Рішення № 61989910, 11.10.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/1978/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 жовтня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого: Джуга С.Д.

суддів: Готри Т.Ю., Леска В.В.

при секретарі: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 28 квітня 2016 року Закарпатської області по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності ,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.08.2012 року вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1, її частка складає 7/16. Інша частка будинку належить відповідачу. Після отримання спадщини сторони до цього часу не можуть дійти згоди про порядок користування майном, тому просила провести розподіл дворогосподарства АДРЕСА_1, виділивши їй в натурі як окрему інвентарну одиницю належну їй 7/16 частину нерухомого майна згідно варіанту визначеного судово-будівельною експертизою.

Рішенням Свалявського районного суду від 28 квітня 2016 року позов задоволено.

Виділено ОСОБА_2 в натурі 7/16 часток з житлового будинку та надвірних будівель і споруд по АДРЕСА_1 як цілу ідеальну частку, а саме: кладову під літ. 1-6 площею 5,9 кв. м; житлову кімнату під літ. 1-7 площею 11,8 кв. м; житлову кімнату під літ. 1-8 площею 21,3 кв. м; веранду під літ. 1-9 площею 4,9 кв. м; літню кухню під літ. «Б», сарай під літ. «Г»; гараж під літ «Ж».

Залишено у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 котельню під літ. «Е», погріб під літ. «К», вбиральню під літ. «И», ворота № 1, огорожу № 2, огорожу № 3.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2863 (дві тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 00 коп. грошової компенсації за відхилення від ідеальних часток при поділі в натурі житлового будинку, надвірних будівель і споруд по АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. та 1/2 частини витрат за проведення експертизи у розмірі 3141 (три тисячі сто сорок одну) грн. 60 коп.

На дане рішення відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення змінити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, відповідно до якого розподілити будинковолодіння між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступним чином : приміщення позначені літ. «Б», «Д», «Е», «Ж», частину приміщення призначеного літ. АА, поз.1-7 площею 11,8 кв. метрів, поз. 1-9 площею 4.9 кв. метрів, огорожу №1 та №3 виділити ОСОБА_2 Приміщення позначені літ. АА, за виключенням поз.1-7 площею 11,8 кв. метрів, поз. 1-9 площею 4.9 кв. метрів виділити йому.

Залишити у спільному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_1 приміщення позначене літ «К»- вигріб та приміщення позначене літ. «И»- вбиральня.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, пояснення представника позивача, роз'яснення експерта, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно зі ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є власником 7/16 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.(а.с.11-12)

Власником 9/16 часток зазначеного будинковолодіння є відповідач ОСОБА_1 (а.с.58-60)

Згоди щодо порядку користування будинком між сторонами не досягнуто.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи Львівського НДІСЕ від 17.03.2016 № 4615 року, проведеної на підставі ухвали Свалявського районного суду від 24.11.2015 року, можливі два варіанти (Варіант №1 та Варіант №2) розподілу дворогосподарства АДРЕСА_1 на дві відокремлені квартири, частка однієї з яких складала б 7/16, а друга 9/16 частин з врахуванням всього майна, яке знаходиться на території цього дворогосподарства з відповідною грошовою компенсацією за відхилення від ідеальних частин. (а.с.71-85).

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Обираючи варіант поділу будинковолодіння згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачка на даний час у вказаному дворогосподарстві не проживає, між сторонами порядок користування приміщеннями не встановлений, та дійшов вірного висновку про обрання саме першого варіанту розподілу, оскільки кожен із співвласників матиме частину житлового будинку максимально приближену до ідеальних часток, вказаний варіант передбачає найменше відхилення від ідеальних часток сторін та менший розмір грошової компенсації. З такими висновками повністю погоджується і колегія суддів. Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують, а тому не заслуговують на увагу.

