Рішення № 61980899, 11.10.2016, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/499/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 жовтня 2016 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Дубовік О.М.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та послуги за утримання гуртожитку, прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня Житомирської обласної ради звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги та послуги за утримання гуртожитку, прибудинкової території у сумі 5809 грн. 77 коп.

В обґрунтування вимоги зазначено наступне. Позивач є балансоутримувачем та виконавцем житлово-комунальних послуг гуртожитку, розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Станишівка, Сквирське шосе, 6. Відповідачу, як працівнику Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради, відповідно до ордеру № 235 від 13.12.1996 року виділено житлову кімнату № 301. ОСОБА_1 протягом періоду з березня 2013 року по листопад 2015 року не сплачував житлово-комунальні послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 5809,77 грн. Тому позивач вимушений був звернутися до суду з вказаним позовом. У ході судового розгляду справи позивачем було зменшено позовні вимоги: просив стягнути з відповідача 4907 грн. 78 коп. заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, з підстав, зазначених в ньому.

Представник відповідача позов не визнала повністю. Вказала, що відповідач неправомірно нарахував заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, оскільки у 2005 році відповідач ОСОБА_1 за власні кошти встановив лічильники обліку гарячої, холодної води, а також лічильник з обліку електроенергії у кімнаті № 301, які були взяті на абонентський облік позивачем та опломбовані, відповідно до показників лічильників відповідач сплачував кошти та передавав показники до бухгалтерії позивача. Вказаний факт підтверджується актом від 02.06.2015 року, в якому, зокрема, вказано, що лічильники опломбовано пломбами Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради. Відтак оплату за житлово-комунальні послуги у спірний період відповідач має проводити саме на підставі показників лічільників.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

На балансі позивача знаходиться гуртожиток, який розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район с. Станишівка, Сквирське шосе, 6, який входить до цілісного майнового комплексу Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні Житомирської обласної ради (а.с. 12-15).

Згідно копії ордеру № 235, виданого 13.12.1996 року Обласною дитячою лікарнею відповідачу ОСОБА_1, останньому та членам його сімї, яка складається із 4 осіб, було надано у зазначеному гуртожитку житлову кімнату №301 (а.с. 16).

Довідкою № 442, виданою 18.02.2016 року Виконавчим комітетом Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської встановлено, що в гуртожитку Житомирської обласної дитячої лікарні в кімнаті № 301, який знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район с. Станишівка, Сквирське шосе, 6, зареєстрований відповідач разом з сімєю (а.с. 17).

Рішенням № 74 Виконавчого комітету Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 16 червня 2011 року, рішенням № 39 від 16.05.2013 року, рішенням № 61 від 18.09.2014 року, рішенням № 26 від 19.03.2015 року, рішенням № 45 від 21.05.2015 року (а.с. 18, 19, 20, 21, 22) позивачу було погоджено тарифи на послуги з утримання гуртожитку та прибудинкової території згідно відповідних розрахунків (а.с. 18, 19, 20, 21, 22 зворотні сторінки), які були затвердженні наказами Житомирської обласної дитячої лікарні (а.с. 23, 24, 25-26, 27, 28).

Наказом головного лікаря Житомирської обласної дитячої лікарні № 23а/2 від 06.02.2015 року запроваджено облік та розрахунок спожитих енергоресурсів по індивідуальних приладах обліку у гуртожитку лікарні (а.с. 118).

Згідно акта від 02 червня 2015 року індивідуальні прилади обліку гарячого та холодного водопостачання та електролічильник, зокрема і у кімнаті № 301, якою користується відповідач, було прийнято до роботи комісією позивача 29 травня 2015 року (а.с. 203).

Позивачем на адресу відповідача надіслано листи-попередження про необхідність погашення заборгованості за спожиту комунальні послуги (а.с. 42, 44).

11.05.2015 року між позивачем і відповідачем укладено договір №62 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та електроенергії (а.с. 34-40), з умов якого вбачається (розділ 3), що у кімнаті №301 встановлені засоби обліку води, електроенергії і теплової енергії.

Позивачем були складені акти звірки взаємних розрахунків станом на: 20 березня 2014 року, 14.07.2014 року, 01.09.2014 року та 02.11.2015 року (а.с. 50, 51, 53, 54).

Відповідно до уточненого розрахунку заборгованості, який був наданий представником позивача під час судового розгляду, відповідач має заборгованість у сумі 4907 грн. 78 коп. за період з 01.03.2013 року по 01.06.2015 року (а.с. 223-224), що також знайшло своє відображення у заяві про зменшення позовних вимог (а.с. 234).

У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_2, яка пояснила, що працювала в період з 2008 по 2012 роки на посаді бухгалтера у гуртожитку, балансоутримувачем якого є позивач; нарахування за спожиті житлово-комунальні послуги вона здійснювала на підставі наказу головного лікаря і згідно показників лічильників.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги»визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Аналіз цьогоЗаконудає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Стаття 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цьогоЗакону, базується наКонституції Україниі складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Частиною 1статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статті 20, 21 указаного Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 частини 3статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення врегульовані Правиламинадання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Так, згідно з положенням п. 10 указаних Правил справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил.

Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Однак, згідно із вимогами п. 9 цих Правил у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.

Чинним законодавством не передбачено справляння плати за показами квартирних засобів обліку у випадку, якщо такі засоби обліку належним чином не прийняті на облік виконавцем відповідних послуг.

Враховуючи, що відповідач допустив неналежне виконання зобовязання, у звязку з чим утворилась заборгованість, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє позов у повному обсязі з урахуванням зменшення позовних вимог.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відтак, суд критично ставиться до показів свідка, з огляду на той факт, що індивідуальні прилади обліку гарячого та холодного водопостачання та електролічильник, зокрема у кімнаті №301 ОСОБА_1, було прийнято до роботи комісією позивача 29.05.2015 р.

На підставі положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за розгляд даної справи, які складаються із судового збору в розмірі 1378,00 гривень.

Керуючись Законом України "Про житлово-комунальні послуги", п. 9 та п. 10 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", ст. ст. 10-11, ст. 60, ст. 88, ст. ст. 212-215, 218 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та послуги за утримання гуртожитку, прибудинкової території задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_1, на користь Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради (рахунок 35420202019366, ГУ ДКСУ у Житомирській області, код ЄДРПОУ - 02774119, МФО 811039) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.03.2013 року по 01.06.2015 року у сумі 4907 грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_1, на користь Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради (рахунок 35420202019366, ГУ ДКСУ у Житомирській області, код ЄДРПОУ - 02774119, МФО 811039), судовий збір у сумі 1378 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. М. Дубовік