Ухвала суду № 61947035, 06.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 361/8092/2015-а Головуючий у 1-й інстанції: Сердинський В.С. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Бесараб В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И Л А :

20 липня 2015 року позивач звернувся з адміністративним позовом, в якому просив: 1) визнати дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної Інспекції у Київській області по складанню відносно ОСОБА_2 постанови по справі про адміністративне правопорушення №А-3010/1 від 30 жовтня 2015 року протиправними; 2) скасувати постанову №А-3010/1 від 30 жовтня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної Інспекції у Київській області ОСОБА_3, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частини першої ст.96, частини другої ст.188-42 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданим 07 липня 2008 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_2, позивачу належить земельна ділянка площею 0,1194 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 36).

Відповідно до акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2014 року №2-Л-А-0512/3, складених головним державним інспектором Інспекційного відділу №2 Інспекційного управління №3 ОСОБА_3, на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1194 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 07 липня 2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_2, у 2009 році, згідно із інформацією, наведеною у технічному паспорті від 26 листопада 2014 року №614, виданому Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації», самочинно побудовано: житловий будинок, позначений на плані літерою «А», площею основи 95,1 кв.м. з верандою - «а», площею основи 44,5 кв.м., навіс - «Б», площею основи 48,2 кв.м., альтанку - «В», площею основи 11,5 кв.м., літній душ - «Г», площею основи 3,7 кв.м., що є порушенням вимог ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, альтанка розміщена на відстані 0,5 м. від меж земельної ділянки, а літній душ побудовано впритул до межі земельної ділянки, що є порушенням вимоги п.3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень». Об'єкт належить до ІІ категорії складності (а.с.20-22, 28-35, 36).

Постановою №А-1212/3 про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2014 року, складеною головним державним інспектором Інспекційного відділу №2 Інспекційного управління №3 ОСОБА_3, визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою ст.96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн (а.с.23-24).

Вказаний штраф сплачено позивачем в повному обсязі, що підтверджується копією квитанції №21790863 від 19 грудня 2014 року (а.с.26).

Відповідно до припису №С-0512/3 від 05 грудня 2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, ОСОБА_2 повинен був усунути порушення у сфері містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку в термін до 01 травня 2015 року (а.с.25).

20 березня 2015 року відділом містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації був виготовлений будівельний паспорт на будівництво житлового будинку та господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, за реєстраційним №150 (а.с.8-15).

У подальшому, позивачем зареєстровано у Департаменті Державної архітектурно-будівельної Інспекції у Київській області 24 квітня 2015 року за НОМЕР_4 повідомлення про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

У липні 2015 року позивач надіслав на реєстрацію до Департаменту Державної архітектурно-будівельної Інспекції у Київській області Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівельні роботи на якому виконувалися на підставі повідомлення про початок їх виконання, яка була зареєстрована 28 липня 2015 року за НОМЕР_5 (а.с.17).

21 серпня 2015 року позивач отримав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, (індексний номер НОМЕР_6) (а.с.18).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяження, за позивачем зареєстровано право приватної власності на житловий будинок, загальною площею 284,8 кв.м., житловою площею 91,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19).

Відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки від 02.10.2015 №740.15/03 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок ОСОБА_3 здійснено позапланову перевірку на будівництві житлового будинку та господарських будівель і споруд з адресою: АДРЕСА_1 на підставі Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 №976 (а.с. 52).

Згідно акту про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 16.10.2015 позивач - замовник будівництва по вул. Броварська, 22, с. Рожівка Броварського району Київської області не допустив посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівльного контролю на будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд за вищевказаною адресою (а.с. 58-59).

За результатами проведення перевірки відповідачем складено протокол №3-Л-А-1610/2 про адміністративне правопорушення від 16.10.2015 (а.с. 55-57) та винесено припис №С-1610/2 від 16.10.2015 (а.с. 60-61), відповідно до яких візуальним оглядом встановлено, що вимоги припису №С-0512/3 від 05 грудня 2014 року позивач не виконав, а саме: альтанку - «В», розміщену на відстані 0,5 м. від меж земельної ділянки, та літній душ - «Г», побудований впритул до межі земельної ділянки, не демонтовано або не переміщено на необхідну відстань один метр, передбачену вимогами п.3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень». Зазначені дії порушують ст.34, частину першу ст.38, частину четверту ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI та вимоги Постанови Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року. Об'єкт належить до ІІ категорії складності.

