Рішення № 61955569, 04.10.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/14258/15-ц Провадження № 22-ц/773/1435/16 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Категорія: 27 Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Свистун О.В.,

суддів - Грушицького А.І, Федонюк С.Ю.,

за участі: секретаря - Перебойчука Р.В.,

представника позивача ОСОБА_2- ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення суми вкладу та процентів,

за апеляційною скаргою відповідача публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Луцького міськрайонного суду від 23 серпня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення суми вкладу та процентів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.02.2014 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» в Головному Ялтинському відділенні Кримського РУ ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений депозитний договір № SAMDNWFD0070074304300 вклад "Стандарт», відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав банку грошові кошти в сумі 50000 доларів США, строком на 366 днів, мінімальний строк вкладу 1 місяць, особовий рахунок на який зараховується вклад № НОМЕР_2, під 7% річних, період нарахування процентів за вкладом 1 місяць, рахунок/картка, на який зараховуються проценти НОМЕР_1. Так як вкладником не подавалась до ПАТ КБ «ПриватБанк» заява про намір забрати кошти, то депозитний договір № SAMDNWFD0070074304300 вклад "Стандарт» від 10.02.2014 року був автоматично продовженим по 10.09.2015 року. Відповідно до умов депозитного договору, Умов та правил надання банківських послуг, які розміщено на сайті рв.ua, Приватбанк дає клієнтам можливість дистанційно керувати своїми рахунками за допомогою мобільного телефону (SМS-банкінг і платежі за безкоштовним телефоном 3700) і через Інтернет («Приват24»). Вказує, що 20.10.2014 року перевіривши через Інтернет (Приват24) баланс коштів на власних рахунках, він з'ясував, що інформація стосовно особового рахунку № НОМЕР_2, на який 10.02.2014 року зараховано вклад на суму 50000 доларів США за договором №SAMDNWFD0070074304300, взагалі відсутня. Інформація щодо картки/рахунку НОМЕР_1, на який нараховувались проценти за депозитом, залишилась доступною, залишок на картці - 168,49 доларів США. Крім того, доступною залишилась інформація стосовно іншого депозитного договору № SAMDNWFD0070057545400, на якому залишилось всього 0,17 доларів США. Даний депозит було відкрито 13.01.2014 року, а 28.01.2014 року депозит був забраний. 17.08.2015 року позивач звернувся до Києво-Печерського відділення столичної філії ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання виписки з особового рахунку № НОМЕР_2, на який зараховано вклад за депозитним договором № SAMDNWFD0070074304300 (вклад "Стандарт») від 10.02.2014 року та виписки з картки/рахунку НОМЕР_1, на який зараховуються проценти за даним депозитним договором, за період з моменту укладення депозитного договору по 17.08.2015 року. В наданні виписки з особового рахунку № НОМЕР_2 відмовлено, виписку по картці/рахунку НОМЕР_1, на який зараховуються проценти за депозитним договором було видано. З виписки банку вбачається, що проценти за другий місяць вкладу банком на картку/рахунок не зараховані, залишок на картці 68,68 доларів США. З травня 2014 року неодноразово звертався у відділення ПАТ КБ «Приватбанк» у містах Києві та Луцьку з метою отримання коштів та виписок, однак йому було відмовлено у зв'язку з окупацією Криму та запропоновано звертатися у головний офіс у м. Дніпропетровську.

28.05.2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» сповістив клієнтів АР Крим, що їх кошти тимчасово перенесені на балансовий рахунок 2903. Тому 19.08.2015 року позивач повторно звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив повідомити на якому конкретно рахунку за балансовим рахунком 2903 обліковуються кошти ОСОБА_2, однак йому було відмовлено.

19.08.2015 року надіслав відповідачу заяву про розірвання з 28.08.2015 року депозитного договору №SAMDNWFD0070074304300 (вклад "Стандарт») від 10.02.2014 року та просив перерахувати з 28.08.2015 року всю суму вкладу на його картку/рахунок НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приватбанк» і нарахувати проценти на вклад на дату повернення. Однак дані звернення позивача залишені відповідачем без відповіді. За допомогою електронної пошти 26.08.2015 року банк надіслав дві ідентичні відповіді № 20.1.0.0/7-20150826/488 та № 20.1.0.0/7-20150826/419 на два різні за змістом звернення, які не дають конкретної відповіді на поставлені запитання та його вимоги. Вважає, що відповідач безпідставно не виконує умов договору банківського вкладу, обставини які б звільняли відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань відсутні.

