Ухвала суду № 61946920, 12.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"12" жовтня 2016 р.

м. Дніпро

справа № 804/434/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Богданенко І.Ю., ознайомившись з матеріалами справи, апеляційною скаргою Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» до Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,–

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Термінал» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 вересня 2015 року №0002902201, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем на 507764 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 253882 гривень; №0002892201, яким зменшено від’ємне значення суми податку на додану вартість на 118978 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 26 липня 2016 року Дніпропетровська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, в зв’язку з невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та запропоновано надати документ про сплату судового збору. Для усунення недоліків встановлений 15 денний строк з моменту отримання ухвали.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, Дніпропетровська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області отримала копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 20 вересня 2016 року (т. 2 а.с. 226).

У межах строку, встановленого для усунення недоліків апеляційної скарги, Дніпропетровська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю коштів на оплату судового збору.

До вказаного клопотання відповідачем додано копію довідки від 15 березня 2016 року, за змістом якої станом на 15 березня 2016 року кошти на оплату судового збору заплановані та наявні, але відсутня можливість сплачувати судовий збір у зв’язку з арештом рахунків.

Разом з цим, копія довідки від 15 березня 2016 року, не засвідчує майновий стан, за яким позивач на час подання апеляційної скарги у липні 2016 року, клопотання про звільнення від сплати судового збору у вересні 2016 року, позбавлений можливості сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов’язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору чи відстрочити сплату судового збору на певний строк.

При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Якщо бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 05 лютого 2016 року №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

За таких обставин, клопотання про звільнення від сплати судового збору, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить також положення статті 129 Конституції України та статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов’язків, передбачених законами України, у зв’язку з чим звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.

Позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір сплачено, а тому звільнення відповідача від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, може бути розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу – юридичними та фізичними особами, які зобов’язані сплачувати відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду. Тобто, звільнивши відповідача від сплати судового збору, принцип рівності сторін буде нівельовано, що є неприпустимим.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Отже, недолік апеляційної скарги відповідачем не усунений.

Відповідно до частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Оскільки недолік апеляційної скарги Дніпропетровською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не усунений, апеляційну скаргу необхідно повернути.

Керуючись статтями 108, 187, 189, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,–

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2016 року – повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя І.Ю. Богданенко