Постанова № 61962096, 11.10.2016, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

__________Справа № 299/2412/16-а

Номер рядка звіту 83

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2016 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі С.С.Онисько, за участю представника позивача адвоката ОСОБА_1, представника Управління ПФ України у Виноградівському районі ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України у Виноградівському районі про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду у Виноградівському районі про захист порушеного права,

В С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги мотивованні тим, що позивачка, у зв»язку з досягненням пенсійного віку подала документи в управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі для отримання пенсії за віком. З 27.04.2016р. позивачка отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 1240 гри.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивачка вказує, що відповідач листом від 02.08.2016р. за №63/Б-99-01 повідомив їй, що при обчисленні її пенсії період роботи у Виноградівському райвідділі культури з 22.07.1976р. по 03.01.1979р. та з 01.09.1992р. по 30.06.2000р. не враховано до загального стажу роботи у зв»язку з відсутністю даних про зміну найменування організації. Відповідач запропонував для зарахування вищезгаданого періоду роботи для обчислення пенсії надати історичну довідку Виноградівського райвідділу культури. Така довідка була позивачкою надана та відповідач повторно відмовив позивачці та в своїй письмовій відповіді від 02.09.2016р. за №68/Б-99-01 зазначив, що дана довідка не містить повну інформацію щодо реорганізації Виноградівського райвідділу культури,тому зарахувати вище зазначені періоди немає підстав.

Позивачка вважає відмову Пенсійного фонду такою, що істотно порушує її право на отримання гідної пенсії відповідно до трудового стажу, оскільки в її трудовій книжці серія БТ-1 №0069960 міститься запис «Виноградовский райотдел культури» під №1 від 22.07.1976 року назначена библиотекарем сельской библиотеки с.Хижа (приказ по РОК №74 15.07.76г. зав.ОСОБА_4ОСОБА_5) , під №2 від 01.05.1978р. Назначена на должность библиографа мстодического отдела районной центральной библиотеки (пр.. №37 від 29.04.1978г. зав.ОСОБА_4ОСОБА_5). під №3 від 03.01.1979р. Уволена с работи библиоі рафа мстодического отдела центральной районной библиотеки по собственному желанию в связи с перездом на новое место жительства (пр.. №1 параграф 4 від 02.01.1979г) та підпис Зав.райотделом культури -підпис ОСОБА_5 кругла печатка, в якій є запис «Відділ культури Закарпатської області виконком Виноградівської районної Ради народних депутатів».

Крім того на її прохання позивачці видані ксерокопії наказів за 1976р. та 1979р., з яких вбачається, що такі накази були видані по Виноградівському районному відділу культури і підписував їх завідуючий райвідділом культури.

Згідно виданих Держаним архівом Закарпатської області копій штатних розписів виконкому Виноградівської районної Ради депутатів трудящих (народних депутатів) за період 1977-1983 роки стосовно райвідділу культури вбачається, що існував райвідділ культури та зав. Районного відділу культури.

З огляду цих документів вбачається, що на період 1977-1983 років у виконкомі Виноградівської районної ради депутатів трудящих (народних депутатів) існував відділ культури, але в штатному розпису він зазначений як «райотдел культури», тому в вищеназваних наказах про її прийняття на роботу та звільнення зазначено «по Виноградівському районному відділу та а підпис «завідуючий райвідділом культури ОСОБА_6», а відтак позивачка вважає, що така розбіжність в записах у її трудовій книжці, а саме «райвідділ культури», а на печатці «відділ культури» виникли із-за найменування в штатному розписі виконкому Виноградівської районної Ради депутатів трудящих (народних депутатів) відділу як райвідділу, що є технічним записом, який не впливає на фактичне місце роботи та періоди роботи.

Таке пояснення міститься і у письмовій відповіді Виноградівського РДА відділу культури від 09.09.2016р., а саме: що в період 1976-1983роки існував відділ культури виконавчого комітету Виноградівської районної ради депутатів трудящих (народних депутатів), який в штатному розписі значився як райвідділ культури. (Доказ: довідка від 09.09.2016р.за №01-24/168.)

