Ухвала суду № 61985033, 13.10.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №668/8403/15-ц Головуючий в І інстанції Зубов О.С. Провадження №22-ц/791/1235/16 Доповідач: Воронцова Л.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоСтародубця М.П.,суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.,секретарПісоцька Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами Херсонської міської ради, ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 02 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Херсонської міської ради, третя особа - ПАТ «Підприємство «Дружба», про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що 16 квітня 2013 року о 1030 годині його травмувала гілка, що відірвалася від дерева, розташованого у АДРЕСА_1, на земельній ділянці, яка перебуває в оренді ПАТ «Підприємство «Дружба» (далі-підприємство). Вказані факти встановленні рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 17.04.2015 року і не потребують доказування. Цим же рішенням встановлено відсутність вини підприємства у заподіянні йому шкоди та покладення відповідальності на Херсонську міську раду, оскільки, незважаючи на неодноразові звернення підприємства до відповідача з приводу обстеження орендованої ним території на предмет знесення аварійних дерев та складання відповідного акту, такий акт на момент його травмування не було складено комісією міської ради, тому у підприємства не виникло права на знесення дерев.

Зазначаючи, що внаслідок заподіяної травми він тривалий час перебував на лікуванні у медичних закладах та поніс матеріальні витрати, а також зазнав моральних страждань, просив суд стягнути з Херсонської міської ради на його користь на відшкодування майнової шкоди 5 124,763грн. і 48 720грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 02 березня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Херсонської міської ради на користь ОСОБА_5 5 168грн. 85коп. на відшкодування майнової шкоди, 6 000грн. у відшкодуванні моральної шкоди.

В апеляційних скаргах на рішення суду, поданих окремо, Херсонська міська рада, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила його скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та не взяття до уваги висновку експертизи щодо розміру заподіяної йому моральної шкоди, просив рішення суду в частині розміру задоволених позовних вимог про стягнення моральної шкоди змінити, стягнувши з відповідача 48 720грн.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Херсонської міської ради ПАТ «Підприємство «Дружба» (далі Підприємство) просить її відхилити, апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити у повному обсязі.

Представники сторін і третьої особи у судових засіданнях у даній справі участь приймали, давали свої пояснення і висловили свою позицію щодо предмета спору та доводів апеляційних скарг.

В судове засідання сторони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи, клопотання представника Херсонської міської ради про відкладення розгляду справи до розгляду іншої справи в порядку касаційного провадження задоволенню не підлягає, як таке що не ґрунтується на вимогах цивільного процесуального права, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін, у відповідності до положень ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Херсонської міської ради підлягаючою задоволенню частково, апеляційну скаргу ОСОБА_5 такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи частково позові вимоги ОСОБА_5 та стягуючи з Херсонської міської ради на його користь майнову і моральну шкоду, суд І інстанції виходив з того, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 17.04.2015 року, яке має преюдиційне значення у даній справі, встановлено відсутність вини у заподіянні позивачу шкоди Підприємства і наявність вини Херсонської міської ради, що виразилася у порушенні Порядку видалення аварійних дерев на територіях м. Херсона та доведеності заподіяння позивачу матеріальної і моральної шкоди у певному розмірі.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом та сторонами не заперечується, 16 квітня 2013 року о 1030 годині у АДРЕСА_1 ОСОБА_5 отримав ушкодження здоров'я внаслідок травмування його гілкою, що відірвалася під час сильного пориву вітру від дерева, в результаті чого він тривалий час перебував на лікуванні та поніс матеріальні витрати /а.с. 5,6-12/.

Земельна ділянка, на якій розташовано дерево, що стало причиною травмування позивача, відповідно до договору оренди від 18.07.2005 року та рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 24.09.2010 року №2-2648/10 передана Херсонською міською радою ВАТ «Підприємство «Дружба» (зміна назви на ПАТ) у користування під розміщення торговельних рядів /а.с. 191-193; 200-204/.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 17.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Підприємство «Дружба», третя особа: Херсонська міська рада про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та рішеннями суду апеляційної інстанції у даній справі від 21.05.2015 року і від 21.09.2016 року, які мають преюдиційне значення, встановлено, що на момент нещасного випадку з ОСОБА_5 - 16.04.2013 року, незважаючи на неодноразові звернення ПАТ «Дружба» до Херсонської міської ради щодо обстеження орендованої території на предмет видалення сухостійних дерев, не було складено акта на право видалення аварійного дерева постійно діючою комісією з обстеження аварійних дерев на територіях м. Херсона, який відповідно до Правил благоустрою території забезпечення чистоти і порядку в м. Херсоні є підставою для видалення дерева, тому у ПАТ «Підприємство «Дружба» не виникло обов'язку по видаленню вказаного дерева, як аварійного. Позивачем не доведено, що дії ПАТ «Дружба» є неправомірними, що між ними і спричиненою позивачу шкодою відсутній причинний зв'язок та вина підприємства.

