Рішення № 61952379, 22.08.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10161/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі : головуючого судді Леміш О.М.,

при секретарі Химинець О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді справу за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М. А. до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості , -

встановив:

Позивач звернувся в Ужгородський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості .

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 08 квітня 2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_3, було укладено Договір банківського обслуговування № ВLаЖГА00025814 . За умовами п. 1. Договору, ПАТ «ВіЕйБі Банк» зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти у сумі 9 500,00 гривень в порядку і на умовах, визначених цим Договором, на поточні потреби. Кредитні кошти надано строком по «08» квітня 2014 року, за користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 15% річних. Так, позивачем було дотримано всіх умов договору, однак відповідачем зобовязання взяті на себе не виконані , а умови договору порушені, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений. Разом з тим, останнім до суду в прохальній частині позову заявлено клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач у судове засідання не зявився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений . Так як, суд не має відомостей про причину неявки відповідача, то розглядає справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, що передбачено ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Так, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність та допустимість кожного доказу, приходить до висновку, що позов із наведених у ньому мотивів обґрунтований і підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 08 квітня 2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_3, було укладено Договір банківського обслуговування № ВLаЖГА00025814 . За умовами п. 1. Договору, ПАТ «ВіЕйБі Банк» зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти у сумі 9 500,00 гривень в порядку і на умовах, визначених цим Договором, на поточні потреби. Кредитні кошти надано строком по «08» квітня 2014 року, за користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 15% річних. Позивачем всі зобовязання по договору виконано, а саме надано відповідачу зазначену суму коштів. Відповідач взяті відповідно до договору кредиту зобовязання порушив.

Статею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст. 14 Цивільного кодексу України, виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 611 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, серед іншого - сплата неустойки.

ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Стаття 625 Цивільного Кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Так як у відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, то з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 164, 209, 212, 214, 215, 218, 226, 228 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

Позов -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (88000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська,27 Т, код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за Кредитним договором № ВLаЖГА00025814 від 08.04.2011 р. у розмірі 16 682,50 грн. з них:

заборгованість за кредитом - 1 591,75 грн.;

заборгованість за відсотками -422,74 грн.;

комісія за управління кредитом - 831,25 грн;

плата за пропуск платежів - 13 836,76 грн.;

Стягнути з ОСОБА_3 (88000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь держави суму судового збору в розмірі 551,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Леміш О.М