Рішення № 61956413, 11.10.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1996/15-ц 22-ц/774/1574/К/16

Справа № 171/1996/15-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц\774\1574\К\16 Чумак Т.А.

Категорія № 50 ( ІУ ) Доповідач Бондар Я.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Митрофанової Л.В., Михайлів Л.В.

секретар: Чубіна А.В.

за участю: позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3, його представника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Апостолівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення батьківства та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Апостолівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області про встановлення батьківства та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у грудні 2010 року вона познайомилася із відповідачем ОСОБА_3 та підтримувала із ним стосунки до жовтня 2011 року. У вказаний період часу відповідач приїжджав до неї додому, залишався ночувати, разом вони святкували родинні дати. Відповідач познайомив її із батьками, допомагав по господарству. З жовтня 2011 року стосунки були припинені та відновлені знов у квітні 2013 року. У квітні 2014 року позивач завагітніла, але відповідач заявив що не готовий до батьківства, був проти народження дитини, та у жовтні 2014 року перервав стосунки став її уникати.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилася донька - ОСОБА_5. Відповідач не заперечував проти того, що дитина його, однак на момент реєстрації народження доньки відповідну заяву до органу реєстрації не надав. Після народження дитини відповідач їх не відвідував, не допомагав матеріально.

Просила суд встановити, що ОСОБА_3 є батьком дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов'язати відділ РАЦС внести відповідні зміни в актовий запис про народження № 10 від 13 січня 2015 року, записавши батьком дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження- ОСОБА_3 Стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гр. щомісяця до її повноліття та на її користь на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гр. щомісяця, до досягнення дитиною 3-х років, тобто до 06 січня 2018 року.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2016 рокупозов задоволено частково.

Визнано ОСОБА_3 батьком дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 800 гр. щомісяця, яка підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з 03 вересня 2015 року, до її повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 500 гр. щомісяця, яка підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», починаючи з 03 вересня 2015 року, до досягнення дитиною 3-х років, тобто до 06 січня 2018 року. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати за проведення експертизи в розмірі 6480 гр. 66 коп., судовий збір в розмірі 487 гр. 20 коп., всього в сумі 6967 гр. 86 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про зміну рішення суду в частині стягнутих аліментів на утримання дитини, зменшивши їх до 150 грн., та скасування рішення суду в частині стягнутих аліментів на користь позивача.

Зокрема вважає, що судом першої інстанції не враховано його стану здоров'я та матеріального становища, що він не працює, дуже хворий, має на утриманні непрацездатну матір.

Вважає, що висновок суду про зобов'язання відповідача сплачувати аліменти на утримання позивача, є помилковим, судом не враховано, що сторони ніколи не перебували у шлюбі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_5. (а.с. 9)

Відповідно висновку експерта № 13 від 26.02.2016 року громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, народженої громадянкою ОСОБА_2. Вірогідність того, що ОСОБА_3 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_5 за результатами даної експертизи складає не менше 99, 999 %. (а.с.44-47)

Згідно квитанції від 15.02.2016 року ОСОБА_2 сплатила за генетичне дослідження спірного батьківства 6480,66 гривень. (а.с.57)

Відповідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження згідно з частиною першою ст. 135 СК України для призначення допомоги від 13.01.2015 року ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.59)

Згідно актового запису про народження № 10 від 13.01.2015 року ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, її батьками вказані: ОСОБА_8 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. Дані про батька дитини вказані у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України на підставі заяви матері. (а.с.65)

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався ст.ст. 84,128,129,182,183 СК України та дійшов висновку, що відповідач, як батько народженої від нього дитини, зобов'язаний її утримувати та утримувати жінку, із якою вона проживає до трьох років.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем лише в частині стягнутих аліментів, тому в частині визначення відповідача батьком дитини судом не переглядається.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обов'язок відповідача утримувати дитину, від нього народжену, а також жінку, із якої проживає дитина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Колегія суддів не звертає уваги на доводи апеляційної скарги відповідача, щодо відсутності його обов'язку сплачувати аліменти на користь та утримання позивача, яка ніколи не була його дружиною, оскільки вони не узгоджуються із діючим законодавством.

Частиною 2 ст. 91 СК України визначено, що жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею,ним їхньої дитини, відповідно до частини 2-4 ст.84 та ст.86 і 88 цього Кодексу.

Тобто, законодавець не пов'язує право жінки, на отримання аліменти до досягнення дитиною трьох років від чоловіка, від якого має походження її дитина із перебуванням з ним у шлюбі.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Однак, колегія суддів не погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром стягнутих аліментів у твердій грошовій одиниці, вважає даний висновок суду помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що він не працює, даний факт підтвердив в судовому засіданні колегії суддів.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на незадовільний стан здоров'я, та неможливість працювати за станом здоров'я, оскільки висновок спеціаліста про неможливість виконувати роботу за спеціальністю, або висновок про втрату професійної працездатності відповідачем не надано.

Доказів тяжкого матеріального становища, розміру заробітку, за його відсутності, перебування на обліку в центрі зайнятості, відповідачем не надано. Як і не надано відомостей про перебування на обліку, як особи, що опинилася у тяжких матеріальних умовах.

З урахуванням пояснень відповідача, який взагалі не працює та не має доходу, висновок суду першої інстанції про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, як з особи, яка має мінливий не постійний заробіток - є помилковим.

Колегія суддів, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на утримання позивача до досягнення дитиною трьох років та на утримання дитини до досягнення повноліття виходить з того, що відповідач ніде не працює, не перебуває на обліку в центрі зайнятості та не надання ним доказів про неможливість сплачувати аліменти на утримання дитини та жінки, із якою малолітня дитина проживає, а також доказів про перебування на його утриманні інших дітей або непрацездатних батьків, наявність перешкод для працевлаштування (інвалідність, хвороба тощо).

Отже, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти у частці від заробітку на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку ( доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 03 вересня 2015 року до її повноліття, на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку ( доходу) щомісяця , починаючи стягнення з 03 вересня 2015 року по 06 січня 2018 рік.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3задовольнити частково.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2016 рокув частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Шевченкове Апостолівського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку ( доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 03 вересня 2015 року до її повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Шевченкове Апостолівського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку ( доходу) щомісяця , починаючи стягнення з 03 вересня 2015 року по 06 січня 2018 рік.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Я.М. Бондар

Судді: Л.В.Митрофанова

Л.В. Михайлів