Постанова № 61946301, 03.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 жовтня 2016 р. Справа № 802/1135/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.

представника відповідача: Нартовської Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

03.08.2016 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - ОСОБА_2 з адміністративним позовом до відповідача - Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що в період з 07.12.2015 року по 11.12.2015 року Вінницькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичною особою ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року. За результатами вказаної перевірки складено акт № 3023/1701/НОМЕР_1 від 17.12.2015 року, в якому зазначено про порушення абзацу "д" п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.

На підставі акту № 3023/1701/НОМЕР_1 від 17.12.2015 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 29.01.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 22838,85 грн. Зокрема, за основним платежем грошове зобов'язання збільшено на 18271,08 та нараховано штрафні санкції в сумі 4567,77 грн.

На думку позивача, прийняте податкове повідомлення - рішення, є протиправним і таким, що підлягає скасуванню. При цьому позивач зазначає, що висновок контролюючого органу про отримання ним доходу впродовж звітного періоду є помилковим, оскільки анульовані (прощені) банком відсотки за кредитним договором №ВL5791/1 від 13.11.2009 року не є доходом в розумінні абзацу "д" п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.

17.08.2016 року за вх. № 17277 на адресу суду від представника Вінницької ОДПІ надійшли письмові заперечення на заявлений адміністративний позов (а.с.33-36). Як на підставу заперечень представник відповідача зіслалася на те, що головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління оподаткування доходів і зборів фізичних осіб Вінницької ОДПІ ОСОБА_3 згідно службової записки відділу адміністрування доходів і зборів самозайнятих осіб №3234/17 від 04.11.2015 року, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, відповідно до наказу від 18.11.2015 року №3056, виданого Вінницькою ОДПІ та відповідно до повідомлення №2038/17 від 18.11.2015 року, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фізичної особи ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 17.12.2015 року №3023/1701/НОМЕР_1.

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення ОСОБА_2 абзацу "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). В результаті наведеного, як вказала представник відповідача, ОСОБА_2 за 2014 рік занижено загальний річний оподатковуваний дохід на суму 108909,90 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 18271,08 грн.

На підставі акту перевірки від 17.12.2015 року №3023/1701/НОМЕР_1, згідно вимог п.54.3 ст.54, п.86.8 ст.86 ПК України, контролюючим органом прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 29.01.2016 року.

Представник відповідача наголосила, що до складу оподатковуваного доходу платника податків до 01.01.2015 включається прощена (анульована) сума основного боргу (тіло кредиту) та нарахованих відсотків без урахування пені та штрафних санкцій, які виникають при виконанні кредитного договору. Відтак, на думку представника відповідача, Вінницька ОДПІ при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяла на підставі, в межах та у спосіб передбачений законодавством, а тому, просила суд в задоволенні вимог адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Разом з тим, від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 20833 від 30.09.2016 року) про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Крім того, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення вимог адміністративного позову заперечила. Додатково вказала, що відповідно до інформації ЦБД ДРФО сума додаткового блага (прощеного боргу) фізичної особи ОСОБА_2 була включена публічним акціонерним товариством "Універсал банк" до податкового розрахунку суми доходу нарахованого (виплаченого) на користь платника податків (Форма 1ДФ) за період III кв. 2014 року із ознакою доходу 126 "Додаткове благо" на суму 108909,90 грн. Вказана інформація також підтверджена листом публічного акціонерного товариства "Універсал банк" від 22.10.2015 року №2890/0. Водночас, як зазначено в листі банку, ПАТ "Універсал банк" повідомило позивача про суму додаткового блага (прощеного боргу) в сумі 108909,90 грн., згідно акту від 02.07.2014 року про припинення зобов'язань за кредитним договором №ВL5791/1 від 13.11.2009 року.

Заслухавши пояснення представника відповідача, надавши оцінку письмовим доказам, що містяться у матеріалах адміністративної справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог адміністративного позову із наступних мотивів.

Судом встановлено, що 13.11.2009 року між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством "Універсал банк" укладено кредитний договір №ВL5791/1 (кредит без відстрочення) (а.с. 14-21).

