Постанова № 61975971, 30.09.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

30 вересня 2016 року Справа № 814/1277/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Князєва В.С., судді Біоносенка В.В., судді Марича Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54030 до відповідачів1. Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601 2. Господарського суду Миколаївської області, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 провизнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів: Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) та Господарського суду Миколаївської області, у якому просить:

- визнати дії Державної судової адміністрації України та Господарського суду Миколаївської області в частині не нарахування та невиплати позивачу заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до абзацу другого частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про прокуратуру», а з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року - відповідно до абзацу другого частини першої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» - неправомірними;

- зобов'язати Державну судову адміністрацію України та Господарський суд Миколаївської області здійснити перерахунок заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за період з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року - відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та виплатити її в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.10.2014 року прийнятий Закон України № 1697-VІІ «Про прокуратуру», що набрав чинності 26.10.2014 року. Пунктом 5 розділу XII «Прикінцеві положення» цього Закону внесено зміни до ч. 1 ст. 144 Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів», її було доповнено новим абзацом другим, відповідно до якого «розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців».

При цьому, абзацом 2 підпункту 1 та абзацом 3 підпункту 2 пункту 13 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» Кабінету Міністрів України було доручено у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Таке правове регулювання означає, що з 26.10.2014 року за працівниками апарату судів визнано право на посадові оклади у нових (підвищених) розмірах.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 80-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2015 рік, яким встановлено, що норми і положення ч. 1 ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Отже, Бюджетним кодексом України із змінами і Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» по-іншому врегульовано відносини в частині визначення розміру посадових окладів працівників апарату судів.

29.03.2015 року набрав чинності Закон України від 12.02.2015 року № 192- VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в новій редакції. Згідно ч. 1 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Відповідно до підпункту 2 пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити в межах своїх повноважень перегляд та скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; забезпечити приведення міністерства та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

02.03.2015, тобто після прийняття Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», був прийнятий Закон України №217-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік». Підпунктом 12 пункту 1 Закону №217- VIII з абзацу третього пункту 9 Закону про Державний бюджет України на 2015 рік було виключено посилання на частину третю статті 69, статтю 129, частину першу статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зберігши при цьому загальне посилання на положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Проте, Закон України від 02.03.2015 №217- VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» набрав чинності з 13 березня 2015 року, а Закон України від 12.02.2015 №192-УІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» - з 29 березня 2015 року, тому останній із названих законів почав справляти вплив на розмір посадових окладів працівників апаратів судів з урахуванням положення абзацу третього пункту 9 Прикінцевих положень Закону про Державний бюджет України на 2015 рік: розмір окладів визначався безпосередньо законом України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».

країни «Про забезпечення права на справедливий суд».

Таким чином, з 26.10.2014 року по 28.03.2015 року розмір посадових окладів працівників апаратів судів мав визначатись відповідно до абзацу другого частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про прокуратуру», а з 29.03.2015 року - відповідно до абзацу другого частини першої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Позивач зменшення посадового окладу вважає неправомірним, зазначає, що бюджетне фінансування не може бути тією обставиною, яка виключає відповідальність суб'єкта владних повноважень перед особою.

Від позивача телефонограмою надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідача - Господарського суду Миколаївської області - в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, в задоволенні вимог позивача просили відмовити.

Відповідач - ДСА України - надала суду письмове заперечення на позов, яке мотивує тим, що відповідно до статті 51 Закону України «Про Кабінет Міністрів України прийняття постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України є його виключною компетенцією, а ДСА України не має повноважень щодо нормотворчості.

Крім того, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), установлено, що норми і положення Закону України застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, фінансування ДСА України та територіального управління здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, передбачених Державним бюджетом України на наступний рік. Без відповідних змін до Державного бюджету України в частині збільшення видатків на утримання судів, а також змін до інших нормативно-правових актів, територіальне управління не вбачає за можливе виплачувати заробітну плату працівникам апаратів судів загальною юрисдикції посадових окладів відповідно до статті 147 Закону України.