На підставі викладеного, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив стягнути з відповідача в користь позивача вклад за Депозитним договором № SAMDNWFD0070074304300 вклад "Стандарт» від 10.02.2014 року в розмірі 50 000 доларів США, суму процентів за користування коштами строкового вкладу в розмірі 7 268,47 доларів США, 216,98 доларів США - три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання по виплаті відсотків по кредиту, відповідно до ст.625 ЦК України, а всього 57 485,45 доларів США.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 серпня 2016 року позов в даній справі задоволено.

Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» в користь ОСОБА_2 за депозитним договором № SAMDNWFD0070074304300 вклад «Стандарт» від 10.02.2014 року в розмірі 50 000 доларів США, 7 268,47 доларів США процентів за користування коштами та 216,98 доларів США три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання станом на 07.04.2016 року, всього на загальну суму 57 485,45 доларів США.

Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» в дохід держави 21 807,11 грн. судового збору.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Покликається на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що здійснений позивачем вклад був розміщений у відокремленому підрозділі ПАТ КБ «Приватбанк», розташованому в АР Крим. У відповідності до положень ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», територія АР Крим визначена як тимчасово окупована територія України. З метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників, Правлінням НБУ було прийнято Постанову від 6 травня 2014 року №260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя».

Окупаційна влада з травня 2014 року фактично здійснила конфіскацію частини майнового комплексу ПАТ КБ «Приватбанк», що використовувався у банківській діяльності відокремленого структурного підрозділу - Філії «Кримське РУ ПАТ КБ «Приватбанк». У зв'язку з цим відповідач не мав доступ до свого майна, договорів з клієнтами на паперових носіях, платіжних документів, документів каси, готівки. З цих причин відповідач також не мав можливості здійснювати банківську діяльність на окупованій території.

Зазначає, що з метою гарантування вкладів, розміщених в українських банках на території півострова, окупаційною владою запроваджено механізм виплат по вкладам, зокрема і по вкладам, що були здійснені у ПАТ КБ «Приватбанк», за рахунок конфіскованого (націоналізованого) майна, що належало відповідачу. Відповідальною особою призначено Автономну некомерційну організацію «Фонд захисту вкладників», яка замінила відповідача за всіма зобов'язаннями.

Крім цього, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів внесення стягуваної суми на депозитний рахунок, а також не доведено наявності вказаних коштів на рахунку позивача на момент розгляду справи судом. Факт знаходження спірних коштів на рахунку позивача не досліджувався та не встановлювався, що є порушенням норм процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2- ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечила, оскільки вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи, причин неявки представника суд не повідомили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2- ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду в частині стягнення судового збору зміні з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів факт передачі відповідачу коштів в сумі 50 000 доларів США для розміщення на депозитному вкладі «Стандарт».

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» в Головному Ялтинському відділенні Кримського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений депозитний договір № SAMDNWFD0070074304300 вклад "Стандарт», відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав банку грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, строком на 366 днів, мінімальний строк вкладу 1 місяць, особовий рахунок на який зараховується вклад № НОМЕР_2, під 7% річних, період нарахування процентів за вкладом 1 місяць, рахунок/картка, на який зараховуються проценти НОМЕР_1 (а.с.11).

Факт отримання коштів ОСОБА_2 у розмірі 50 000 доларів США на депозитний рахунок підтверджується квитанцією від 10.02.2014 року виданою «ПриватБанком» (а.с.12). Як вбачається із наданої довідки ПАТ КБ «Приватбанк», що в ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 13.03.2014 року наявні рахунки ОСОБА_2 в тому числі № рахунку НОМЕР_2 Стандарт від 10.02.2014 року із сумою коштів 50 000 доларів США.

Отже судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з положенням ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку(строковий вклад).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Враховуючи умови договору термін на який було укладено встановлено у цьому ж договорі, а саме з 10.02.2014 року по 10.02.2015 рік. (366 днів).

Згідно із п.п.7,8 договору банківського вкладу, якщо по закінченню місяця вкладник не заявить про бажання забрати свої кошти, то вклад автоматично продовжується ще на 1 місяць. Мінімальний строк вкладу продовжується на 1 місяць неодноразово без заявки вкладника. Пунктом 15 цього ж договору встановлено автоматичне продовження вкладу ще на один строк.

