Ухвала суду № 61977329, 29.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/15333/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/9699/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Леонтюк Л.К. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Поліщук Н.В., Шаховій О.В.

при секретарі: Горбачовій І.В.

за участю представника позивача Чернишенко А.Г.

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року

в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки.

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ПАТ «Брокбізнесбанк» звернулось в суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки. Мотивуючи свої вимоги тим, що між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір. За якого, на підставі заяви - анкети позичальника на відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки, банк оформлює позичальнику платіжну картку міжнародної платіжної системи MASTERCARD WORLD та ПІН - код до платіжної картки, відкриває платіжний рахунок № НОМЕР_1 в гривні, та здійснює обслуговування позичальника згідно переліку послуг на умовах, викладених в тарифах. 12 червня 2013 року була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, якою регламентовано кредитні відносини, про надання позичальнику грошових коштів шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом у сумі 16 000 гривень на строк з 12 червня 2013 року по 11 червня 2015 року зі сплатою - процентів за користування кредитом у розмірі 32, 00 % річних на споживчі цілі. На виконання своїх зобов'язань за кредитним договором банк надав позичальнику кредит, проте, відповідач свої зобов'язання не виконав, допустивши заборгованість.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь - ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за договором № 20130516130500 від 12 червня 2013 року про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки в сумі 30 752,79 гривень із них: 15 998,70 гривень - заборгованість по кредиту; 7 986,61 гривень - заборгованість за відсотками; 1 200 гривень - штраф за прострочення сплати кредиту; 5 346,04гривень - сума індексу інфляційних втрат за весь час прострочення сплати заборгованості по кредиту; 221,44гривень - три відсотки річних.

У задоволенні позову в частині стягнення штрафу за прострочення сплати процентів, суми індексу інфляції за весь час прострочення сплати заборгованості по процентах, та три проценти річних, відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу. Де ставив питання про його скасування та постановлення нового про відмову у задоволенні позову. Мотивуючи тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідач в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні не визнав подану апеляційну скаргу, заперечував проти її задоволення.

На час прийняття до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 рішення суду першої інстанції переглядалося апеляційним судом згідно до апеляційної скарги поданої позивачем по справі - Публічним акціонерним товариством „Брокбізнесбанк".

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 9 березня 2016 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08.12.2015 року в частині вимог про стягнення штрафу за прострочення сплати процентів, індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення сплати заборгованості по процентам було скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» 160 гривень штрафу за прострочення сплати процентів; суму індексу інфляції за весь час прострочення сплати заборгованості по процентах в розмірі 2901,76 гривень та трьох відсотків річних по заборгованості за процентах, в сумі 136,04 гривень.

У решті рішення суду залишено без змін.

Подана апеляційна скарга не містить у собі доводів щодо відмови суду першої інстанції в задоволенні вимог про стягнення зі ОСОБА_4: штрафу за прострочення сплати процентів, індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення сплати заборгованості по процентам. Відтак її розгляд відбувається за правилами ст. 318 ЦПК України.

Відповідач в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні не визнав подану апеляційну скаргу, заперечував проти її задоволення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Судом при розгляді справи було встановлено, що 12 червня 2013 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та позичальником було укладено договір № 20130516130500 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки.

Відповідно статті 1 кредитного договору банк, на підставі заяви-анкети позичальника на відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки, оформлює позичальнику платіжну картку міжнародної платіжної системи MASTERCARD WORLD та ПІН-код до платіжної картки, відкриває платіжний рахунок НОМЕР_1 в гривні, та здійснює обслуговування позичальника згідно переліку послуг на умовах, викладених в тарифах.

12 червня 2013 року була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору. Згідно пункту 1 додаткової угоди на умовах, які визначені додатковою угодою, банк надав позичальнику грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом у сумі 16 000 грн. на строк з 12 червня 2013 року по 11 червня 2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 32,00 % річних на споживчі цілі. Відповідно до п. 2 додаткової угоди встановлено ліміт кредитної лінії.

На виконання своїх зобов'язань за кредитним договором банк надав позичальнику кредит.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з вимог ст. 525 ЦК України, та зазначав, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору. А тому, з урахуванням вимог ст. 1054 ЦК України, позичальник повинен повернути кредит та сплатити визначені умовами договору додаткові витрати. А тому вимоги позивача про стягнення заборгованості, вважав доведеними та такими що підлягають задоволенню.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач зазначав, що на підтвердження виконання своїх зобов'язань за кредитним договором позивач додав до позовної заяви виписку по СКР, з якої вбачається, що всього по прибутковим операціям: 26 3888,84 гривень, всього по видатковим операціям: 26 3888,84 гривень. Таким чином сума витрат по картці дорівнює сумі надходжень на картку. Отже заборгованість дорівнює 0. Загальна сума по видатковим операціям складається з: всього по всім карткам -16002,91 гривни всього без картки - 10 385 гривень, що суперечить пункту 4.4. кредитного договору - кошти СКР використовуються тільки для розрахунків за операціями, проведеними за допомогою платіжної картки або додаткових платіжних карток.

Відтак вважав, що судом неповно, вибірково не об'єктивно з'ясовані обставини справи, а відтак оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що вказуючи на зазначені вище доводи як на підставу скасування рішення суду, відповідач при цьому будь-яких доказів щодо підтвердження їх (розрахунку, квитанцій) до суду не надав. Хоча у відповідності до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підтвердження своїх вимог та заперечень.

При цьому ним залишено поза увагою те, що згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України обов'язком позичальника за кредитним договором є, зокрема, повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ч. 2 ст. 318 ЦПК України - залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до ст. 307 ЦПК

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині вимог, що не скасовані рішенням Апеляційного суду м. Києва від 09.03.2016 року, постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування у відповідності до доводів апеляційної скарги нема.

Правових підстав для скасування рішення Апеляційного суду м. Києва від 09.03.2016 року з доводів викладених в апеляційній скарзі також нема.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дарницькогорайонного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: