Ухвала суду № 61947075, 11.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року справа №805/1394/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Святодух О.Б.,

за участю сторін по справі:

позивач: Склярова І.О. (за довіреністю)

відповідач: Запорожець Г.І. (за довіреністю)

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016р. у справі № 805/1394/16-а (головуючий І інстанції Волгіна Н.П.) за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в інтересах Добропільського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання нечинною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо надання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-784-25 від 04.12.2015 року зі сплати єдиного внеску в розмірі 1 514 070,69 грн..

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016р. позов задоволено, внаслідок чого скасовано вимогу від 04.12.2015 року № Ю-784-25 про зобов'язання сплатити заборгованість з єдиного соціального внеску в сумі 1 514 070,69 грн., яка виникла станом на 30 листопада 2015 року.

В апеляційній скарзі та під час судового засідання відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято спірну вимогу, оскільки за позивачем обліковувалась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 30.11.2015р. в сумі 1514070,69 грн. Відповідач також вважає, що судом першої інстанції безпідставно було застосовано положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України N 1079-р 05.11.2014 р було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція". Відповідач зазначив, що суд дав неналежну оцінку доказу у справі, а саме не врахував, що в сертифікаті не зазначено про форс-мажор, який дає право на перенесення терміну сплати або продовження граничного терміну подання звіту. Крім того, порушено норми процесуального права: бог з єдиного внеску, зазначений у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2015 №Ю-784-25 на суму 1 514 070,69 грн., було погашено та відповідно до пункту 6 розділу VI Інструкції №449 дана вимога вважається відкликаною, про що позивача було повідомлено листом від 29.09.2016 року №9343/10/05-07-17-12-9.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» має відокремлений підрозділ - Добропільське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, яке знаходиться на обліку у відповідача.

Відповідачем відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року (надалі Закон № 2464-VI) було сформовано та направлено позивачеві податкову вимогу про сплату боргу (неустойки) №Ю-784-25 від 04.12.2015 року на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 30.11.2015р. в сумі 1514070,69 грн.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами ч. 8, ч.12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається з матеріалів справи, сума недоїмки з єдиного внеску у сумі 1 514 070,69 грн., визначена у спірній вимозі, виникла у зв'язку із несплатою позивачем станом на 30 листопада 2015 року в строк, визначений ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, єдиного соціального внеску з вересня 2014 року.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення,02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (надалі Закон №1669), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року.

На виконання Закону №1669 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Добропілля.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження N 1079-р яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено, зокрема, м. Добропілля.

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 1053 та від 05.11.2014 р. N 1079-р.

З викладеного вбачається, що позивач належить до населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Частиною 4 статті 11 Закону №1669 передбачено внесення змін до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 такого змісту: «Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Згідно із ст. 10 Закону №1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України № 1735 від 25 листопада 2014 року підтверджено настання у позивача обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення антитерористичної операції, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, з 10 червня 2014р.

Відповідачем 5 листопада 2014 року отримано заяву позивача про звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зокрема, від обов'язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок) на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивач, в даному випадку, звільнений від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а тому правомірно скасовано спірну податкову вимогу.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Посилання відповідача на ті обставини, що розпорядженням Кабінету Міністрів України N1079-р 05.11.2014 р було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", колегією суддів не прийнято до уваги з огляду на розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а також визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 1053 та від 05.11.2014 р. N 1079-р.

Сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України № 1735 від 25 листопада 2014 року підтверджено настання у позивача обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення антитерористичної операції, які стосуються саме справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, а тому доводи апеляційної скарги не прийняті до уваги.

Посилання відповідача на ті обставини, що спірна вимога є відкликаною, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки на дату винесення судом першої інстанції рішення по цій справі сума боргу за спірний період не була погашена позивачем добровільно в повному обсязі. Лист від 29.09.2016 року про відкликання податкової вимоги також був надісланий позивачеві після прийняття судом першої інстанції рішення по цій справі.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016р. у справі № 805/1394/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016р. у справі №805/1394/16-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 жовтня 2016 року.

Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 12 жовтня 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

М.Г.Сухарьок