Вирок № 61949210, 12.10.2016, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1033/16-к

провадження № 1-кп/691/148/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарях судових засідань Волошиній І.Л., Кочетовій І.І.

з участю:

прокурора Згіблова С.О., Сокольвяк О.І.

сторони кримінального провадження:

обвинувачений ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні, в залі суду, в м. Городище кримінальне провадження №12016250110000360 по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Городище Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 раніше судимого за вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2015 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, -

у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_3, 04 липня 2016 року близько 17 години 00 хвилин, з метою крадіжки чужого майна, шляхом пошкодження вікна в приміщенні Городищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, яка розташована за адресою м. Городище, вул. Фізкультурна, №39 Черкаської області, проник в середину, де пошкодив двері кабінету директора та зайшовши до нього, виявив плазмовий телевізор «LG» модель 42 PA, вартістю 4813 гривень, ноутбук марки «HP» 250 G, вартістю 6143 гривень, ноутбук марки «Lenovo» B 590, вартістю 6175 гривень, на загальну суму 17131 гривень, які перебували на балансі школи та ноутбук марки «Samsung R 40+», вартістю 2375 гривень і грошові кошти у сумі 5000 гривень, на загальну суму 7375 гривень, що належали ОСОБА_5, які в подальшому, умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно, викрав та залишивши приміщення школи, розпорядився ними на власний розсуд.

Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за кримінальне правопорушення, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю і суду пояснив, що 04 липня 2016 року близько 17 години самостійно здійснив крадіжку майна та грошових коштів із приміщення Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 в м. Городище, вул. Фізкультурна, №39 Черкаської області, з метою відпочинку на морі.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилася, надала письмову заяву від 07 жовтня 2016 року за вх.№5176/16 про розгляд кримінального провадження у її відсутності, вказавши, що цивільний позов заявляти не буде, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Представник потерпілого ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленим про розгляд кримінального провадження у судове засідання не з»явився, але надав заяву від 07 жовтня 2016 року №5175/16 про судовий розгляд у його відсутність, зазначивши, що цивільний позов відділ освіти Городищенської РДА Черкаської області, як на досудовому слідстві та під час судового розгляду заявляти не буде, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_3, його вина у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджується й доказами добутими на досудовому слідстві і перевіреними в суді у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України:

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5;

- постановою про залучення представника потерпілого від 25 серпня 2016 року;

- протоколом огляду місця події з фототаблицею від 05 липня 2016 року;

- протоколом обшуку з таблицею зображень від 27 серпня 2016 року;

- вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2016 року;

- ухвалою слідчого судді Городищенського районного суду Черкаської області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 28 липня 2016 року;

-постановою про визнання речового доказу та передачу його на зберігання від 15 липня 2016 року;

-постановою про визнання речового доказу та передачу його на зберігання від 15 серпня 2016 року;

-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 19 вересня 2016 року;

- висновком про вартість майна, згідно витягу про незалежну експертну оцінку майна від 26 липня 2016 року;

- висновком судово-дактилоскопічної експертизи від 18 липня 2016 року №1/1222;

-довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні №12016250110000360.

Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені у відповідності до вимог КПК України, а також оцінені судом згідно ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, склад кримінального правопорушення з кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення вказує на кваліфікацію діяння за ч.3 ст.185 КК України, обвинувачений визнав свою вину повністю.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який законодавцем віднесений до тяжких злочинів, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" рекомендовано судам при розгляді кримінальних справ, досліджуючи дані про особу підсудного з"ясовувати вік, стан здоров"я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім"ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), матеріальний стан, а тому суд бере до уваги те, що обвинувачений є особою молодого віку, виховувався матір»ю у неповній сім»ї, йому 20 років, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючий, до кримінальної відповідальності притягується не вперше, раніше судимий за вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2015 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, за місцем проживання характеризується негативно, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра згідно довідки №175 та довідки №201 Комунального Закладу "Городищенське районне територіальне медичне об"єднання" Городищенської районної ради Черкаської області, збитки заподіяні злочином потерпілій ОСОБА_5 не відшкодував, а відділу освіти Городищенської РДА Черкаської області - шкода відшкодована частково, шляхом повернення викраденого майна і приходить до переконання про неможливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та необхідність призначення покарання з врахуванням вимог ст.71 КК України у вигляді реального позбавлення волі, остільки вважає, що саме таке покарання є необхідним й достатнім та сприятиме попередженню вчинення ним нових злочинів, остільки формування звички законослухняної поведінки в інший спосіб у відношенні обвинуваченого є неможливим та не доцільним. Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_3, суд враховує обставини у данному кримінальному провадженні, пов»язані із вчиненням ним злочину в період перебування на обліку в Корсунь-Шевченківському районному відділі кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Черкаській області, у зв»язку з виконанням вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2015 року за ч.1 ст.185 КК України та застосовує правила ст.72 КК України, остільки останній не відбув покарання повністю. Як вбачається з довідки Корсунь-Шевченківського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в Черкаській області від 10 жовтня 2016 року №1151, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 29 квітня 2016 року складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України. Зазначене кримінальне провадження перебуває на розгляді в Корсунь-Шевченківському районному суді Черкаської області.

