Ухвала суду № 61955518, 12.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Остапчук О.В.

№22-ц/796/12101/2016 Доповідач Кравець В.А.

Справа №757/47367/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Кравець В.А.,

суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.

за участю секретаря Попандопало Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» - Неклонського Віталія Івановича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2016 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року позивач ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернулося до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2016 року - позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України у зв'язку з повторною неявкою позивача.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник позивача ПрАТ «СК «Українська страхова група» - Неклонський В.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права.

Вказує на те, що в матеріалах справи відсутня розписка про вручення представнику позивача судової повістки про виклик до суду на 25.07.2016 року, а відтак вважає, що суд порушив вимоги ст. 76 ЦПК України та неправомірно на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України залишив позовну заяву без розгляду.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд виходив з того, що представник позивача у судові засідання, призначені на 05.07.2016 року та 25.07.2016 року не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи у його відсутність не направляв.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Як убачається з матеріалів справи, представника позивача було повідомлено про судові засідання, призначені на 05.07.2016 року та 25.07.2016 року, що підтверджується розпискою (а.с.138) та зворотним поштовим повідомленням про вручення повістки (а.с.175).

Стаття 129 Конституції України визначає, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

У зв'язку із цим, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає належних відомостей про вручення йому судової повістки є порушенням ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.3 ст.169, п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Системний аналіз п.3 частини першої ст. 207 ЦПК України та положень ст. 169 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції її постановлено з додержанням вимог закону.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав до її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 218,312-315,317 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» - Неклонського Віталія Івановича - відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2016 року в справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий

Судді