Разом з тим, в рішенні судом першої інстанції не зазначено, які необхідно виконати ремонтно-будівельні роботи для перепланування житлового будинку на ізольовані квартири.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17.03.2016 року № 4615 при обох варіантах реального розподілу необхідно виконати наступні ремонтно- будівельні роботи: закласти дверні прорізи між приміщеннями кухні під літ. 1-4 і кладової під літ. 1-6, а також між приміщеннями житлових кімнат під літ. 1-5 та 1-8; влаштувати дверний проріз між приміщеннями кладової під літ. 1-6 та житлової кімнати під літ.1-7; влаштувати санвузол в приміщенні кладової під літ. 1-6; влаштувати кухню в приміщенні житлової кімнати під літ. 1-7. Для перепланування житлового будинку на ізольовані квартири, кожному із співвласників у індивідуальному порядку необхідно здійснити внутрішнє спорядження приміщень та обладнати автономні мережі електро-, газопостачання та опалення, встановити індивідуальні прилади обліку споживання природного газу та електричної енергії.

З врахуванням наведеного доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими. Рішення суду першої інстанції підлягає доповненню із зазначенням , що переобладнання приміщень дворогосподарства АДРЕСА_1 на дві відокремлені квартири згідно з висновком судової будівельно - технічної експертизи від 17.03.2016 року зобов'язані здійснити сторони по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги щодо неправильності висновку експерта є безпідставними і не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Зокрема, допитана судом апеляційної інстанції експерт ОСОБА_5 повністю підтримала висновок судової будівельно-технічної експертизи від 17.03.2016року № 4615. Пояснила, що нею на місці проведено огляд та обміри об'єкта дослідження в присутності представника позивача та присутності відповідача ОСОБА_1 і його представника. Фактичні розміри і матеріали конструкцій будівель та споруд будинковолодіння відповідають зазначеним у технічному паспорті від 03.11.2015року, що знаходився в матеріалах цивільної справи, яка їй надана. Фактичне використання будівель сараю під літ. «В» та літ. «Г» не має жодного відношення до суті і не впливає на висновок експерта.

З матеріалів справи вбачається, що подаючи заперечення на позовну заяву, відповідач ОСОБА_6 долучив до нього технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 який виготовлено за станом на 03.11.2015 року та акт від 03.11.2015 року, з якого вбачається, що працівники КП «Свалявське РБТІ» на місці проводили огляд даного будинковолодіння (а.с.46-59).

Таким чином експертом проводилось дослідження, в тому числі із використанням технічного паспорту від 03.11.2015 року, наданого самим відповідачем, і дані щодо будівель та споруд будинковолодіння в технічному паспорті від 03.11.2015 року повністю співпадали з фактичними даними встановленими експертом. Виготовлення ОСОБА_1 в послідуючому, після проведення експертизи та після ухвалення судом першої інстанції рішення по сутті спору, нового технічного паспорту на даний будинок від 05.05.2016 року, не спростовує правильність вказаного висновку експерта.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме : позбавлення його можливості ознайомитися з висновком експерта і надати зауваження, є безпідставними і повністю спростовуються матеріалами справи. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що в судовому засідання 07.04.2016 року відповідач ОСОБА_1 та його представник заявили суду клопотання про ознайомлення з висновком експерта і судом задоволено таке клопотання та відкладено розгляд справи на 19.04.2016 року, тобто надано можливість відповідачу та його представнику реалізувати процесуальні права. (а.с.87 - 88).

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що судом неправильно з нього стягнуто половину вартості витрат на проведення експертизи у розмірі 3141 грн., оскільки відповідно до ч.1ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові всі витрати, в тому числі і витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні з вищенаведених підстав.

Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 307, 309 , 313, 316, 317, 319 ЦПК України -,

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Свалявського районного суду від 28 квітня 2016 року Закарпатської області змінити.

Доповнити резолютивну частину рішення Свалявського районного суду від 28 квітня 2016 року наступним змістом: «Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснити переобладнання приміщень дворогосподарства АДРЕСА_1, Закарпатської області згідно з висновком судової будівельно - технічної експертизи від 17.03.2016 року.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Судді