Обставинами, які пом"якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає щире каяття, визнання вини.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючих обставин та відсутність обставин що обтяжують покарання обвинуваченого, відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позиції державного обвинувача та потерпілих, які зазначені в поданих ними заявах, щодо можливості виправлення і перевиховання обвинуваченого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 представляє суспільну небезпеку для суспільства, тому виправлення і перевиховання його можливе виключно за умови ізоляції від суспільства та йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті. При цьому, остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуте покарання за вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2015 року за ч.1 ст.185 КК України.

Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні було обрано та продовжено запобіжний захід утримання під вартою, тобто він утримується під вартою згідно ухвали слідчого судді від 28 липня 2016 року. Тому, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, ОСОБА_3 в межах даного кримінального провадження, необхідно зарахувати період його перебування під вартою з 28 липня 2016 року по день набуття вироком у даному кримінальному провадженні законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Суд оцінює при постановленні вироку докази про те, що ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення у період невідбутого покарання у виді громадських робіт, що беззаперечно свідчить про неуспішність відбування наданого йому випробування і відповідно до вимог ч.3 ст.78 КК України, обумовлює необхідність призначення йому реального покарання за сукупністю вироків.

Обмежень визначених ст.63 КК України при обранні данного виду покарання у відношенні обвинуваченого, не встановлено.

Призначаючи остаточне покарання ОСОБА_3, суд керується правилами призначення покарання за сукупністю вироків, визначених ст.71 КК України, яке має бути більшим, як від покарання призначеного за новий злочин так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Цивільні позови потерпілою та представником потерпілого у кримінальному провадженні не заявлені.

У кримінальному провадженні маються процесуальні витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи у розмірі 660 грн. 30 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь Держави.

Речові докази у кримінальному провадженні у виді - ноутбук марки «Lenovo» B 590, кабель живлення до нього, які передано на зберігання ОСОБА_5, слід повернути за належністю, звільнивши її від зобов»язання за зберігальною розпискою, плазмовий телевізор «LG» модель 42 PA, який зберігається в кімнаті речових доказів Городищенського ВП Смілянського ВП Головного управління Національної поліції в Черкаській області - повернути власнику відділу освіти Городищенської РДА Черкаської області. Речові докази у виді слідів папілярних узорів та дактилокарти, які зберігаються в кімнаті речових доказів Городищенського ВП Смілянського ВП Головного управління Національної поліції в Черкаській області - слід знищити, як такі, що не представляють цінності.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

засудив:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального Кодексу України, і призначити за даною статтею покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків, призначене покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді 200 годин громадських робіт ОСОБА_3, згідно вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2015 року перевести в більш суворий вид, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт, що становить 25 днів позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання, повністю приєднати не відбуту частину покарання за вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2015 року у виді 200 годин громадських робіт, що відповідно до ст.72 КК України при переведенні в більш суворий вид становить 25 днів позбавлення волі, і призначити ОСОБА_3 остаточну міру покарання у виді 3 (три) роки 25 днів позбавлення волі.

Термін відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 12 жовтня 2016 року, зарахувавши в термін відбування покарання, час перебування під вартою з 28 липня 2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України строк пребування під вартою з 28 липня 2016 року до вступу вироку в закону силу зарахувати ОСОБА_3 у термін відбуття покарання.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати, у зв'язку з проведенням судово-дактилоскопічної експертизи, в розмірі 660 (шістсот шістдесят) грн. 30 коп. на користь Держави, отримувач УК у м.Черкаси 24060300, код отримувача 38031150, розрахунковий рахунок 31116115700002, банк ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.

Речові докази у кримінальному провадженні: ноутбук марки «Lenovo» B 590 та кабель живлення до нього, повернути за належністю, звільнивши від зобов»язання за зберігальною розпискою ОСОБА_5; плазмовий телевізор «LG» модель 42 PA повернути до відділу освіти Городищенської РДА Черкаської області; сліди папілярних узорів та дактилокарту, які зберігаються в кімнаті речових доказів Городищенського ВП Смілянського ВП Головного управління Національної поліції в Черкаській області - знищити.

Судове рішення, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_3 та прокурору.

Копію судового рішення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні - потерпілій ОСОБА_5 та представнику потерпілого ОСОБА_6.

Суддя О. М. Савенко