Частиною 2 ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено,що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку де п.7 ч.1 ст. 1 цієї ж статті передбачені повноваження щодо організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Таким чином, з урахуванням вище зазначеного та обставин, які є преюдиційними при розгляді даної справи, щодо відсутності вини ПАТ «Дружба» у заподіянні шкоди ОСОБА_5 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для покладання відповідальності на Херсонську міську раду за заподіяну позивачу шкоду, тому доводи Херсонської міської ради у зазначеній частині є безпідставними і підлягають відхиленню.

Посилання Херсонської міської ради в апеляційній скарзі на те, що позивачем на підтвердження розміру заподіяної матеріальної шкоди надано неналежні докази, заслуговують на увагу частково. Дійсно, ОСОБА_5 включив до складу витрат, понесених ним на лікування від отриманої травми благодійні внески на загальну суму 835 грн. ( 16.04.2013 року - 550 грн; 27.04.2013 року - 35 грн., 200 грн., 50 грн.), які носять характер добровільних пожертувань позивача медичному закладу, однак не являються обов'язковими та такими, що призначені лікарем.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами Херсонської міської ради про необхідність виключення з вартості витрат позивача на лікування вартість жувальної гумки у сумі 3,54 грн. і вартість термопелюшок у сумі 40 грн., як таких, що понесені позивачем на власний розсуд без призначення лікаря та не пов'язаних з його лікуванням від травми. Всього підлягає виключенню з матеріальних витрат позивача сума у розмірі 878,54 грн. ( 835 грн. + 3,54 грн. + 40 грн.).

Інші доводи апеляційної скарги міської ради щодо необґрунтованості та недоведеності витрат позивача на лікування підлягають відхиленню, як такі, що спростовуються виписками з історії хвороби ОСОБА_5, його амбулаторної карти, призначень лікарів та поясненнями допитаного у якості свідка лікаря ОСОБА_6. /а. с. 5-12; 37-46; 99-108; 114-128/.

Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_5, щодо необґрунтованості рішення суду у частині визначення розміру заподіяної йому моральної шкоди, так не взяття до уваги висновку судового експерта, який апелянт вважає єдиним належним і допустимим доказом розміру даної шкоди, то колегія суддів вважає їх безпідставними, такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права і підлягають відхиленню.

Висновок судового експерта, на який посилається позивач, як на доказ заподіяння йому моральної шкоди внаслідок отриманої травми і її розміру, відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 212 ЦПК України, є одним із доказів у справі і жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 п. 1, ч. 3 ст. 23 ЦК України, Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 10 постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір моральної шкоди визначається з урахуванням вини заподіювача.

Враховуючи у сукупності фактори і обставини, які впливають на визначення розміру заподіяної відповідачу шкоди, характер правопорушення, з урахуванням погодно - кліматичних умов 16 квітня 2013 року у м. Херсоні (довідка ХОЦ гідрометеології № 38.03/1-4/1075, про те, що погодні умови відповідали критерію небезпечності гідрометеорологічних явищ); глибини фізичних та духовних страждань, терміну погіршення здібностей потерпілого, вимоги розумності і справедливості, колегія суддів погоджується з розміром грошової компенсації заподіяної позивачу моральної шкоди, визначеної судом першої інстанції і не вбачає підстав для її збільшення.

Таким чином доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню, апеляційна скарга Херсонської міської ради частковому задоволенню, рішення суду у частині стягнутої суми на відшкодування матеріальної шкоди зміні та зменшенню вказаної суми з 5 168,85 грн. до 4 290,31 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України та п. 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 164,16 грн. та вимогами позивача про відшкодування моральної шкоди у сумі 121,80 грн., а всього 285 грн. 99 коп.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Апеляційну скаргу Херсонської міської ради задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 02 березня 2016 року у частині відшкодування матеріальної шкоди змінити, зменшити стягнуту з Херсонської міської ради на користь ОСОБА_5 грошову суму на відшкодування матеріальної шкоди з 5 168 грн. 85 коп. до 4 290 грн. 31 коп.

Стягнути з Херсонської міської ради судовий збір на користь держави у сумі 285,99 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий М. П. Стародубець Судді: Л. П. Воронцова П. Я. Ігнатенко