Ухвала суду № 61946913, 10.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С. В.

Головуючий у 1 інстанції - Борисенко П.О.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2016 рокусправа № 804/3191/16 приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети «Правда», 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 р. у справі №804/3191/16 за поданням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробнича група «Логістік Фарм Груп» про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

01.06.2016 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому заявник просив підтвердити обґрунтованість рішення від 06 квітня 2016 р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробнича група «Логістік Фарм Груп».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 р. подання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробнича група «Логістік Фарм Груп» про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна залишено без розгляду з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.155 КАС України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, заявник подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неналежне дослідження доказів просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання про поновлення строків звернення із поданням та підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «Логістік Фарм Груп».

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби. На підставі фактичної відмови підприємства від проведення перевірки 06.04.2016 року подано звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. За результатами розгляду звернення начальником ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 06.04.2016 оку о 17 год. 30 хв. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту відносно ТОВ «Логістік Фарм Груп».

Обставини, що зумовили звернення до суду для необхідності підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту виникли 06.04.2016 року о 17 год. 30 хв., тобто встановлений 24-годинний строк для звернення до суду з поданням сплив 07.04.2016 року о 17 год. 30 хв. Станом на 07.04.2016 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська не мала можливості звернутися до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна у зв'язку із відсутністю коштів для сплати судового збору.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно з п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пп. 94.6.2. Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з п. 7.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року №568, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1839/24371, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу доходів і зборів до суду.

Пунктом 7.3 вказаного Порядку передбачено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно ч.1. п. 2 статті 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини 3 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

З матеріалів подання вбачається, що обставиною, яка зумовила звернення податкового органу з даним поданням до суду являється рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, прийняте начальником ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області 06.04.2016 року о 17 год. 30 хв.

Відповідно до приписів частини 3 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання мало бути подано до суду до 17 год. 30 хв. 07.04.2016 року.

Як вбачається з матеріалів подання, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним поданням податковий орган звернувся 01.06.2016 року, тобто з порушенням встановлених КАС України строків.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В обґрунтування поважності пропуску строку звернення з поданням до суду контролюючий орган зазначив про відсутність коштів для сплати судового збору станом на 07.04.2016 року, проте належних доказів відсутності коштів для сплати судового збору станом на зазначену дату до суду не надано. Також контролюючий орган не був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду з поданням та заявити клопотання про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з тим, що заявником не було доведено суду поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробнича група «Логістік Фарм Груп».

Оскільки статтею 183-3 КАС України не визначені дії суду в разі пропущення строку для звернення до суду з поданням щодо підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна, колегія суддів погоджується з можливістю застосування у даному випадку загальні норми КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність залишення подання без розгляду.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 р. у справі №804/3191/16 за поданням Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробнича група «Логістік Фарм Груп» про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва