Постанова № 61946719, 11.10.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1183/16

11 жовтня 2016 р.

м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, суддя Осташ А.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Кременецької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області

до Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАК»

про стягнення податкового боргу в сумі 17828,14 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Кременецька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Тернопільській області (надалі по тексту – позивач, Кременецька ОДПІ) звернулася до суду з позовом про стягнення з Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАК» (надалі по тексту – відповідач, українсько-польське ТзОВ «ЛАК») податкового боргу в сумі 17828,14 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення норм Податкового кодексу України відповідач несвоєчасно та не в повному об'ємі сплачував узгоджені суми податкових зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості по земельному податку з юридичних осіб в сумі 17828,14 грн.

Відповідач у судове засідання не прибув, при цьому повістка, яка надіслана рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулася на адресу суду 06.10.2016 року з відміткою відділення зв'язку “за зазначеною адресою не проживає”, тобто не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, тому судовий розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що Українсько-польське товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАК» знаходилась на обліку в Кременецькій ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області (Підволочиське відділення) з 23.08.2002 року як платник податків. Відповідно до ст.67 Конституції України відповідач зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (пп.14.1.156. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно п.57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого для подання податкової декларації.

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 288.7 ст. 288, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача по земельному податку юридичних осіб виникла внаслідок несплати в повному обсязі узгодженого зобов’язання самостійно визначеного платником податку у податковій звітності (податковій декларації з плати за землю №9016594451 від 16.02.2015 року та податковій декларації плати за землю №1600001132 від 22.02.2016 року) (а.с.16-22).

Судом встановлено, що станом на 31.08.2016 року у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами земельному податку з юридичних осіб в сумі 17828,14 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по платежах до бюджету (а.с.8).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1. ст. 59 ПК України).

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлялась податкова вимога №44491-19 від 12.08.2015 року на суму 1572,69 грн. з моменту виставлення якої податковий борг відповідача не переривався.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме: довідкою про перебування на податковому обліку відповідача, розрахунком заборгованості по платежах до бюджету, копією податкової вимоги від 12.08.2015 року.

Проте, станом на момент пред'явлення позову, відповідачем податковий борг у добровільному порядку не сплачений.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3. ст.95 ПК України).

Пунктом 95.4. статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1244 (деякі питання реалізації статті 95 ПК України) затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (п.87.1. ст.87 ПК України).

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАК» (код ЄДРПОУ 31973735, вул. Богуна, 2-А, смт. Підволочиськ, Підволочиський р-н, Тернопільська обл.) податковий борг в сумі 17828 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 14 коп. з рахунків в банках, які обслуговують дане товариство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.