Згідно довідки Виноградівської РДА відділу культури від 14.12.2015р. за №01- 24/222 назва відділу культури Виноградівської районного виконавчого комітету Виноградівської районної ради реорганізовано з квітня 1992 року і на сьогодні це відділ культури Виноградівської районної державної адміністрації, а відтак, на підставі наведеного позивачка вважає, що відповідач неправомірно не зарахував їй період роботи з 22.07.1976р. по ОЗ.ОІ.1979р. та з 01.09.1992р. по 30.06.2000р. до загального стажу роботи при обчисленні пенсії, чим суттєво порушив її законне право на отримання пенсії в більшому розмірі.

На підставі наведеного, вважаючи, що відповідач порушив її права щодо належного пенсійного забезпечення, позивачка просить суд зобов»язати відповідача ОСОБА_7 Пенсійного фонду України в Виноградівському районі зарахувати їй при обчисленні пенсії за віком період роботи у районному відділі культури виконкому Виноградівської районної ради депутатів трудящих (народних депутатів) з 22.07.1976 року по 03.01.1979року та з 01.09.1992 року по 30.06.2000 року у райвідділі культури Виноградівської районної державної адміністрації здійснивши такий перерахунок з часу виникнення права на пенсію з 27.04.2016 року, а також стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги ОСОБА_3 підримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві та просив суд їх задоволити; представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення адміністративного позову, вважає дії Управління ПФУ України в Виноградівському районі як такі, що не суперечать вимогам чинного законодавства (письмове заперечення долучене до матеріалів справи).

Заслухавши пояснення представників сторін, заслухавши пояснення допитаних у суді свідків та дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємов"язку, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст.71 ч.1-2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1,2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб інших суб»єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України передбачено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб"єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Цей спір є публічно-правовим, оскільки виник із публічно-правових відносин за участю суб"єкта владних повноважень Управління ПФУ у Виноградівському р айоні.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Наведене дає підстави для віднесення справи, що розглядається до адміністративної юрисдикції.

Вирішуючи даний спір, суд виходить із наступного.

Так, Конституція України (ст.3) визначає, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов"язком держави.

При розгляді справи судом встановлено, що з 27.04.2016р. позивачка отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 1240 грн.

Відповідач листом від 02.08.2016р. за №63/Б-99-01 повідомив позивачку, що при обчисленні її пенсії період роботи у Виноградівському райвідділі культури з 22.07.1976р. по 03.01.1979р. та з 01.09.1992р. по 30.06.2000р. не враховано до загального стажу роботи у зв»язку з відсутністю даних про зміну найменування організації. Відповідач запропонував для зарахування вищезгаданого періоду роботи для обчислення пенсії надати історичну довідку Виноградівського райвідділу культури, така довідка була позивачкою надана, проте відповідач повторно відмовив позивачці від 02.09.2016р. за №68/Б-99-01 зазначивши, що дана довідка не містить повну інформацію щодо реорганізації Виноградівського райвідділу культури,тому зарахувати вище зазначені періоди немає підстав, проте суд не може погодитись з аргументами відповідача, виходячи з наступного.

Так, згідно ст.105 Закону України Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» застраховані особи мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду у судовому порядку.

Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Між тим судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, зокрема, записами у трудовій книжці позивачки серія БТ-1 №0069960, в якій міститься запис «Виноградовский райотдел культури» під №1 від 22.07.1976 року назначена библиотекарем сельской библиотеки с.Хижа (приказ по РОК №74 15.07.76г. зав.ОСОБА_4ОСОБА_6) , під №2 від 01.05.1978р. Назначена на должность библиографа мстодического отдела районной центральной библиотеки (пр.. №37 від 29.04.1978г. зав.ОСОБА_4ОСОБА_6) під №3 від 03.01.1979р. Уволена с работи библиоі рафа мстодического отдела центральной районной библиотеки по собственному желанию в связи с перездом на новое место жительства (пр. №1 параграф 4 від 02.01.1979г) та підпис Зав.райотделом культури -підпис ОСОБА_5 кругла печатка, в якій є запис «Відділ культури Закарпатської області виконком Виноградівської районної Ради народних депутатів». (а.с.5-6).

