Рішення № 61954019, 06.10.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.10.16р. Справа № 904/6880/16За позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЄВРАЗ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД", м. Кам`янське

до Відповідача - 1: РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВАСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", м. Дніпро

Відповідача-2: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ", м. Київ

про стягнення 7 207,20 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 67-130 від 05.05.16;

від відповідача - 1: ОСОБА_2 - довіреність від 19.04.16;

від відповідача - 2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЄВРАЗ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" звернулось до ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ з позовом до РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВАСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" та до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" про стягнення 7 207,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані втратою (нестачею) вантажу, яка відбулась під час його перевезення відповідачем-1.

У судовому засіданні від 26.09.16 оголошено перерву до 05.10.16.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.

Представник відповідача-1 у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав відзив в якому проти позову заперечує.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 05.10.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем та відповідачем-2 укладений договір № УПр14/37/176 від 27.02.14. На адресу позивача за залізничною накладною № 52662020 та досильною накладною №47217351 від відповідача-2 надійшов вагон 60674108 з вантажем «концентрат вугільний марки Г».

Згідно ст.6 Статуту залізниць України (Статут) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача. Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми. Які складають станції залізниць. Складені комерційні акти містять відомості про те, що під час перевезення вантажу мало місце неохоронне перевезення з боку залізниці.

Як встановлено судом, вантаж прибув з видимими ознаками слідів нестачі, і тому на підставі ст. 52 Статуту залізниць України відповідачем було складено комерційний акт АА№015262/15 від 14.03.16 (а.с.13). Згідно цього акту встановлено: «над першим люком є виїмка 140х280х40см, над 6-7 люками виїмка 280х280х50 см, навантаження вище бортів на 10см, маркування вапном. В місцях виїмок маркування відсутнє. Вагон бездверний, люка зачинені, витікання вантажу відсутнє. Вагон в технічному відношенні справний». Маса вантажу по даним накладної 70000 кг,тара-23600 кг, фактично брутто 87700 кг, тара-23600кг, нетто-64100кг, нестача - 5900 кг.

Згідно із статтею 307 ГК України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За частиною першою ст. 31 Статуту, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Водночас, частиною п'ятою ст. 31 Статуту встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці. Частиною 3 ст. 308 ГК України передбачено, що вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що вантажовідправником вантаж завантажений у вагон в технічному стані справний. Вагон підготовлений у комерційному відношенні.

Таким чином, вантажовідправник виконав свої зобов'язання і підготував вагон у комерційному відношенні.

Статтею 110 Статуту визначено, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно п. 1 ст. 314 ГК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У відповідності до вимог ст. 114 Статуту, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу, у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Пункт 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються із двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.

Відповідно до п.27 Правил вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Оскільки обєктом перевезення є вантаж зданий до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані, то природна втрата становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах. А отже, позивач у своєму розрахунку невірно визначив розмір природної втрати вантажу у вологому стані в розмірі 1%. Тому, норма природної втрати вантажу складає 1400 кг., а нестача, відповідно, складає 5900-1400=4500 кг.

В товаророзпорядчих документах на товар визначена його вартість за 1т, яка становить 1155 грн. без ПДВ.

Таким чином, вартість втраченого вантажу складає 1,400 х 1 155 + 20% ПДВ = 6 237,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

Оскільки нестача сталась з вини перевізника, відсутня вина відповідача-2 у заподіяних збитках, що в свою чергу, виключає його матеріальну відповідальність у цій справі. Тому, в задоволенні позову до відповідача-2 слід відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 308, 314 Господарського Кодексу України, ст. ст. 307, Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ЗАДОВОЛЬНИТИ ЧАСТКОВО.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі його відокремленого підрозділу - Регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Д.Яворницького, 108, код 40081237) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЄВРАЗ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД" (51901, м. Кам`янське,вул. Колеусівська,1, код 05393085) вартість нестачі в розмірі 6237,00 грн. та судовий збір у сумі 1192,50 грн.

В позові до відповідача-2 відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 10.10.16.

Суддя М.О. Ніколенко