Ухвала суду № 61976804, 12.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Крилова М.М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року справа №805/2313/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.,

при секретарі судового засідання Куленко О.Д.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі №805/2313/16-а за позовом Сіверського міського спеціалізованого комунального підприємства до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Сіверське міське спеціалізоване комунальне підприємство (далі підприємство) звернулось до суду з позовом до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі Інспекція) про визнання неправомірним та скасування рішення №0010641702 від 04.07.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період 23.06.2015 по 30.06.2016 застосовано до підприємства штраф у розмірі 18352,72 грн. та нарахована пеня в розмірі 12 836,73 грн. (всього на суму 31 189,45 грн.).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 04.07.2016 Інспекцією прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в розмірі 31 189,45 грн. Позивач вважає рішення відповідача № НОМЕР_1 від 04.07.2016 безпідставним оскільки відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі Закон № 2464-VI) за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування не застосовуються. У звязку з чим, позивач вважає, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про застосування штрафних санкцій. З вказаних підстав просив скасувати спірні рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі № 805/2313/16-а адміністративний позов Сіверського міського спеціалізованого комунального підприємства - задоволено частково.

Скасовано рішення Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 04.07.2016 №0010641702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в період з 23 червня 2015 року по 01 січня 2016 року в сумі 26 399 (двадцять шість тисяч триста девяносто девять) гривень 75 копійок.

Cуд першої інстанції виходив з того, у відповідності до приписів Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі Закон № 1669-VII) позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від обовязків платника єдиного внеску за спірний період.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції про скасування рішення Інспекції від 04.07.2016 №0010641702 в частині застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в період з 23 червня 2015 року по 01 січня 2016 року в сумі 26 399 гривень 75 копійок через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при розгляді справи суд першої інстанції залишив поза увагою, що розпорядження про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не визначає умов та порядку сплати єдиного внеску, натомість вказані правовідносини врегульовані Законом № 2464-VI, який повязує можливість звільнення страхувальника від сплати такого внеску, незастосування до нього штрафних та фінансових санкцій з наданням ним документу, підтверджуючого настання обставин не переробної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції. Однак, підприємством не надано сертифікату Торгово-промислової палати, який би звільняв його саме від обовязку зі сплати єдиного внеску внаслідок обставин не переробної сили (форс-мажорних обставин).

Проте, судом першої інстанції на цю обставину уваги не звернуто, а також не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між проведенням АТО та неспроможністю сплати єдиного внеску.

Також, судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що відсутність санкцій за невиконання обовязків по сплаті єдиного внеску може призвести до його ненадходження, та як слідство, у разі несплати страхувальником єдиного внеску застрахована особа втрачає за такий період страховий стаж і статус застрахованої особи.

Таким чином, суд безпідставно не прийняв до уваги необхідність подання платником податків до фіскального органу заяви про незастосування штрафних та фінансових санкцій; не надання позивачем сертифікату Торгово-промислової палати України, який би підтверджував настання обставин непереборної сили; та неврахування судом відсутність остаточного переліку населених пунктів, на території яких здійснюється АТО.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Інші особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Тобто, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині скасування рішень податкового органу про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, Сіверське міське спеціалізоване комунальне підприємство є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємстві за № 32714284 з 03.02.2004, місцезнаходження: 84522, Донецька область, Бахмутський район, місто Сіверськ, вулиця Артема, буд. 3, про що свідчить детальна інформація з он-лайн сервісу отримання відомостей з ЄДР (а.с.10-13). Крім того, підприємство є платником єдиного внеску згідно з п. 1 ч. 1 ст.4 Закону № 2464-VI.

04.07.2016 Інспекцією прийнято рішення №0010641702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону № 2464-VI застосовано до підприємства штраф в розмірі 18 352,72 грн. за період з 23.06.2015 по 30.06.2016 та нараховано пеню в розмірі 12 836,73 грн. на загальну суму 31189,45 грн. (а.с.8).

У відповідності до розрахунку штрафної санкції та пені платника податків підприємства за період з 23.06.2015 по 30.06.2016 застосований штраф та пеню у наступних розмірах:

- за травень 2015 року (23.06.2015-29.07.2015): штрафна санкція 980 грн., пеня 181,30 грн.; (23.06.2015-04.09.2015): штрафна санкція - 805,46 грн., пеня 298,02 грн.; (23.06.2015-04.09.2015): штрафна санкція 884,32 грн., пеня 327,20 грн.;

- за червень 2015 року (21.07.2015-04.09.2015): штрафна санкція 188,36 грн., пеня 43,32 грн.; (21.07.2015-09.10.2015): штрафна санкція 218,81 грн., пеня 88,62 грн.; (21.07.2015-09.10.2015): штрафна санкція 96,98 грн., пеня 39,28 грн.; (21.07.2015-24.12.2015): штрафна санкція 4019,34 грн., пеня 3155,18 грн.;

- за липень 2015 року (21.08.2015-01.04.2016): штрафна санкція - 100 грн., пеня 112,50 грн.; (21.08.2015-06.04.2016): штрафна санкція 634,98 грн., пеня 730,23 грн.; (21.08.2015-09.02.2016): штрафна санкція - 144 грн., пеня -124,56 грн.; (21.08.2015-11.03.2016): штрафна санкція 123,12 грн., пеня 125,58 грн.; (21.08.2015-13.01.2016): штрафна санкція 475,61 грн., пеня 347,20 грн.; (21.08.2015-15.03.2016): штрафна санкція -560 грн., пеня - 582,40 грн.; (21.08.2015-17.05.2016): штрафна санкція 483,12 грн., пеня 654,63 грн.; (21.08.2015-19.02.2016): штрафна санкція - 334 грн., пеня 305,61 грн.; (21.08.2015-24.12.2015): штрафна санкція 1176,66 грн., пеня 741,29 грн.; (21.08.2015-25.03.2016): штрафна санкція - 200 грн., пеня 218 грн.; (21.08.2015-26.01.2016): штрафна санкція 280 грн., пеня 222,60 грн.; (21.08.2015-27.04.2016): штрафна санкція 470,74 грн., пеня 590,78 грн.; (21.08.2015-29.02.2016): штрафна санкція 116,93 грн., пеня 112,83 грн.; (21.08.2015-30.05.2016): штрафна санкція 162,89 грн., пеня 231,31 грн.;

