих проваджень, однак відповіді не отримано. На прохання ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, було відмовлено. У зв'язку з наведеним, просила визнати дії ДВС неправомірними та зобов'язати ДВС виконати рішення по стягненню заборгованості в найкоротший термін.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 23.06.2016 року, скаргу Кредитної спілки "Міст", задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність начальника МВ ДВС Мукачівського МРУЮ - Медвідь І.М. щодо незабезпечення контролю за своєчасністю, правильністю й повнотою виконання рішень про стягнення заборгованості з боржників на користь КС "Міст". У задоволенні решти вимог відмовлено.

Заперечуючи ухвалу суду, начальник МВ ДВС Мукачівського МРУЮ - Медвідь І.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати ухвалу суду першої інстанції та закрити провадження у справі. При цьому посилається на те, що ухвала суду постановлена в порушення вимог норм матеріального та процесуального законодавства.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник МВ ДВС Мукачівського МРУЮ в особі Зейкан В.Л., підтримав, вимоги скарги і просив задовольнити таку. Указував, що скаржником пропущено строк на звернення до суду зі скаргою, оскільки відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду в 10 денний строк, із дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Крім цього, скарга на бездіяльність мала розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Представник Кредитної спілки "Міст" в особі Комяті Л.П. заперечила щодо вимог апеляційної скарги, просила відхилити таку, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які брали участь у справі, вивчивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що дана скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних мотивів.

Згідно приписів ст. 383, частин 1, 2 ст. 384 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця, чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права, чи свободи.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в пунктах 12 та 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 ЦПК України), незалежно від місця виконання судового рішення. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця розглядається судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК України.

Як зазначено в абзаці 6 пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", суди повинні враховувати, що юрисдикція адміністративних судів може бути встановлена законом, зокрема, частинами 4 і 5 ст. 82 ЗУ "Про виконавче провадження".

У даних нормах ідеться про те, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Та, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У спірних правовідносинах, Кредитна спілка "Міст" як стягувач у виконавчих провадженнях оскаржила до суду, який видав виконавчий документ, бездіяльність державного виконавця та іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень. Кредитна спілка "Міст" не оскаржувала бездіяльність державного виконавця та іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб).

А звідси, є безпідставними посилання представника МВ ДВС щодо вирішення питання з оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень до адміністративної юрисдикції.

Необґрунтованими доводами апеляційної скарги є й те, що суд першої інстанції безпідставно стягнув із Мукачівського МВ ДВС судовий збір, адже ЗУ "Про судовий збір" не передбачено необхідність сплати такого.

Однак, відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Розподіл судових витрат здійснюється судом незалежно від того, чи оскаржується рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади, і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу.

Щодо аргументів представника МВ ДВС Мукачівського МРУЮ в апеляційній скарзі стосовно пропущення заявником строку для подачі скарги на бездіяльність державного виконавця, то варто зазначити наступне.

Статтею 385 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, чи свобод; у триденний строк із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений із поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Пропуск зазначених строків, які визначаються як процесуальні строки, не є підставою для відмови у прийнятті скарги, оскільки вони можуть бути поновлені судом за наявності поважних причин, і на них поширюються правила статті 72 ЦПК. Тому скарга, подана після закінчення відповідного строку, залишається без розгляду, якщо суд за клопотанням заявника не знайде підстав для його поновлення.

При вирішенні судом питання, на якій стадії процесу слід залишити скаргу без розгляду, необхідно керуватися такими обставинами.

Якщо оскаржуються дії чи рішення із чітко визначеним строком оскарження, наприклад, з моменту одержання певної копії постанови державного виконавця, або зі скарги вбачається, коли заявник дізнався про порушення свого права, і при цьому скарга подана із пропущенням встановленого строку та відсутнє клопотання про поновлення цього строку, суддя має право залишити скаргу без розгляду на стадії відкриття провадження у справі. Це повністю відповідає положенням статей 11, 72 ЦПК щодо диспозитивності цивільного судочинства. При цьому заявнику роз'яснюється його право на подання клопотання про поновлення пропущеного строку.

Якщо зі скарги чітко не вбачається, чи пропущений строк звернення до суду, то суд має два варіанти процесуальних дій: залишити скаргу без руху та запропонувати заявнику усунути недолік скарги й зазначити з посиланням на відповідні докази дату, коли йому стало відомо про порушення свого права чи свободи. Суд у судовому розгляді може з'ясувати зазначене питання з відповідним рішенням: залишити скаргу без розгляду в зв'язку із пропущенням строку на оскарження та відсутність клопотання про його поновлення або розглянути скаргу по суті, якщо буде встановлено, що строк не пропущено.

При цьому, судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду із прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Матеріалами справи встановлено, що Кредитна спілка "Міст" не була обізнана про хід виконавчих проваджень. Також встановлено, що Кредитна спілка "Міст" неодноразово зверталась до Мукачівської МВ ДВС про хід виконання виконавчих проваджень, про що свідчать наявні в матеріалах справи листи, адресовані Мукачівській міській державній виконавчій службі. А звідси, відсутні підстави стверджувати про пропуск строку на звернення до суду.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, у межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б заслуговували на увагу, і спростовували висновки суду, особою, що звернулась з апеляційною скаргою, не надано.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що недостатній контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем щодо здійснення ним всіх необхідних дій для того щоб виконавчі провадження були належним чином виконані призвели до порушення прав, законних інтересів скаржника, а тому в задоволенні апеляційної скарги Мукачівського МВ ДВС слід відмовити.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та вище зазначеного, а тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

За наведених обставин та керуючись статтями 307, 312, 314, 315, 317 і 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області - відхилити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 23 червня 2016 року про визнання протиправною бездіяльність начальника міського відділу державної виконавчої служби, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили.

Головуючий : _______

Судді : _______

_______