Ухвала суду № 61967805, 12.10.2016, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2924/15-ц

Провадження № 6/487/213/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2016 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі

головуючого судді Біцюка А.В.,

за участю секретаря Попович В.Б.,

головного державного виконавця Кандзюби Н.М.,

стягувача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

04 жовтня 2016 року державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сможаник Є. Р. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - до виконання зобов'язання за рішенням. У вказаному поданні просила тимчасово обмежити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, до виконання своїх зобов'язань, покладених на нього рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва, мотивуючи свої вимоги тим, що останній не виконує зобов'язання, покладені на нього судовим рішенням.

В судовому засіданні головний державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва ГТУЮ вимоги, що викладені у поданні підтримала у повному обсязі.

В судовому засіданні стягувач ОСОБА_1 вимоги, що викладені у поданні підтримала у повному обсязі.

Боржник ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, поважної причини своєї неявки суду не повідомив, про час, дату розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали подання, оцінивши надані докази, судом встановлено наступне.

На виконанні у Заводському відділі ДВС міста Миколаєва ГТУЮ перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/487/1574/15 від 12.04.2016 виданого Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2, 1970 року народження, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 в твердій грошовій сумі у розмірі 900 гривень.

Боржник у встановлений термін для виконання у добровільному порядку зобов'язання з погашення заборгованості не виконав. Тому з метою забезпечення виконання зобов'язання державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 в праві виїзду за межі України.

Встановлено, що подання не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відповідно до положень ч.2 якої громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він, зокрема, ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Стаття 313 Цивільного кодексу України регламентує, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. №3857-XII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі - Закон).

Положеннями ст.6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:

- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання -до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п.2);

- якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п.5);

- якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п.8).

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням - це будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Згідно з ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів подання, на виконанні у Заводському відділі ДВС міста Миколаєва ГТУЮ перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/487/1574/15 від 12.04.2016 виданого Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2, 1970 року народження, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 в твердій грошовій сумі у розмірі 900 гривень.

05 травня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

05 травня 2016 року на адресу боржника направлено виклик про явку до відділу 18 травня 2016 року.

02.06.2016 року на адресу боржника направлено повторний виклик про явку до відділу 13 червня 2016 року.

14.06.2016 року на адресу боржника направлено повторний виклик про явку до відділу 24 червня 2016 року.

Однак в справі та матеріалах виконавчого провадження відсутні докази про отримання боржником будь-яких повідомлень, викликів чи постанов складених державним виконавцем в межах виконавчого провадження.

При перевірці за базами даних та реєстрами, органів, що здійснюють державну реєстрацію власності на майно, належного боржнику нерухомого майна, транпорртних засобів не виявлено.

Акт про те, що державний виконавець виходив до зареєстрованого місця проживання боржника в справі відсутній.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч.2 ст.10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

Оскільки, відповідно до ч.2 ст.377-1 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Враховуючи те, що у судовому засіданні державним виконавцем не доведено факт ухилення від виконання аліментних зобов'язань боржником ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення подання відсутні.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання державного виконавця Заводського відділу ДВС міста Миколаєва про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м.Миколаєва протягом п'яти днів з дня проголошення.

Суддя Біцюк А.В.