Постанова № 61971290, 11.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2922/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Гацанюк К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 16.05.2016 року та картки відмови від 18.05.2016 року, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі Одеська митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про визначення коду товару №КТ-500000013-0001-2016 від 16.05.2016 року, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №500110000/2016/00003 від 18.05.2016 року, зобовязання Одеської митниці ДФС здійснити митне оформлення автомобілю марки ЗИЛ-111В (ідентифікаційний номер транспортного засобу 23, номер шасі 23, номер кузова 27, загальна кількість місць, включаючи місце водія 7, тип двигуна бензиновий, робочий обєм циліндрів 5996 куб. см, календарний (модельний) рік виготовлення 1961, номер двигуна 44, тип кузова кабріолет) за кодом УКТЗЕД 9705 00 00.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.04.2016 року довіреною особою позивача ОСОБА_2 згідно митної декларації №5000110000.2016.100672 від 27.04.2016 року заявлено до митного оформлення автомобіль легковий, марки ЗИЛ-111В (ідентифікаційний номер транспортного засобу 23, номер шасі 23, номер кузова 27, загальна кількість місць, включаючи місце водія 7, тип двигуна бензиновий, робочий обєм циліндрів 5996 куб. см, календарний (модельний) рік виготовлення 1961, номер двигуна 44, тип кузова кабріолет) за кодом УКТЗЕД 9705 00 00, який доставлено на територію України на підставі дозволів Міністерства транспорту та звязку України №775/3274 від 18.12.2007 року, за узгодженням з Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через Державний кордон України, виключно з метою створення експозиції раритетних автомобілів, оскільки даний автомобіль представляє собою культурну, історичну і колекційну цінність для України. Так, для віднесення вказаного автотранспортного засобу до товарної позиції 9705 00 00, позивачем отримано Експертний висновок Державного Політехнічного музею національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» №156/11 від 26.11.2007 року та в підтвердження коду класифікації додатково отримано висновок науково-технічної експертизи №775/3274 від 29.11.2007 року, який підготовано Державним підприємством «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ», якими встановлено, що заявлений до розмитнення автомобіль дійсно має колекційну цінність та може бути ввезений на Україну в колекційних цілях. Також, листом Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через Державний кордон України від 10.07.2008 року №28/91 підтверджено наведені висновки, проте, незважаючи на вказані обставини та підтвердні документи, Відділом класифікації товарів Одеської митниці ДФС прийнято Рішення про визнання коду товару від 16.05.2016 року №КТ-500000013-0001-2016, згідно якого відповідачем визначено код товару НОМЕР_1 та 18.05.2016 року складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №500110000/2016/00003 від 18.05.2016 року. Позивач вважає рішення та вказану картку відмови протиправними, прийнятими без врахування наведених експертних висновків та листів, з порушенням строків митного оформлення, встановлених Митним кодексом України, у звязку з чим позивач просить суд їх скасувати та зобовязати Одеську митницю ДФС здійснити митне оформлення автомобілю марки ЗИЛ-111В (ідентифікаційний номер транспортного засобу 23, номер шасі 23, номер кузова 27, загальна кількість місць, включаючи місце водія 7, тип двигуна бензиновий, робочий обєм циліндрів 5996 куб. см, календарний (модельний) рік виготовлення 1961, номер двигуна 44, тип кузова кабріолет) за кодом УКТЗЕД 9705 00 00.

Представник відповідача - Одеської митниці надав до суду заперечення (а.с. 65-75), відповідно до яких проти задоволення адміністративного позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог та зазначив, що до компетенції митного органу відноситься проведення контролю за правильністю визначення класифікації товарів, поданих до митного оформлення згідно УКТ ЗЕД. Так, відповідно до наданої декларантом документації, встановлені митницею характеристики товару є визначальними для класифікації товару згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД, і у товарній позиції 8703 товар описується більш конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис, а Поясненнями до Україської класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженими наказом ДФС від 09.06.2015 року №401, не передбачено можливості віднесення транспортних засобів до товарної позиції 9705 «Колекції та предмети колекціонування із зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії або такі, що становлять історичний, археологічний, палеонтологічний, етнографічний чи нумізматичний інтерес». До товарної категорії 8703 24 90 30 включаються автомобілі легковіта інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі з робочим обємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см, що використовувались понад 5 років. Враховуючи встановлені митницею характеристики товару, які є визначальними для класифікації товару, 16.05.2016 року Відділом класифікації товарів Одеської митниці ДФС прийнято Рішення про визнання коду товару від 16.05.2016 року №КТ-500000013-0001-2016, згідно якого відповідачем змінено заявлений код товару 9705 00 00 00 та визначено код товару 8703 24 90 30 із наведенням відповідного опису товару, та 18.05.2016 року складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №500110000/2016/00003 від 18.05.2016 року. Відповідач вказує, що оскаржувані рішення та картка відмови прийняті в межах наданої компетенції та на підставі діючого законодавства України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Справу вирішено розглянути в порядку письмового провадження відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступні факти та обставини.

