Ухвала суду № 61947408, 06.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/2439/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Олексієнка М.М.,

Стародуба О.П.,

за участю секретаря Лопушенко О.В.,

за участю: представника позивача Вакуленко О.М. та представника відповідача

Ріги М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи - Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго", Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання протиправними дій, скасування вимоги,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2014 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 22.08.2014р. №02.114/16032, що пред'явлена керівнику ПАТ "Укрсоцбанк".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014р. змінено мотивувальну частину постанови суду першої інстанції щодо підстав відмови в задоволенні позову. Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд виходив з того, що відділ примусового виконання рішень, який входить до складу управляння державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, є неналежним відповідачем, тому позовні вимоги до цього органу безпідставні.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Відповідно до положень, викладених у статті 3 Закону України від 24 березня 1998 року №202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» (в редакції Закону України від 4 листопада 2010 року №2677-VI), частини третьої статті 181 КАС України, роз'яснень, наведених в пункті 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13 грудня 2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (з подальшими змінами та доповненнями), відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. Такими органами державної виконавчої служби є: 1. Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень. 2. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень. 3. Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виходячи із зазначених положень, по цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби.

Структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України «Про державну виконавчу служб» як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем виступав Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, державним виконавцем якого 22.08.2014 р. складено вимогу №02.114/16032 про зобов'язання негайно з моменту отримання даної вимоги усунути порушення законодавства про виконавче провадження, допущені ПАТ "Укрсоцбанк", шляхом перерахування відділу за рахунок власних коштів ПАТ "Укрсоцбанк" сум помилкових переказів з рахунку НКП "Нікопольтеплоенерего" №26006011163216 за період з 03.02.2014 р. по 11.03.2014 р.

Не дивлячись на неналежність відповідача, суд першої інстанції, як того вимагає стаття 52 КАС України, не здійснив заміну первинного відповідача на належного - відповідно управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, що призвело до процесуальних порушень, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд зазначених порушень не виправив, хоча відповідно до частини першої статті 196 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою, тому рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України, з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді необхідно з урахуванням вимог статті 52 КАС України прийняти рішення про заміну неналежної сторони і на підставі зібраних та досліджених доказів вирішити спір.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Олексієнко М.М.

Стародуб О.П.