Ухвала суду № 61953360, 11.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/947/16

Номер справи місцевого суду: 521/12077/15-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Желєзнов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Желєзнова В.М.

суддів Фаріни В.П., Дирдіна О.Д.

при секретарі Стояновій Л.І.

за участю:

прокурора Лояніча Д.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2016 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючий без укладення трудового договору, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимий:

-08 лютого 1979 року нарсудом Приморського району м. Одеси за ст.ст. 140 ч. 2, 141 ч. 2, 142 ч. 2 КК України (1960 року) до 6 років позбавлення волі;

-14 квітня 1986 року нарсудом Жовтневого району м. Одеси за ст.ст. 208, 81 ч. 3, 140 ч. 2 КК України (1960 року) до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

-23 березня 1993 року нарсудом Приморського району м. Одеси за ст.ст. 81 ч. 3, 140 ч. 2 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 3 роки;

-24 лютого 1997 року Приморським районним судом м. Одеси за ст.ст. 86-1, 44 ч. 4, 81, 140 ч. 3, 145 ч. 2, 42 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-25 червня 2001 року Приморським районним судом м. Одеси за ст. 229-6 ч. 1 КК України (1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

-13 квітня 2005 року Приморським районним судом м. Одеси за ст. 121 ч. 1 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений 25 травня 2012 року за відбуттям строку покарання,

засуджений:

- за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_2 у строк покарання його попереднє увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення два дні позбавлення волі, починаючи з 08 квітня 2016 року і до набрання вироком законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Стікон»» матеріальну шкоду у розмірі 10644 грн. 13 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Як вказано у вироку, 24 червня 2015 року, приблизно о 18-30 годин, обвинувачений ОСОБА_2 з корисливих мотивів, діючи повторно, шляхом вільного доступу через відкриту хвіртку проник на територію охоронюваного будівельного майданчику ТОВ «Стікон» по вул. Балківській, 130/г у м. Одесі де, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, невстановленим предметом здійснив обріз фрагменту прокладеного по території майданчика кабелю марки КГЗ*25+1*10, довжиною 30 метрів, вартістю 8103 грн., після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд.

В апеляційній скарзі захисник, не оспорюючи доведеності вини і правильність кваліфікації дій обвинуваченого, вважає вирок суду суворим, оскільки судом першої інстанції не в повній мірі враховані обставини, що помякшують покарання.

Так, в апеляційній скарзі захисник вказав, що при постановлені вироку судом першої інстанції належним чином не враховані ті обставини, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю злочину, добровільно повернув зрізаний електричний кабель, а також ту обставину, що ОСОБА_2 вчинив зазначений злочин внаслідок збігу тяжких особистих обставин, а саме через заборгованість по банківським кредитам.

Просить вирок змінити та призначити обвинуваченому ОСОБА_2 більш мяке покарання.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого, який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував у задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку та досліджених судом першої інстанції відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.185 ч.3 КК України судом першої інстанції кваліфіковані правильно.

Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що помякшують та обтяжують покарання.

З огляду на вирок до обставин, що помякшують покарання, судом віднесено щире каяття обвинуваченого.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, суд відніс рецидив злочинів та призначив мінімальне покарання, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Призначене покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів. Підстав вважати його несправедливим через суворість немає. Тому доводи захисника про те, що обвинуваченому призначено покарання без дотримання вимог закону, є безпідставними.

Підстав для помякшення покарання обвинуваченому, про що просить захисник в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2016 року у відношенні ОСОБА_2 без зміни.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді апеляційного суду Одеської області Желєзнов В.М.

ОСОБА_4

ОСОБА_5