У серпні 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір про купівлю автомобілю ЗИЛ -111В, згідно умов якого продавець зобовязується передати, а покупець прийняти у власність автомобіль ЗИЛ-111, номер кузова 27, номер шасі 23, номер двигуна 44, колір чорний з відкидним верхом, з переоформленням автомобілю на імя покупця в службі реєстрації транспорта патрульної поліції МВС Грузії, за ціною - 3000 дол. США, яка має бути сплачена покупцем в день переоформлення автомобілю (а.с.101-103).

27.04.2016 року довіреною особою позивача ОСОБА_2 згідно митної декларації №5000110000.2016.100672 від 27.04.2016 року заявлено до митного оформлення автомобіль легковий, марки ЗИЛ-111В (ідентифікаційний номер транспортного засобу 23, номер шасі 23, номер кузова 27, загальна кількість місць, включаючи місце водія 7, тип двигуна бензиновий, робочий обєм циліндрів 5996 куб. см, календарний (модельний) рік виготовлення 1961, номер двигуна 44, тип кузова кабріолет) за кодом УКТЗЕД 9705 00 00 (а.с.76-77).

Для визначення коду УКТ ЗЕД та відповідно митної вартості автомобілю, довіреною особою позивача до Південної митниці надані, зокрема: вищенаведений договір купівлі атомобілю, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, висновок науково-технічної експертизи ДП Державтотрансдніпроект від 29.11.2007 року № 775/3274, експертний висновок Державного Політехнічного музею Національного технічного університету України Київського політехнічного інституту від 26.11.2007 року № 156/11, дозвіл Міністерства транспорту та звязку України №775/3274 від 18.12.2007 року на ввезення на територію України для постійного користування механічного транспортного засобу, виготовленого 8 і більше років тому, лист Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через Державний кордон України від 10.07.2008 року №28/91 та ін. (а.с.78-122).

27.04.2016 року, у звязку з виникненням у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (складний випадок), митним органом надіслано запит №100672 від 27.04.2016 року до Відділу класифікації товарів Управління адміністрування митних платежів Одеської митниці ДФС (а.с.124).

Так, судом встановлено, шо 16.05.2016 року Відділом класифікації товарів Одеської митниці ДФС прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-500000013-0001-2016 від 16.05.2016 року, згідно висновку якого відповідачем змінено код товару на НОМЕР_1 та опис товару викладено у наступній редакції: автомобіль легковий, марки ЗИЛ модель 111В (ідентифікаційний номер транспортного засобу 23, номер шасі 23, номер кузова 27, загальна кількість місць, включаючи місце водія 7, призначення пасажирський, тип двигуна бензиновий, робочий обєм циліндрів 5996 куб. см,бувший у використанні (колір чорний), календарний рік виготовлення 1961, модеьний рік виготовлення 1961, номер двигуна 44, тип кузова кабріолет, потребує ремонтно-реставраційний робіт, виробник «ЗИЛ» СССР (а.с.30-30з/б).

На підставі ст.55 Митного кодексу України, Одеською митницею відмовлено позивачу у прийнятті поданої митної декларації №500110000.2016.100672 від 27.04.2016 року та митному оформленні товарів, і на підставі виявлених порушень митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500110000/2016/00003 (а.с.31-31з/б).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Митний Кодекс України (далі - Кодекс) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до статті 49 Кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 2 статті 51 Кодексу митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 57 глави 9 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

У відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ст.67 МКУ, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно ч.ч.1-4 ст.69 МКУ, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Так, судом встановлено, що для підтвердження правильності визначення коду УКТ ЗЕД, довіреною особою позивача до Південної митниці надані, зокрема: висновок науково-технічної експертизи ДП Державтотрансдніпроект від 29.11.2007 року № 775/3274, експертний висновок Державного Політехнічного музею Національного технічного університету України Київського політехнічного інституту від 26.11.2007 року № 156/11, дозвіл Міністерства транспорту та звязку України №775/3274 від 18.12.2007 року на ввезення на територію України для постійного користування механічного транспортного засобу, виготовленого 8 і більше років тому, лист Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через Державний кордон України від 10.07.2008 року №28/91 та ін. (а.с.9-16, 26).

