Ухвала суду № 61968857, 04.12.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

04.12.2015 Справа №607/13842/15-к

04 грудня 2015 року Тернопільський міськрайонний суд в

складі

головуючого судді Сливка Л. м.,

за участі секретаря судового засідання Зарічної О. П.,

під час розгляду кримінального провадження № 607/13842/15-к про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2 у та ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурора - Шуманського П. В.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7.

потерпілих - ОСОБА_8, ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ:

Захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_1 заявили клопотання про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу із тримання під вартою на менш суворий у виді домашнього арешту, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справах "Вренчев проти Сербії ", "Чахла проти Сполученого Королівства , "Єчус проти ОСОБА_10 " ,вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , обставини кримінального провадження ( допит судом усіх потерпілих у провадженні) , оскільки, ОСОБА_1 має постійне місце проживання, раніше не судився, позитивно характеризується за місцем проживання, має неповнолітню дитину, окрім цього , прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 не забезпечить його належної процесуальної поведінки. Так само просять прийняти до уваги, те, що ОСОБА_1 зданий на зберігання слідчому органу досудового розслідування паспорт для виїзду за кордон.

Прокурор щодо задоволення клопотання заперечив, зсилаючись на те, що продовжують існувати ризики, які були враховані під час обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу, тому інший більш м"який запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7, обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, так само потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_9, не заперечили щодо задоволення клопотання про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт ,

При вирішенні клопотання суд, приймає до уваги наступні обставини :

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиненню іншого кримінального правопорушення. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачена особа може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

З обвинувального акта слідує, що ОСОБА_10 раніше не судився, обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч у ч.3 ст. 190, ч.2 ст.189, ч.1 ст.263, ч.3 ст. 185 КК України, за вчинення яких законом передбачене покарання у виді позбавлення на строк понад 3 роки.

Відповідно,до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому прокурором суду не надано суду доказів того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_1 має постійне міси реєстрації та проживання.

Згідно з ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 листопада 2008 року в справі "Єлоєв проти України" після спливу певного проміжку часу судового розгляду навіть обгрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання обвинуваченого під вартою.

Отже, наявність лише переліку законодавчих стандартних підстав для продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, без встановлення їх наявності та обґрунтованості до нього та ризиків наведених у ст.177 КПК України, не можуть бути єдиними і достатніми мотивами, тому що це буде порушенням вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що вказав Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2011 року в справі "Харченко проти України ".

Судом допитані усі потерпілі у кримінальному провадженні, при цьому потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_11. ОСОБА_12 , ОСОБА_9 під час судового розгляду підтвердили , що не мають до ОСОБА_1 будь-яких претензій матеріального чи морального характеру .

Суд переконаний, що у випадку не можливості завершити розгляд провадження, у зв'язку з незабезпеченням явки свідків обвинувачем навіть тяжкість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 кримінальних правопорушень не може бути підставою для його тривалого тримання під вартою.

Разом із тим, суд вважає, що з метою запобігання спробам ОСОБА_1 перешкоджати здійсненню кримінального провадження необхідна наявність щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Проаналізувавши наведене у сукупності суд прийшов до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід змінити запобіжний захід із тримання під партою на домашній арешт за адресою реєстрації та проживання АДРЕСА_1, цілодобово.

Також, суд вважає за необхідне покласти на нього відповідні обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачений, який був затриманий звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 181 КПК України - ухвала про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передається відділу поліції за місцем проживання обвинуваченого, який повинен негайно поставити на облік особу щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту і повідомити про це суду.

Керуючись статтями 3, 49 Конституції України, Главою 18 і статтями 331, 372, 392 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт за адресою реєстрації та проживання АДРЕСА_1 цілодобово зі встановленням електронного засобу контролю.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки: прибувати до Тернопільського міськрайонного суду за викликом; носити електронний засіб контролю.

ОСОБА_1 звільнити з-під варти в залі суду, зобов'язавши негайно прибути до місця постійного проживання у будинок АДРЕСА_1.

Ухвалу для виконання негайно передати до Глобинського відділу поліції Говного управління національної поліції в Полтавській області ( м. Глобино Полтавської області вулиця Леніна, 189 ) , якому негайно поставити на облік ОСОБА_1 та встановити йому електронний засіб контролю, про що повідомити Тернопільському міськрайонному суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали до 05 лютого 2016 року.

Копію ухвали вручити ОСОБА_1 , прокурору , направити в СІЗО №26 м.Чорткова Тернопільської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги судове рішення.

Суддя Сливка Л.М.