Головуючий у 1 інстанції - Аксьоненко В.І.
Суддя-доповідач - Міронова Г. М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2016 року справа №221/3120/16-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 27 липня 2016 року у справі № 221/3120/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 16.06.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 19 травня 2016 року він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугою років за правилами ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», згідно довідки прокуратури Донецької області від 11.04.2016 року № 18-57-888 про заробіток для перерахунку пенсії. Рішенням від 25.05.2016 року пенсійний орган відмовив в перерахунку пенсії.
Позивач просив суд: скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області від 25.05.2016 року № 976, як незаконне та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області від 11.04.2016 року № 18-57-888 в розмірі 90 % від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії з 01.01.2016 року.
Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 27 липня 2016 року у справі № 221/3120/16-а адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області № 976 від 25 травня 2016 року, як незаконне.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки прокуратури Донецької області від 11.04.2016 року № 18-57-888 в розмірі 90 % від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження її максимального розміру пенсії з 01 червня 2016 року.
В задоволенні позову в іншій частині відмовлено за необґрунтованістю вимог.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині перерахунку йому пенсії з 1 червня 2016 року, а не з 1 січня 2016 року, та прийняти по цьому питанню нове рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в своєму позові до Волноваського районного суду Донецької області він просив щоб перерахунок призначеної йому пенсії зробили з 1 січня 2016 року, тому що повинна діяти пряма норма Закону, а саме ст. 22 Конституції України: «При прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод».
Тобто, апелянт вважає, що суд, приймаючи рішення про перерахунок призначеної йому пенсії з 1 червня 2016 року, порушив його конституційні права, так як він перейшов на пенсію в 2002 році, а на той час Закон України «Про прокуратуру» чітко регламентував порядок та час з якого робиться перерахунок призначеної пенсії.
Відповідачем на адресу суду надіслано письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції скасувати і відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 05.09.2007 року Пенсійним фондом України та розпорядження 4469 від 21.10.2014 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за вислугою років (а.с.10, 128).
Згідно копії довідки № 18-57-888 від 11.04.2016 року, виданої прокуратурою Донецької області, ОСОБА_2 працював в прокуратурі Донецької області на посаді прокурора відділу. Заробітна плата з 01.12.2015 року складає 11559,57 грн. Довідка видана для пред'явлення в Пенсійний фонд України для перерахунку пенсії (а.с. 9).
Позивач 19 травня 2016 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області із заявою про перерахунок пенсії по заробітку, додавши довідку про заробітну плату № 18-57-888 від 11.04.2016 року (а.с. 9)
Управлінням Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області за результатом розгляду заяви прийнято рішення від 25.05.2016 року № 976 про відмову в перерахунку пенсії по заробітку позивачу з огляду на відсутність підстав, оскільки відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру». Пенсії в порядку та на умовах, визначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються (а.с. 13).
Колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог огляду на наступне.
Спірними питаннями у даній справі є правомірність відмови відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії з підстав, передбачених п. 5 Прикінцевих положень Закону № 213-УШ.
Як вбачається з позовної заяви, позивач наголошує на тому, що перерахунок його пенсії у зв'язку із збільшенням посадових окладів працівникам прокуратури відповідач повинен здійснити на підставі положень статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ) в редакції, яка діяла на час призначення пенсії.
З таким твердженням не може погодитись колегія суддів з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII (набрав чинності з 1 квітня 2015 року, далі - Закон № 213-VIII ), у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, (набрав чинності з 15 липня 2015 року, далі - Закон № 1697-VII), визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, які не регулюють питання перерахунку пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що положення частини 17 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати, втратили чинність з дня набрання чинності Законом № 1697-VII, а саме, з 15 липня 2015 року.
Отже, на час підвищення посадових окладів працівникам прокуратури постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" № 1013 від 09.12.2015 року (діє з 01.12.2015 року), та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі частини 17 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зазначена норма втратила чинність.
Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На час звернення позивача до органу пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії та до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен був прийняти рішення на підставі нормативно-правових актів, що діяли на час звернення позивача за перерахунком пенсії.
Крім іншого, право на пенсію позивач реалізував у 2002 року та нарахування його пенсії здійснено у розмірах, встановлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в редакції чинній на час її призначення.
Проте, право на перерахунок пенсії виникає, за загальним правилом, або у зв'язку зі збільшенням стажу, або збільшенням розміру заробітної плати (що має місце в межах спірних правовідносин) та може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що на теперішній час питання перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури регулюється Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII, що діє з 15 липня 2015 року.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Тобто, до вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи застосовується той закон, під час чинності якого вони здійснюються.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Колегія суддів з метою повного захисту прав та інтересів позивача вважає вийти за межі позовних вимог.
Виходячи з дискреційних повноважень Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області, колегія суддів вважає необхідним зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_2 про перерахунок пенсії по заробітку від 19 травня 2016 року відповідно до норм діючого законодавства на час звернення позивача за перерахунком пенсії.
Зазначений спосіб судового захисту узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи відповідно до абзаців 10, 11 частини 2 статті 162 КАС України та дискреційними функціями відповідача.
Суд першої інстанції зовсім не приділив уваги правовим підставам, зазначеним відповідачем у рішенні про відмову у перерахунку пенсії. А предметом спору у даній справі було саме рішення пенсійного органу і суд повинен був піддати це рішення аналізу на відповідність його діючим на час прийняття нормативно-правовим актам, що регулювали спірні правовідносини.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив часткове порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення.
Керуючись ч. 2 ст. 11, ст.ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 27 липня 2016 року у справі № 221/3120/16-а - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області від 25.05.2016 року № 976 про відмову ОСОБА_2 в перерахунку пенсії по заробітку.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області розглянути заяву ОСОБА_2 про перерахунок пенсії по заробітку від 19 травня 2016 року відповідно до норм діючого законодавства.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Т.Г. Арабей
І.В.Геращенко
Судове рішення № 61947015, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 221/3120/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: