Ухвала суду № 61953784, 05.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/10525/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Савлук Т.В.

справа №755/9393/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

за участю секретаря Горбачової І.В.

представника позивача Островерхова К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», поданою представником за довіреністю Кочіним Геннадієм Івановичем, на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 02 червня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_5 про визнання поруки припиненою,-

УСТАНОВИЛА:

30 квітня 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 51047,05 доларів США кредитної заборгованості та 97566,05 грн. пені.

Вимоги обґрунтовує тим, що 22 серпня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11385621000, відповідно до умов якого позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 85000 доларів США, за користування якими він зобов»язався сплачувати проценти у розмірі 15% річних виходячи з 360 днів та можливістю перегляду їх розміру, та повернути кредит не пізніше 31 серпня 2018 року щомісячними платежами.

З вересня 2013 року позичальник не виконує своїх зобов»язань та станом на 24 квітня 2015 року його заборгованість становить 41766,18 доларів США за кредитом та 9280,87 доларів США за процентами.

Окрім того, у відповідності до п.4.1 договору за порушення зобов»язання передбачена відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розмір якої визначається у гривневому еквіваленті суми простроченого платежу.

Розмір пені становить 61845,30 грн. за прострочення сплати кредиту та 35720,75 грн. за прострочення сплати процентів.

ОСОБА_4 є поручителем за зобов»язаннями позичальника на підставі Договору поруки №224612 від 22 серпня 2008 року.

Не погодившись з первісним позовом, ОСОБА_4 подано зустрічний, у якому просить визнати припиненою поруку, встановлену Договором поруки №224612, що укладений 22 серпня 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та нею.

Вважає, що порука є припиненою на підставі ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки договір поруки не містить строку її дії; банк використав право дострокового стягнення кредиту і цей строк настав 11 жовтня 2014 року, проте позов пред»явив тільки 08 травня 2015 року.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 02 червня 2016 року позовні вимоги за первісним позовом задоволені частково, вирішено стягнути з ОСОБА_5 51047,05 доларів США кредитної заборгованості, 97566,05 грн. пені та 3654 грн. у рахунок відшкодування витрат на оплату суми судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено, визнано припиненою поруку за Договором поруки №224612 від 22 серпня 2008 року, що укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4

Не погодившись з ухваленим рішенням в частині вирішення вимог до поручителя та в частині вирішення зустрічного позову, ПАТ «УкрСиббанк» подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення в цих частинах скасувати та ухвалити нове про задоволення вимог банку та про відмову у задоволенні вимог поручителя.

В апеляційній скарзі посилається на помилковість висновків суду щодо припинення поруки. Зазначає, що направлення вимог не змінило строки виконання зобов»язання, оскільки направлення відбулось із порушенням установленого договором порядку, а саме - рекомендованим листом, а не цінним з описом вкладенням. Окрім того, вказує, що у вимогах банк вимагав виконати прострочене зобо»язання та повідомив про можливість прийняття рішень про дострокове стягнення поточного боргу.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини, просив скаргу задовольнити.

Інші учасники цивільного процесу в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Частково задовольняючи позов банку до позичальника, суд першої інстанції виходив з того, що факт невиконання зобов»язання та його розмір знайшов своє підтвердження дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Відмовляючи в частині вимог до поручителя та задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що банк змінив строк виконання зобов»язання, проте протягом шести місяців не пред»явив позов до поручителя, а отже порука є відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України.

З матеріалів справи убачається, що 22 серпня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11385621000, відповідно до умов якого позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 85000 доларів США, за користування якими він зобов»язався сплачувати проценти у розмірі 15% річних виходячи з 360 днів та можливістю перегляду їх розміру, та повернути кредит не пізніше 31 серпня 2018 року щомісячними платежами.

З вересня 2013 року позичальник не виконує своїх зобов»язань та станом на 24 квітня 2015 року його заборгованість становить 41766,18 доларів США за кредитом та 9280,87 доларів США за процентами.

Окрім того, у відповідності до п.4.1 договору за порушення зобов»язання передбачена відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розмір якої визначається у гривневому еквіваленті суми простроченого платежу.

Розмір пені становить 61845,30 грн. за прострочення сплати кредиту та 35720,75 грн. за прострочення сплати процентів.

ОСОБА_4 є поручителем за зобов»язаннями позичальника на підставі Договору поруки №224612 від 22 серпня 2008 року.