Таким чином договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070074304300 "Стандарт» від 10.02.2014 року автоматично продовжувався.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з травня 2014 року неодноразово звертався у відділення ПАТ КБ «Приватбанк» в місті Києві та Луцьку з метою отримання коштів та виписок по депозитному вкладу, однак йому було відмовлено у зв'язку з окупацією Криму та запропоновано звернутись в головний офіс в м. Дніпропетровську (а.с. 21).

У довідці від 13 березня 2014 року відповідачем надано дані по рахунках позивача в сумі 50 168,66 доларів США (а.с. 57).

Відповідно до умов депозитного договору, Умов та правил надання банківських послуг, які розміщено на сайті рв.uа Приватбанк дає клієнтам можливість дистанційно керувати своїми рахунками за допомогою мобільного телефону (ЗМБ-банкінг і платежі за безкоштовним телефоном 3700) і через Інтернет «Приват24» (а.с.13-14).

17.08.2015 року позивач звернувся до Києво-Печерського відділення столичної філії ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання виписки з особового рахунку № НОМЕР_2, на який зараховано вклад за депозитним договором № SAMDNWFD0070074304300 вклад "Стандарт» від 10.02.2014 року та виписки з картки/рахунку НОМЕР_1, на який зараховуються проценти за даним депозитним договором, за період з моменту укладення депозитного договору по 17.08.2015 року. В наданні виписки з особового рахунку № НОМЕР_2 (вкладу) відмовлено, а виписку по картці/рахунку НОМЕР_1, на який зараховуються проценти за депозитним договором було видано. З виписки банку вбачається, що проценти за другий місяць вкладу банком на картку/рахунок не зараховані, залишок на картці 68,68 доларів США ( а.с. 15-19, 26).

Враховуючи наведене судом встановлено, що позивачу не повернуто коштів на його неодноразові вимоги.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно із ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до п. 5 Постанови Правління Національного Банку України від 06.05.2014 року №260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», банки, у тому числі ПАТ КБ «Приватбанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів.

28.05.2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» сповістив клієнтів АР Крим, що їх кошти тимчасово перенесені на балансовий рахунок 2903 (а.с. 66 -69).

Статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Враховуючи встановлені обставини справи, надані сторонами докази колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно стягнув в користь позивача суму вкладу за депозитним договором № SAMDNWFD0070074304300 вклад "Стандарт» від 10.02.2014 року в розмірі 50 000 доларів США, суму процентів за користування коштами строкового вкладу в розмірі 7 268,47 доларів США та три проценти річних в розмірі 216,98 доларів США, всього на загальну суму 57 485,45 доларів США (а.с. 9, 10).

Доводи апеляційної скарги щодо розміщення вкладу у відокремленому підрозділі ПАТ КБ «Приватбанк», розташованому в АР Крим, та прийняття ряду нормативних актів, якими, зокрема, вирішено припинити діяльність на території півострова філій ПАТ КБ «Приватбанк», підлягають відхиленню, оскільки договір було укладено між позивачем та юридичною особою ПАТ КБ «Приватбанк», місцезнаходження якої є м. Дніпропетровськ. Припинення діяльності відокремленого підрозділу само по собі не дає підстав для невиконання особою взятих зобов'язань відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

В апеляційній скарзі відповідач покликається на те, що окупаційною владою запроваджено механізм виплат по вкладах фізичних осіб, а тому відповідач безпідставно звернувся із позовом до банку. Проте відповідачем не надано доказів, що кошти по рахунках позивача не залишилися на рахунках банку, зокрема на транзитному рахунку 2903.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про відсутність доказів наявності коштів на депозитних рахунках ОСОБА_2 на момент розгляду справи судом, оскільки позивачем доведено внесення на рахунки вказаних коштів, а будь-яких доказів їх повернення ПАТ КБ "Приватбанк" суду не надав.

За правилами ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи встановлені обставини справи, надані сторонами докази, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову в цій частині.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням суду першої інстанції стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» в дохід держави 21807,11 грн. судового збору.

На момент подання позовної заяви 04 вересня 2015 року згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становила 1 відсоток позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на вересень 2015 року розмір мінімальної заробітної плати згідно Закону України «Про держбюджет на 2015 рік» становив 1378,00 грн.

Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання позовної заяви в даній справі становить 6890,00 грн.

Таким чином, судом першої інстанції невірно визначено розмір судового збору, який слід було стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» в дохід держави, а тому рішення в частині стягнення судового збору підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 88 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 23 серпня 2016 року в даній справі в частині стягнення судового збору змінити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в дохід держави 6890,00 грн. судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: