Рішення № 61983734, 11.10.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/1156/16-ц 11.10.2016 11.10.2016 11.10.2016

Справа № 473/1156/16-ц

Провадження № 22ц/784/2138/16 Головуюча в першій інстанції Ротар М.М.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Довжук Т.С.,

суддів: Коломієць В.В., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання Лівшенком О.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_4

та апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 серпня 2016 року по справі за позовом

публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

(далі - ПАТ «Державний ощадний банк України»)

до

ОСОБА_5, ОСОБА_4

про стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку,

ВСТАНОВИЛА:

21 березня 2016 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом, розмір якого в подальшому зменшило, до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 33 284 грн. 32 коп. в солідарному порядку.

Позивач зазначав, 03 березня 2009 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», назву якого в подальшому було змінено на ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 26, відповідно до умов якого банк надав відповідачу 100 000 грн. на споживчі цілі, зі сплатою 23% річних та строком до 02 березня 2019 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, того ж числа, між Банком, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено тристоронній договір поруки № 26, згідно якого остання відповідає як солідарний боржник.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов'язків, станом на 01 травня 2016 року утворилась заборгованість в сумі 33 284 грн. 32 коп., яка складається з:

-залишок по кредиту - 13 812 грн. 04 коп.;

-прострочені проценти - 1 033 грн. 53 коп.;

-пеня - 18 402 грн. 18 коп.;

-комісії - 36 грн. 57 коп.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач зменшив розмір позовних вимог та остаточно просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку кредитну заборгованість в розмірі 29 028 грн. 79 коп., яка станом на 16 серпня 2016 року складається з:

-залишку за кредитом - 8 901 грн. 41 коп.;

-прострочених процентів - 362 грн. 89 коп.;

-комісії - 12 грн. 36 коп.;

-пені - 19 752 грн. 13 коп.

Посилаючись на вищезазначене та вимоги ст. ст. 525, 526, 625, 1049, 1050 ЦК України, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 серпня 2016 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором в розмірі 14 276 грн. 66 коп. Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду в частині стягнення пені змінити зменшивши розмір пені до 2 000 грн. На думку апелянта рішення суду ухвалено без повного з'ясування всіх обставин справи.

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» просить рішення суду змінити та стягнути з відповідачів в солідарному порядку 29 028 грн. 79 коп., тобто з врахування розміру пені в повному обсязі. На думку апелянта рішення в частині зменшення розміру пені ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ПАТ «Державний ощадний банк України» підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції вважав його обґрунтованим, проте, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшив розмір визначеної позивачем пені з 19 752 грн. 13 коп. до 5 000 грн.

Проте, колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення.

Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 березня 2009 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», назву якого в подальшому було змінено на ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 26, відповідно до умов якого банк надав відповідачу 100 000 грн. на споживчі цілі, зі сплатою 23% річних та строком до 02 березня 2019 року (а.с. 12-14).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, того ж числа, між Банком, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено тристоронній договір поруки № 26, згідно якого остання відповідає з як солідарний боржник (а.с. 19).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Наведені обставини свідчать, що у зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_5 зобов'язань за вказаним кредитним договором на нього та відповідачку ОСОБА_4, відповідно до ст. ст. 526, 1050 ЦК України, слід покласти обов'язок сплатити Банку заборгованість за основним кредитом, відсотками, комісією та пенею у солідарному порядку.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Установивши, що у даній справі є підстави для застосування положень ч. 3 ст. 551 ЦК України суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо зменшення розміру нарахованої банком пені.

Але, колегія суддів не погоджується з розміром пені визначеної судом.

Так, зменшуючи розмір пені з 19 752 грн. 13 коп. до 5 000 грн., суд мотивував своє рішення в цій частині тим, що розмір пені значно перевищує розмір збитків.

Проте, ч. 3 ст. 551 ЦК України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду: 1) якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов'язання збитків; 2) за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Тобто, діючим законодавством не наводиться чіткий перелік таких обставин та це питання повинно вирішуватися на підставі аналізу конкретної ситуації, а пеня є засобом цивільно-правової відповідальності та має бути співмірною з розміром основного боргу.

Як вбачається з матеріалів справи сума боргу за тілом кредиту складає 8 901 грн. 41 коп., а розмір пені 19 752 грн. 13 коп.

Отже, враховуючи стан здоров'я відповідачки ОСОБА_4 та наявність на утриманні відповідача ОСОБА_5 неповнолітньої дитини та малолітньої дитини (а.с. 54, 56-57), колегія суддів вважає, що співмірним розміром пені до основного боргу буде 9 000 грн., що складає половину від суми основного боргу.

Тому, виходячи з вищезазначеного, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо зменшення розміру пені до 2 000 грн. є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Між тим, згідно п. 39 постанови пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у разі, якщо суд на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем при подачі позову до суду першої інстанції було сплачено 1 378 грн. судового збору та за подачу апеляційної скарги 1 515 грн. 80 коп., а всього 2 893 грн. 80 коп.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню по 1 446 грн. 90 коп. судового збору з кожного.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 26 від 03 березня 2009 року станом на 16 серпня 2016 року у розмірі 18 276 грн. 66 коп. (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят шість грн. 66 коп.), що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 8 901 грн. 41 коп.; заборгованості за відсотками - 362 грн. 89 коп.; заборгованості за комісією - 12 грн. 36 коп. та пені - 9 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з кожного по 1 446 грн. 90 коп. (одна тисяча чотириста сорок шість грн. 90 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча Т.С. Довжук

Судді: В.В. Коломієць

В.І. Темнікова