Постанова № 61971679, 11.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 711/2721/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Кондрацька Н.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаряЛебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

протиправними дії відповідача, зобовязати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, на підставі довідки Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 25.04.2016 року № 551/28-5/10 про складові заробітної плати провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 призначеної пенсії у розмірі 82 % з 27.03.2009 року відповідно до довідки від 27.03.2016 року, забезпечити виплату в подальшому, провести нарахування та виплату за минулий час та виплатити різницю, звернути постанову до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідачем, управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, подано апеляційну скаргу, в якій пенсійний орган просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо неправомірності відмови у перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_2 у розмірі 82% заробітної плати головного спеціаліста сектору бухгалтерського обліку державних соціальних гарантій відділу бухгалтерського обліку ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення ПРВК, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та премії до державних свят та, відповідно, у звязку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно з Постановою КМ України від 09.12.2015 року №1013.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, крім того заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Щодо перерахунку пенсії відповідно до постанови КМ України від 09.12.2015 року №1013, суд зазначив, що закон не може погіршувати попереднє становище особи.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 працювала в ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення ГТРВК. Була звільнена з посади Головного спеціаліста сектору бухгалтерського обліку державних соціальних гарантій відділу бухгалтерського обліку 26.03.2009 року у зв'язку з досягненням граничного віку проходження державної служби відповідно до ст.7 КЗпП України та п.3 ст.30 Закону України «Про держслужбу».

З 27.03.2009 року їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.2008 року № 34 - посвідчення ПФУ серія АГ № 145643.

Проте, при призначенні їй пенсії, згідно Закону України «Про державну службу», не була врахована матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та премії до державних свят, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

16.03.2016 року до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії про включення до складу заробітної плати, для призначення (перерахунку) пенсії, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань згідно наданої довідки Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 16 березня 2016 року № 367/28-5/10. Відповідно до довідки в інші виплати включені суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та вказано, що на ці всі виплати нараховувались страхові внески.

ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області від 17.03.2016 року 4494/02 Позивачеві було відмовлено на підставі змін до чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсій» не вносилися і, відповідно, при визначені заробітної плат для обчислення пенсії державного службовця включаються складові заробітні плати, передбачені вищезазначеними нормативно - правовими актами.

Згідно акту від 22.04.2016 року результатів документальної перевірки достовірності подання довідки про складові заробітної плати ОСОБА_2 встановлено, що виявлено розходження в сумах заробітної плати між первинними документами, наданими на перевірку та довідкою про складові заробітної плати, проведено розрахунок премії і надбавки в середньому розмірі за періоди знаходження ОСОБА_2 в щорічних відпустках.

Встановивши обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції переходить до визначення правового регулювання спірних правовідносин та оцінки доказів.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачці) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Відповідно до статті 33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», відповідно до статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати.

За змістом наведених норм, суд приходить до висновку, що пенсія позивачки повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням індексації, інших виплат, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з поданою відповідачем довідкою про складові заробітної плати від 25.04.2016 року № 551/28-5/10 за період з березня 2007 року по березень 2009 року на вказані у довідці суми виплачені працівнику суми нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому відмову у перерахунку пенсійної суми з урахуванням зазначених виплат не можна визнати обґрунтованою на законі.

Відповідно до ч.6 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожання споживчих товарів і послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати та є додатковою заробітною платою.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року №865 (в редакції від 25 березня 2014 року) встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії визначалась виходячи з заробітної плати працюючих державних службовців за тими ж посадами.

Відповідно до п.5 вказаної постанови (у редакції від 25 березня 2014 року) перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а у разі його відсутності та перейменування (відсутності) посад довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики за погодженням з Головним управлінням державної служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015, а саме виключено пункт 4, та пункт 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Таким чином, постановою «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії не було визначено порядку перерахунку пенсії державного службовця.

На даний час Кабінетом Міністрів України всупереч ст.37-1 Закону України «Про державну службу» також не визначено порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

Згідно ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Частиною 1 ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26 вересня 2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.

Підпунктом 3 п.1 постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» установлено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців.

Згідност.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті35, частиною другою статті38, частиною третьою статті 42 частиною п'ятою статті 48цьогоЗакону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Враховуючи те, що позивач звернулася до відповідача за перерахунком пенсії саме на підставі довідки від 25.04.2016 року - 17.05.2016 року (а.с. 49), то перерахунок пенсії повинен здійснюватися з 01 червня 2016 року. Тобто, позивач має право на перерахунок пенсії з 01 червня 2016 року, а не з зазначеної нею дати.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премій до державних свят, ювілейних дат та сум індексації заробітної плати, а також, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а відтак дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії згідно Закону України «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням посадових окладів працюючим державним службовцям є протиправними.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, проте дещо не враховано всі обставини справи, тому існують підстави для зміни постанови суду першої інстанції..

Відповідно до ч.1 ст. 201 КАС України - підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2016 року задовольнити частково.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2016 року змінити, викласти абзац третій резолютивної частини постанови у такій редакції:

«Зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на підставі довідки Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 25.04.2016 року №551/28-5/10 про складові частини заробітної плати провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 призначеної пенсії у розмірі 82% з 01 червня 2016 року».

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

.

Головуючий суддяВ.О. Аліменко

СуддіН.В. Безименна

ОСОБА_4

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

ОСОБА_4