27.04.2016 року, у звязку з виникненням у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (складний випадок), митним органом надіслано запит №100672 від 27.04.2016 року до Відділу класифікації товарів Управління адміністрування митних платежів Одеської митниці ДФС (а.с.124).

При цьому, жодної вимоги посадовою особою органу доходів і зборів щодо необхідності надання усіх наявних відомостей, необхідних для підтвердження заявлених кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразків таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них, до декларанта або уповноваженої ним особи не заявлено.

Відповідно до ч.5 ст.69 МКУ, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Так, Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 650 (далі Порядок №650), визначає порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).

Порядок розроблено з метою приведення класифікаційної роботи митних органів у відповідність до Митного кодексу України (далі - Кодекс), удосконалення здійснення контролю правильності класифікації товарів відповідно до вимог УКТ ЗЕД під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення, упорядкування процедури класифікації товарів і запобігання випадкам ухилення підприємствами та громадянами від сплати митних платежів у повному обсязі та від установлених заходів нетарифного регулювання.

Контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до п.п.1-3 розділу III «Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом» Порядку №650.

Декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу.

Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку, контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:

опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу;

відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;

заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії:

а) ідентичні товари;

б) подібні (аналогічні) товари;

в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі:

характеристики, які є визначальними для класифікації товару;

призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару;

перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

У випадку, передбаченому підпунктом "а" абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТ ЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.

У випадку, передбаченому підпунктом "б" абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні.

У випадку, передбаченому підпунктами "б", "в" абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.

У разі якщо заявлений товар не передбачений підпунктами "а" - "в" абзацу четвертого цього пункту, процедура контролю правильності класифікації товару здійснюється відповідно до цього Порядку.

Так, згідно п.5 розділу ІІІ Порядку №650, у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Як встановлено судом, наведеної письмової вимоги митного органу на адресу позивача не надходило та Одеською митницею не складалось.

Відповідно до п.6 р.ІІІ Порядку №650, у разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.

Отже, з наведного вбачається, що Рішення про визначення коду товару має бути прийнято митним органом лише у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу, за умови письмового повідомлення декларанта або уповноваженої ним особи необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД та за наявності достатньої інформації.

Так, згідно вказаного Рішення, документами, якими відповідач керувався під час його прийняття, слугували: Митний кодекс України, УКТЗЕД в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, Пояснення до УКТЗЕД, затверджені наказом ДФС України №401 від 09.06.2015 року, ПКМУ від 21.05.2012 року №428, Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України №650 від 30.05.2012 року, ЕК ВМД №2008/3004516 від 30.04.2008 року, довідка №477 від 23.04.2008 року, лист ДМСУ №11/7-10.16/16446-ЕП від 21.12.2010 року, лист ДМСУ №11/7-10.16/15961-ЕП від 14.12.2010 року, лист ЦМУЛДЕР №29/1-11.1/4023-ЕП від 02.06.2008 року, Рішення про визначення коду товару від 25.12.2010 року №КТ-500-0545-2010 та від 11.02.2015 року №КТ-100000000-0017-2015 (а.с.30з/б).

При цьому, експертні висновки - науково-технічної експертизи ДП Державтотрансдніпроект від 29.11.2007 року № 775/3274, Державного Політехнічного музею Національного технічного університету України Київського політехнічного інституту від 26.11.2007 року № 156/11, дозвіл Міністерства транспорту та звязку України №775/3274 від 18.12.2007 року на ввезення на територію України для постійного користування механічного транспортного засобу, виготовленого 8 і більше років тому, лист Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через Державний кордон України від 10.07.2008 року №28/91, відповідачем до уваги не прийнято, хоча відповідно до ч.5 ст.69 МКУ, вказаний складний випадок класифікації товару у звязку з виникненням суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, має бути вирішений за допомогою додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо, які містяться саме у наданих позивачем документах, а в разі неможливості їх застосування, відповідачем не запропоновано надати додаткові документи та не здійснено інших заходів за для отрмання такої додаткової інформації, зокрема, яка потребує спеціальних знань або проведення відповідного досліження.