Постановою №А-3010/1 від 30 жовтня 2015 року про адміністративне правопорушення, винесеною головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної Інспекції у Київській області ОСОБА_3, після розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акту перевірки від 16 жовтня 2015 року, припису №С-1610/2, протоколу № 3-Л-А-1610/2, матеріалів фотофіксації, визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою ст.96, частиною другою ст.188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн (а.с. 27).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач вчасно подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке було зареєстровано у Департаменті Державного архітектурно-будівельної Інспекції у Київській області 24 квітня 2015 року за НОМЕР_4, виконавши при цьому вимоги припису №С-0512/3 від 05 грудня 2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а тому постанова про адміністративне правопорушення №А-3010/1 від 30 жовтня 2015 року, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою ст.96 та частиною другою ст.188-42 КУпАП винесено незаконно.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У відповідності до вимог частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Відповідно до п.п.7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Пунктом 11 Порядку №553 встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з п.16-17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (в редакції, що була чинною на час проведення перевірки 16 жовтня 2015 року) передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Частиною першою статті 96 КУпАП встановлено, що порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у жовтні 2015 року проведено позапланову перевірку на будівництві житлового будинку та господарських будівель і споруд з адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги містобудівного законодавства, оскільки вимоги припису №С-0512/3 від 05 грудня 2014 року позивач не виконав, а саме: альтанку - «В», розміщену на відстані 0,5 м. від меж земельної ділянки, та літній душ - «Г», побудований впритул до межі земельної ділянки, не демонтовано або не переміщено на необхідну відстань один метр, передбачену вимогами п.3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень».

Відповідно до п.3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», затвердженого Наказом Державного комітету України в справах архітектури і містобудування №44 від 17.04.1992 протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1). Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до «Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой настройки» та СНІП II-4-79 «Естественное и искусственное освещение» як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Однак, при проведенні перевірки відповідачем виключно на підставі візуального огляду виявлено, що вимоги припису №С-0512/3 від 05 грудня 2014 року позивач не виконав, тобто жодних фактичних обмірів відповідачем проведено не було.

У відповідності до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

У будівельному паспорті на будівництво житлового будинку та господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, виданого відділом містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації 20 березня 2015 року, за реєстраційним №150 міститься схема забудови земельної ділянки, що була виготовлена на підставі топозйомки, яка проводиться за допомогою вимірювальних приладів щодо вже збудованих об'єктів. Відповідно до вищезазначеної схеми, відстань від меж земельної ділянки наступна: альтанка - «В», площею основи 11,5 кв.м. (на схемі позначена цифрою 3) від межі сусідньої ділянки, будівлі на якій відсутні, належної ОСОБА_5 - 1 м., до цегляної (0,5 цеглини в цегляних стовпчиках) огорожі від АДРЕСА_1 - 0,74 м., до межі земельної ділянки - 1 м.; літній душ - «Г», площею основи 3,7 кв.м. (на схемі позначена цифрою 6) - від межі сусідньої земельної ділянки, належної ОСОБА_5 - 1 м.

У подальшому, позивачем зареєстровано у Департаменті Державної архітектурно-будівельної Інспекції у Київській області 24 квітня 2015 року за НОМЕР_4 повідомлення про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 та подано на реєстрацію до Департаменту Державної архітектурно-будівельної Інспекції у Київській області Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівельні роботи на якому виконувалися на підставі повідомлення про початок їх виконання, яка була зареєстрована 28 липня 2015 року за НОМЕР_5.

Таким чином, ОСОБА_2 в повному обсязі вчасно виконав вимоги припису №С-0512/3 від 05 грудня 2014 року.

При цьому, відповідачем при проведенні перевірки у жовтні 2015 року згідно направлення на перевірку перевірялись саме достовірність даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівельні роботи на якому виконувались на підставі повідомлення про початок їх виконання позивачем вх. 10/10-Л-1507/64/П, а не вимоги, які ставились у приписі №С-0512/3 від 05 грудня 2014 року.

Отже, постанова №А-3010/1 від 30 жовтня 2015 року в частині порушення позивачем вимог частини першої статті 96 КУпАП винесена неправомірно.

Щодо посилань відповідача на не дослідження судом першої інстанції недопуску позивачем посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю 16.10.2015 до перевірки, колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, направлення на проведення перевірки №10/10-25/0210/09/02 від 02.10.2015 відповідачем відправлено рекомендованим листом позивачу 05.10.2015, та отримано останнім 10.10.2016 (а.с. 100-101).

Згідно з актом про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 16.10.2015, позивачем не допущено відповідача до перевірки, чим порушено вимоги частини другої статті 188-42 КУпАП, згідно з якою недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, позивачем фактично допущено посадових осіб відповідача до перевірки, згідно з наданими поясненнями представника позивача ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції та запереченнями на апеляційну скаргу від 05.10.2016, відповідно до яких дружиною позивача надано доступ до домоволодіння позивача (у дворі) за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, вказаний факт підтверджується фотофіксацією, проведеною за вищевказаною адресою відповідачем (а.с. 78-80) та зазначеною як додаток до акту про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 16.10.2015.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що в діянні позивача щодо недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки на об'єкті не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 188-42 КУпАП.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки відповідачем не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України винесено постанову №А-3010/1 від 30 жовтня 2015 року по справі про адміністративні правопорушення, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.