Отже, ТУ ДСА України в Миколаївській та ДСА України не наділена правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості здійснювати перерахунок посадового окладу апелянту та виплату заробітної плати у відповідному розмірі.

З урахуванням викладеного позивачеві виплачувалась заробітна плата в межах затвердженого фонду оплати праці у відповідності до Законів України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів» та постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов праці оплати працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 року № 268.

Аналогічна думка висловлена у Постановах Верховного суду України: Постанова ВС України від 12.07.216 року по справі № 820/4648/15, Постанова ВС України від 13.07.2016 року по справі № 820/3372/15 та Постанова ВС України від 13.07.2016 року по справі № 820/4653/15.

ДСА України вважає позов необґрунтованим, просить відмовити в його задоволенні.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Судом встановлено, що працює в апараті Господарського суду Миколаївської області на посаді помічника судді (з 01.02.2001 року по 31.01.2002 року на посаді спеціаліста І категорії, з 01.02.2002 року переведений на посаду помічника судді, з 01.11.2011 року звільнений із займаної посади за власним бажанням, 19.12.2011 року повторно призначений на посаду помічника судді). В період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року отримував посадовий оклад за займаною посадою у розмірі 1218,00 грн., а в період з 09 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року мій посадовий оклад становив 2756,00 грн.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо правомірності нарахування та, як наслідок, виплати заробітної плати, суд звертає увагу на наступні приписи законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 14.10.2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» набрав чинності 26.10.2014 року. Цим Законом внесено зміни до статті 144 Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», зокрема щодо визначення розміру посадового окладу працівника апарату суду.

Абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII Закону «Про прокуратуру» Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

З 28.03.2015 року Законом України від 12.02.2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» затверджено нову редакцію Закону України «Про судоустрій і статус суддів», стаття 147 якого регулює відносини, пов'язані із матеріальним, побутовим забезпеченням та соціальним захистом працівників судової системи, в тому числі встановлює критерії визначення розміру посадового окладу працівника апарату суду.

Підпунктом 2 пункту 13 перехідних положень Закону № 192-VIII Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Наведене узгоджується із положеннями частин сьомої, восьмої статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), згідно з якими умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

Аналогічні положення закріплено також частиною другою статті 8 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), яка передбачає, що умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом (стаття 13 Закону № 108/95-ВР).

За правилами статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції до 28.03.2015 року) фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює, зокрема, ДСА. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України (стаття 143 Закону № 2453-VI). Аналогічні правила закріплені і у статтях 145, 146 Закону № 2453-VI у редакції з 28.03.2015 року.

З 01.01.2015 року пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (визначено, що норми і положення, зокрема частини першої статті 144 Закону № 2453-VI, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а з 13 березня 2015 року установлено, що норми і положення Закону № 2453-VI застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На час виникнення спірних відносин схема посадових окладів працівників апарату суду була закріплена постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», зокрема додатком 47, який залишався незмінним до 09.09.2015 року. Отже, Кабінет Міністрів України покладені на нього абзацом другим підпункту 1 пункту 13 розділу XIII Закону № 1697-VII та підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону N 192-VIII обов'язки щодо приведення його нормативно-правових актів у відповідність із цими законами у тримісячний строк не виконав.

Згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Ураховуючи наведене, оскільки з 26.10.2014 року до 09.09.2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови № 268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 644 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (набрала чинності 09.09.2015 року) визначено, що у 2015 році місячний посадовий оклад застосовується з урахуванням 50-відсоткового зменшення; інші виплати працівникам апарату судів, передбачені цією постановою, здійснюються виключно в межах фонду оплати праці суду. Законами України від 16.01.2014 року № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та від 28.12.2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону № 2453-VI, частини першої статті 147 Закону № 2453-VI (у редакції з 28.03.2015 року) не передбачено, відповідач не мав правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Наведені висновки відповідають висновкам Верховного Суду України, викладеним у постановах від 12.07.2016 року у справі № 21-1726а16, від 13.07.2016 року у справах № 21-1488а16 та № 21-1888а16.

Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 128, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Князєв В.С.

Суддя Біоносенко В.В.

Суддя Марич Є.В.