Так, згідно п.7 р.ІІІ Порядку №650, у разі письмового підтвердження декларантом або уповноваженою ним особою готовності надати додаткові документи чи відомості перевірка правильності класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД проводиться після їх надання.

Строк надання додаткових документів чи відомостей не повинен перевищувати 10 календарних днів. Строк проведення митного оформлення визначається з дати надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей і не повинен перевищувати строки, установлені статтею 255 Кодексу.

Строк митного оформлення у разі взяття проб (зразків) товарів визначається з урахуванням вимог статті 255 Кодексу.

Строк прийняття Рішення про класифікацію товару не повинен перевищувати 10 календарних днів. За умови необхідності залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) загальний строк прийняття Рішення не повинен перевищувати 30 календарних днів.

Судом встановлено, що вказане рішення відповідачем також прийнято поза межами 10-ти денного строку, встановленого наведеною нормою Порядку №650, оскільки спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) при прийнятті рішення не залучалось, а тому вказаний строк не міг продовжуватись відповідачем без належних на то підстав.

Відповідно до Розділу XXI «ТВОРИ МИСТЕЦТВА, ПРЕДМЕТИ КОЛЕКЦІОНУВАННЯ ОСОБА_4» група 97 Закону України «Про митний тариф» до товарної позиції 9705 відносятться колекції та предмети колекціонування із зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії або такі, що становлять історичний, археологічний, палеонтологічний, етнографічний чи нумізматичний інтерес.

Судом встановлено, що при зверненні до Одеської митниці для митного оформлення автомобілю представником позивача надано необхідний пакет документів для здійснення перевірки митним органом правильності визначення коду товару за УКТЗЕД.

Суд наголошує, що ненаведення митницею в рішенні належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не витребування митницею додаткових документів у разі виникнення складного випадку із зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, прийняття рішення поза межами встановленого законодавством строку, свідчать про протиправність такого рішення.

З огляду на викладене, суд вважає, що декларантом були надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити код товару та відсутність обставин, які б перешкоджали віднесення автомобіля ЗИЛ-111В до товарної категорії 97050000 за УКТЗЕД та подальше здійснення його митного оформлення Одеською митницею за вказаним кодом.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного сууд України, викладеною в ухвалі від 18.01.2011 року по справі №2-а-8076/08, яка залишена без змін Постановою Верховного Суду України від 10.10.2011 року (а.с.136-139).

Відповідно до статті 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані.

Отже, судом встановлено, що декларантом надані усі необхідні документи, які надавали митному органу змогу визначити код товару, Одеською митницею ані в рішенні, ані у картці відмови не обґрунтовано наявність обставин, які б перешкоджали віднесення автомобіля ЗИЛ-111В до товарної категорії 97050000 за УКТЗЕД, таких пояснень не надав також представник відповідача у судовому засіданні.

Таким чином, суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про неправомірність рішення Одеської митниці про визначення коду товару, без обґрунтування неможливості віднесення автомобіля ЗИЛ-111В до товарної категорії 97050000 за УКТЗЕД та в порушення встановленого строку для прийняття такого рішення.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 16.05.2016 року та картки відмови від 18.05.2016 року, зобовязання вчинити певні дії задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про визначення коду товару №КТ-500000013-0001-2016 від 16.05.2016 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №500110000/2016/00003 від 18.05.2016 року.

Зобовязати Одеську митницю ДФС здійснити митне оформлення автомобілю марки ЗИЛ-111В (ідентифікаційний номер транспортного засобу 23, номер шасі 23, номер кузова 27, загальна кількість місць, включаючи місце водія 7, тип двигуна бензиновий, робочий обєм циліндрів 5996 куб. см, календарний (модельний) рік виготовлення 1961, номер двигуна 44, тип кузова кабріолет) за кодом УКТЗЕД 9705 00 00.

Стягнути з Одеської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 2756 /дві тисячі сімсот пятдесят шість/ грн. 00 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П.Марин