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Розглядаючи даний спір суд також бере до уваги і наявні у матеріалах справи письмові докази, що були долучені позивачем на обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема: даними наказів за 1976р. та 1979р., з яких вбачається, що такі накази були видані по Виноградівському районному відділу культури і підписував їх завідуючий райвідділом культури \а.с.8-10\.

Згідно виданих Держаним архівом Закарпатської області копій штатних розписів виконкому Виноградівської районної Ради депутатів трудящих (народних депутатів) за період 1977-1983 роки стосовно райвідділу культури \а.с.12-18\ вбачається, що існував райвідділ культури та зав. Районного відділу культури.

Аналіз зазначених документів свідчить, що на період 1977-1983 років у виконкомі Виноградівської районної ради депутатів трудящих (народних депутатів) існував відділ культури, але в штатному розпису він зазначений як «райотдел культури», тому в вищеназваних наказах про прийняття позивача на роботу та звільнення зазначено «по Виноградівському районному відділу та підпис «завідуючий райвідділом культури ОСОБА_6».

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивачки, що така розбіжність в записах у її трудовій книжці, а саме «райвідділ культури», а на печатці «відділ культури» виникли із-за найменування в штатному розписі виконкому Виноградівської районної Ради депутатів трудящих (народних депутатів) відділу як райвідділу, що є технічним записом, який не впливає на фактичне місце роботи та періоди роботи позивача, а відтак не спростовує доводів позивачки.

Таке пояснення містить і у письмова відповідь Виноградівського РДА відділу культури від 09.09.2016р. (довідка від 09.09.2016р.за №01-24/16) \а.с.19\, а саме: що в період 1976-1983роки існував відділ культури виконавчого комітету Виноградівської районної ради депутатів трудящих (народних депутатів), який в штатному розписі значився як райвідділ культури; згідно довідки Виноградівської РДА відділу культури від 14.12.2015р. за №01- 24/222 \а.с.20\ назва відділу культури Виноградівської районного виконавчого комітету Виноградівської районної ради реорганізовано з квітня 1992 року і на сьогодні це відділ культури Виноградівської районної державної адміністрації, а відтак сукупність приведених належних та достовірних доказів свідчить про те, що відповідач неправомірно не зарахував позивачці період її роботи з 22.07.1976р. по 03.01.1979р. та з 01.09.1992р. по 30.06.2000р. до загального стажу роботи при обчисленні пенсії, чим суттєво порушив її законне право на отримання пенсії в більшому розмірі.

Таким чином факт роботи позивачки, зокрема, з 22.07.1976р. по 03.01.1979р. та з 01.09.1992р. по 30.06.2000р. на відповідних посадах відділу культури Виноградівської районного виконавчого комітету Виноградівської районної ради, підтверджується наявними у матеріалах справи належними та допустимими письмовими доказами.

Згідно ст.81 Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності; б) пенсії у разі втрати годувальника призначаються з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Отже, встановивши в судовому засіданні, що позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області із заявою про призначення пенсії за віком 27.04.2016р., відтак суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд також вважає, що судові витрати по справі, які понесла позивачка, слід стягнути на її користь з Державного бюджету України, оскільки відповідно до вимог ст.94 ч.1 ЦПК України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є об»єктом владних повноважень суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В даному випадку відповідно до платіжних доручень від 08.09.2016р. \а.с.1\ позивач сплатив 551,20 грн. судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4,6, 9,11,12,18,49,51,71,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України у Виноградівському районі про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду у Виноградівському районі про захист порушеного права задоволити повністю.

Зобовязати відповідача ОСОБА_7 Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області зарахувати ОСОБА_3 при обчисленні пенсії за віком період роботи у районному відділі культури виконкому Виноградівської районної ради депутатів трудящих (народних депутатів) з 22.07.1976р. по 03.01.1979р. та з 01.09.1992р. по 30.06.2000р. у райвідділі культури Виноградівської районної державної адміністрації, з здійснивши такий перерахунок з часу виникнення права на пенсію- з 27.04.2016р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 понесені нею та документально підтвердженні судові витрати по справі- 551,20 грн. сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Поний текст постанови виготовлено 12.10.2016р.

Головуючий ОСОБА_8