Рішення № 61961783, 11.10.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2016 р. Справа № 924/845/16

Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 1123,60 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №5/02 від 04.01.2016р.

від відповідача: не зявився

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 1123,60грн., з яких 1099,31 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.01.2015р. по 01.08.2016р., 24,29 грн. 3% річних. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань за договором про надання послуг з теплопостачання №4083/1540 від 17.09.2014р.

Ухвалою господарського суду від 07.09.2016р. прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі № 924/845/16.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, вважає їх правомірними та обґрунтованими.

В судові засідання 27.09.2016р., 11.10.2016р. відповідач за викликом не зявився, доказів поважності причин неявки та відзив на позов не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

17.09.2014р. між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Хмельницький укладений договір про надання послуг з теплопостачання №4083/1540, згідно з яким позивач постачає відповідачу теплову енергію у відповідності до умов укладеного договору.

Виконавець зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. (п. 1.1. договору).

Споживач є власником (орендарем) нежитлового приміщення. (п. 2.1 договору).

Приміщення у яке постачається теплова енергія знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Майорського,15/1. Опалювальна площа займаного (займаних) Споживачем приміщення (приміщень) складає 12,60 кв.м. (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Відповідно до п. 5.6 договору, тарифи на теплову енергію становлять: з централізованого опалення 1121,33 грн. за одну використану Гкал.

Розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (розділ 7 договору).

Плата за послуги з теплопостачання вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами. З 01.01.2015р. згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №619 від 28.11.2014 року „Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) МКП „Хмельницьктеплокомуненерго установлено вартість 1 Гкал. для другої групи споживачів (для „інших споживачів) в сумі 1122,72 грн. за 1 Гкал. (без ПДВ), 1347,26 грн. за 1 Гкал, з ПДВ.

З 01.11.2015р. згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 2690 від 29.10.2015р. «Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг відповідно до Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Указу Президента України від 10 вересня 2014р. №715 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та постави Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановлено МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, установлено вартість 1 Гкал. для другої групи споживачів (для „інших споживачів) в сумі 1270,03 грн/Гкал (без ПДВ) та 1524,00 грн/Гкал з ПДВ.

Згідно наданого в матеріали справи розрахунку боргу, відповідачу за період з 01.01.2015р. по 01.07.2016р. надавались послуги із теплопостачання на суму 1099,31 грн., що підтверджується виставленими рахунками на оплату №№1540 від 15.01.2015р., 20.01.2016р., 12.02.2016р., 13.03.2016р., розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив стягнути із відповідача 1099,31 грн. основного боргу, 24,29грн. 3% річних згідно поданих розрахунків.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про надання послуг з теплопостачання №4083/1540 від 17.09.2014р., який за правовою природою віднесено до договорів постачання енергоносіїв.

Відповідно ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить ст.275 ГК України.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.19 Закону України „Про теплопостачання передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання виконав.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 24,29 грн. згідно поданого розрахунку. Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних судом встановлено, що останні нараховано в межах можливого розміру, а тому вимога про їх стягнення підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Доказів, які б спростовували позовні вимоги, суду не подано, доводи позивача не спростовано.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 1123,60 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 1099,31 грн. (одна тисяча девяносто девять гривень 31 коп.) основного боргу, 24,29 грн. (двадцять чотири гривни 29 коп.) 3% річних, 1378,00грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 12.10.2016 р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,(м. Хмельницький, вул. Пересипкіна,5)

3 - відповідачу(29000, АДРЕСА_2) (прост.)