- за серпень 2015 року (22.09.2015-30.06.2016): штрафна санкція 634,15 грн., пеня 897,33 грн.;

- за вересень 2015 року (21.10.2015-30.06.2016): штрафна санкція 546,81 грн., пеня 694,44 грн.;

- за жовтень 2015 року (21.11.2015-30.06.2016): штрафна санкція 307,10 грн., пеня 342,42 грн.;

- за листопад 2015 року (22.12.2015-30.06.2016): штрафна санкція 218,81 грн., пеня 210,06 грн.;

- за грудень 2015 року (21.01.2016-30.06.2016): штрафна санкція 475,62 грн., пеня 385,25 грн.;

- за січень 2016 року (23.02.2016-30.06.2016): штрафна санкція 423,88 грн., пеня 273,40 грн.;

- за лютий 2016 року (22.03.2016-30.06.2016): штрафна санкція 600,04 грн., пеня 303,02 грн.;

- за березень 2016 року (21.04.2016-30.06.2016): штрафна санкція 724,70 грн., пеня 257,27 грн.;

- за квітень 2016 року (21.05.2016-30.06.2016): штрафна санкція 953,86 грн., пеня 195,54 грн.;

- за травень 2016 року (22.06.2016-30.06.2016): штрафна санкція 1012,43 грн., пеня 45,56 грн.

Судами встановлено, що 30.08.2016 підприємство звернулось до Донецької торгово-промислової палати із заявою про надання сертифікату про настання форс-мажорних обставин.

В матеріалах справи міститься лист-відповідь Донецької торгово-промислової палати від 30.08.2016 № 938/12.1-21-03 на заяву підприємства від 30.08.2016, згідно з яким зазначено, що п. 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI не містить обмеження у вигляді обовязкової наявності форс-мажорних обставин, які підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати, для надання звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення АТО.

Згідно з п. 1 та п. 12 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Судами встановлено, що Сіверське міське спеціалізоване комунальне підприємство несвоєчасно виконувало обовязок платника єдиного внеску щодо сплати єдиного внеску у звязку з проведенням АТО у період з 23.06.2015 по 30.06.2016.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02.09.2014 доповнено розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування пунктом 9-3.

Відповідно до п. 9-3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464-VI: Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Зазначена норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

Проте, нормою аналогічного змісту розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування доповнено пунктом 9-4.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у спірних правовідносинах, у розумінні вказаної норми та враховуючи положення ст. 25 Закону № 2464 відповідальність, штрафні та фінансові санкції - це штраф та/або пеня.

Таким чином, пункт 9.4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464-VI пов'язує звільнення платників єдиного внеску від штрафу та/або пені за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції з наявністю двох умов, це перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону 2464-VI, де проводилася антитерористична операція та штраф та/або пеню застосовано до платника за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

За приписами абзаців першого та другого ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, штрафні санкції та пеня не є складовою недоїмки з єдиного внеску.

Колегія суддів апеляційної інстанції також зазначає, що для звільнення від штрафу та/або пені, на відміну від звільнення від сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску, подання окремих заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати, тощо не потребується, та пунктом 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI не передбачено.

В матеріалах справи містяться лист-відповідь Донецької торгово-промислової палати від 30.08.2016 № 938/12.1-21-03 на заяву Сіверського міського спеціалізованого комунального підприємства від 30.08.2016 щодо того, що п. 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 не містить обмеження у вигляді обовязкової наявності форс-мажорних обставин, які підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати, для надання звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення АТО.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669-VII територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Сіверськ.

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02 грудня 2015 року Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить м. Сіверськ.

Як вже встановлено судом вище, Сіверське міське спеціалізоване комунальне підприємство, яке розташована у м. Сіверськ, знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводиться антитерористична операція.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

Таким чином, Сіверське міське спеціалізоване комунальне підприємство є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону № 2464-VI, та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яка на даний час триває.

З огляду на дію п. 9.3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464-VI у період з 15 жовтня 2014 року по 01 січня 2016 року, колегія суддів дійшла до такого висновку, що до Сіверського міського спеціалізованого комунального підприємства не застосовуються штрафні санкції у вигляді штрафу та пені, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обовязків платника єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року по 01 січня 2016 року.

Таким чином, рішення, прийняте Артемівською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державною фіскальною службою у Донецькій області №0010641702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до Сіверського міського спеціалізованого комунального підприємства в частині за період з 23 червня 2015 року по 01 січня 2016 року є протиправним та необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень субєктів владних повноважень ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому це рішення підлягає частковому скасуванню в розмірі 26 399,75 грн.

Посилання в апеляційній скарзі на Закон № 911-УІІІ не заслуговують на увагу, оскільки п. 9.4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2464-VI не втратив своєї чинності і на теперішній час.

Як зазначалось вище, в іншій частині постанова місцевого суду позивачем не оскаржена, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишена без змін.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У звязку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Повний текст ухвали складений 13 жовтня 2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі №805/2313/16-а за позовом Сіверського міського спеціалізованого комунального підприємства до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

ОСОБА_3