Відповідно до п.3.1 договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобо»язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов»язань боржника в рахунок виконання зобов»язань за основним договором в сумі та в межах якої поручитель відповідає перед кредитором, тобто до першої із перерахованих подій.

За змістом ст.ст. 251 та 252 ЦК України строк це певний період у часі, який обчислюється календарними датами.

За змістом ст.ст. 251 та 252 ЦК України термін це певний момент у часі, який повинен настати у певну календарну дату або з певною подією, яка має неминуче настати.

Умова договору поруки, відповідно до якої він діє до повного припинення всіх зобов»язань не є строком.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Підпунктом 3.1.3 п.3.1 кредитного договору, зокрема, передбачено право банку вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 6 цього договору, у разі порушення позичальником умов цього договору та/або настання будь-якої події, що може погіршити фінансовий стан позичальника та/або вплинути на його здатність або бажання виконувати власні зобов'язання за цим договором.

Відповідно до п.п.6.1.2 п.6.1 кредитного договору, сторони, керуючись чинним законодавством України, зокрема, ст.ст. 525, 611 ЦК України, погодили, що банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з пунктом 1.2.2. цього договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

Відповідно до п.6.2 кредитного договору в разі застосування банком права, передбаченого пунктом 6.1.2 договору, порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним, а саме:

- банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення) за адресою позичальника;

- термін дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов'язковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 32 календарного дня, рахуючи з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту, за умови, що: а) банк направив за адресою позичальника повідомлення (вимогу) про порушення зобов'язань позичальника за договором та про дострокове повернення кредиту і плати за кредит, б) позичальник не усунув зазначених банком порушень зобов'язань позичальника за договором протягом 31 календарного дня з дати одержання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку;

- термін дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов'язковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 41 календарного дня, рахуючи з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту та плати за кредит, у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення банку) або з інших підстав протягом 40 календарних днів, рахуючи з дати направлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку;

- не пізніше дати дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит позичальник зобов'язується виконати в повному обсязі й інші власні грошові зобов'язання, передбачені договором;

- в разі порушення позичальником нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої ним суми кредиту та/або сплати плати за кредит за договором, вважається, що такий позичальник користується кредитом понад строк, встановлений договором, при цьому, починаючи з наступного робочого дня, сума такого кредиту вважається простроченою сумою основного боргу, а сама плати за кредит - відповідно простроченими процентами та/або простроченими комісіями.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України справі №6-53цс14 регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Вимогами від 04 вересня 2014 року вих. №30-11/15961 та вих. №30-11/15962 ПАТ «УкрСиббанк» відповідачі повідомлені про невиконання зобов»язань за кредитним договором, розмір загального та простроченого боргу станом на відповідну дату.

Із змісту вимоги, направленої на адресу боржника ОСОБА_5, убачається, що Банк вимагає погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одержання цього повідомлення, у випадку не усунення порушень на 32 день Банк вимагає виконання зобов»язань за Договором про надання споживчого кредиту від 22 серпня 2008 року в повному обсязі, що становить 45219,15 доларів США.

Доводи апеляційної скарги в частині порушення порядку направлення такої вимоги, зокрема, рекомендованим листом, а не цінним з описом вкладенням, відхиляються колегією суддів, оскільки не дають підстав уважати про порушення установленого умовами договору порядку реалізації права кредитора змінити строк виконання зобов»язання.

Доводи апеляційної скарги про те, що банк вимагав виконати прострочене зобов»язання та лише повідомив про можливість прийняття рішення про дострокове стягнення боргу відхиляються колегією суддів, оскільки спростовуються змістом самої вимоги (а.с. 47), у якій вимагається повне виконання зобов»язань у порядку, передбаченому Розділом 6 Договору (Порядок дострокового повернення кредиту за вимогою Банку) та відповідно до вимог ст.1050 ЦК України. При цьому, зміст вимоги носить імперативний характер та не містить умови про можливість прийняття такого рішення в майбутньому.

З огляду на наведене, суд першої інстанції вірно застосував до правовідносин сторін правову позицію Верховного суду України від 09 вересня 2015 року у справі №6-933цс15, норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про припинення поруки.

Доводами апеляційної скарги такий висновок суду першої інстанції не спростовується.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, відтак апеляційний суд, виходячи із наданих йому повноважень, не перевіряє законність та обґрунтованість рішення в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_5

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», подану представником за довіреністю Кочіним Геннадієм Івановичем, відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 02 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов