Рішення № 61980461, 12.10.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/356/16-ц 22-ц/774/1665/К/16

Справа № 177/356/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1665/К/16 Коваль Н.В.

Категорія - 48 (ІII) Доповідач - Михайлів Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Михайлів Л.В.,

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.,

секретар - Маслова К.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 та його представника - ОСОБА_5 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення на її користь аліментів в розмірі 1/4 частини від всіх доходів відповідача щомісячно на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_6 - на період його навчання, посилаючись на те, що її син навчається за контрактом на денному відділенні 1-го курсу електротехнічного факультету Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет», потребує матеріальної допомоги батьків, а відповідач, як батько, відмовляється надавати таку допомогу. Також позивач у зв'язку з навчанням сина та у зв'язку із щорічною потребою сплати за навчання в розмірі 11929 грн. просила суд стягнути з відповідача на її користь суму додаткових витрат на оплату навчання сина за контрактом у твердій грошовій сумі в розмірі 497 грн., щомісячно.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) на користь матері ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання, на період його навчання, але не більше як до 23 річного віку, або до припинення сином навчання, починаючи стягнення з 17.02.2016 року. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання в межах суми платежів за один місяць.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 та його представник - ОСОБА_5 ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що ухвалюючи рішення про стягнення аліментів, суд не врахував стан здоров'я відповідача, якому зроблено декілька операцій щодо лікування зору, його матеріальний стан й отримання ним пенсії в розмірі 1887 грн., з якої він змушений утримувати себе, своє житло та нести витрати зі свого лікування, що свідчить про відсутність в нього матеріальної можливості сплачувати аліменти у зв'язку з навчанням свого сина.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Виходячи з доводів апеляційної скарги, рішення суду оскаржується тільки в частині задоволення позову про стягнення аліментів. В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу, не є предметом апеляційного розгляду, в зв'язку із чим колегією суддів не переглядається.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 12.07.2002 року (а.с. 10). Від шлюбу мають повнолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Станом на теперішній час, ОСОБА_6 навчається за контрактом на 1-му курсі електротехнічного факультету денної форми навчання Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет», строк навчання якого закінчується 30.06.2018 року (а.с. 7,10).

Стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, й визначаючи їх розмір у частці від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги батьків, а відповідач зобов'язаний та має можливість сплачувати аліменти на утримання свого повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що діючим сімейним законодавством не передбачено стягнення додаткових витрат на повнолітню дитину.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення аліментів, виходячи з наступного.

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення щодо підстав виникнення обов'язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Так, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Встановивши, що ОСОБА_6 у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, так як навчається на платній основі за контрактом із щорічною оплатою навчання в розмірі 11929 грн., а відповідач відмовляється надавати в добровільному порядку допомогу на утримання сина, хоча має таку можливість, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у відповідача обов'язку по утриманню свого повнолітнього сина у зв'язку з його навчанням.

Доводи апеляційної скарги відповідача та його представника щодо відсутності матеріальної можливості надавати таку допомогу спростовуються матеріалами справи, якими підтверджено, що відповідач є пенсіонером й отримує щомісячно пенсію в розмірі 1887,59 грн. (а.с. 34).

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що при визначенні розміру аліментів судом першої інстанції не було враховано матеріальний стан позивача, яка нарівні з відповідачем зобов'язана утримувати повнолітнього сина у зв'язку з його навчанням, а також стан здоров'я відповідача.

Так, як вбачається із наданих суду апеляційної інстанції документів, відповідач ОСОБА_4 періодично проходить стаціонарний курс лікування у зв'язку із сліпотою на одне око, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого від 09.03.2016 року (а.с. 65).

Звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_2 не зазначила ким працює та свій дохід.

В поясненнях до апеляційної скарги відповідач ОСОБА_4 зазначив, що позивач працює директором середньої школи № 2 с. Лозуватка. Цих тверджень відповідача представник позивача - ОСОБА_3 В суді апеляційної інстанції не спростував.

Отже, при визначенні розміру аліментів, колегія суддів враховує зазначені обставини і бере до уваги можливість особи, яка навчається одержувати утримання і від матері, й приходить до висновку, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів на повнолітнього сина у вигляді 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача є завищеним і зменшує його до 1/8 частини заробітку (доходу) ОСОБА_4

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції обставин, що впливають на розмір стягнутих аліментів, є обґрунтованими і в цій частині рішення підлягає зміні у відповідності до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалося.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 та його представника - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року змінити в частині розміру стягнутих аліментів, зменшити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, з 1/4 до 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу) на утримання ОСОБА_6.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Л.В. Михайлів

Судді: А.П. Барильська

Я.М. Бондар