Відповідно до п.1.1 договору банк надає позичальникові кредитні кошти (кредит) в сумі 21325,04 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит в порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

В силу п. 1.2.2 договору позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в терміни та в розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до цього договору, але в будь - якому випадку не пізніше 01.05.2015 року.

02.07.2014 року між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством "Універсал банк" підписано акт про припинення зобов'язань за кредитним договором №ВL5791/1 від 13.11.2009 року (а.с. 51).

Згідно п. 1, 2 акту від 02.07.2014 року про припинення зобов'язань за кредитним договором станом на 02.07.2014 року загальний розмір заборгованості позичальника перед кредитором за кредитним договором №ВL5791/1 від 13.11.2009 року становить 9203,60 доларів США. З моменту підписання сторонами цього акта заборгованість позичальника перед кредитором в сумі 9203,60 доларів США, вважається погашеною повністю шляхом прощення кредитором такої заборгованості позичальнику (на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України), а позичальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі.

Крім того, при підписанні акту від 02.07.2014 року ОСОБА_2 роз'яснено, що згідно абзацу "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України є додатковим благом та підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб сума боргу платника податку, анульована (прощена) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

15.07.2015 року Вінницька ОДПІ направила на адресу Вінницького відділення публічного акціонерного товариства "Універсал банк" запит №19797/17 про надання інформації щодо суми боргу платника податку - ОСОБА_2, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням (а.с.49-50).

22.10.2015 року за №289040 від Вінницького відділення публічного акціонерного товариства "Універсал банк" на адресу Вінницької ОДПІ надійшла відповідь на запит щодо отримання ОСОБА_2 доходу за видом "анулювання боргу за кредитним договором". Ознака доходу для форми 1-ДФ «126». Крім того, публічне акціонерне товариство "Універсал банк" у відповіді на запит, зазначило, що на адресу позивача було направлено повідомлення про обов'язок сплати податку з доходів фізичних осіб із суми 108909,90 грн. (анульована заборгованість за кредитним договором №ВL5791/1 від 13.11.2009 року) згідно вимог абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (а.с. 51-52).

В період з 07.12.2015 року по 11.12.2015 року Вінницькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичною особою ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року. За результатами вказаної перевірки складено акт №3023/1701/НОМЕР_1 від 17.12.2015 року (а.с.7-12).

На підставі акту № 3023/1701/НОМЕР_1 від 17.12.2015 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 29.01.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 22838,85 грн. Зокрема, за основним платежем грошове зобов'язання збільшено на 18271,08 та нараховано штрафні санкції в сумі 4567,77 грн (а.с. 13).

Позивач вважаючи податкове повідомлення - рішення №0005181701 від 29.01.2016 року протиправним, та з метою його скасування звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.

Як встановлено Вінницькою ОДПІ під час проведення позапланової документальної перевірки та відображено в акті перевірки №3023/1701/НОМЕР_1 від 17.12.2015 року, позивач перебував у договірних взаємовідносинах з публічним акціонерним товариством "Універсал банк" та у 2014 році отримав дохід як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) боргу в сумі 108909,90 грн.

02.07.2014 року між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством "Універсал банк" підписано акт про припинення зобов'язань за кредитним договором №ВL5791/1 від 13.11.2009 року, тобто позивача повідомлено про анулювання заборгованості за кредитним договором та включення цієї суми до податкового розрахунку доходу, нарахованого на його користь, як позичальника, за підсумками звітного періоду, в якому боргові зобов'язання було анульовано. Разом із тим, позивач декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік не подав та, відповідно, не сплатив податок на доходи фізичних осіб в сумі 18271,08 грн.

Перевіряючи такі висновки контролюючого органу суд зазначає, що згідно з п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа-нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до п.163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи, тобто доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

В силу положень абзацу "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Змістовний правовий аналіз наведених норм податкового закону дає підстави для висновку про те, що обов'язок із самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов:

- отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням;

- надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу, укладення відповідного договору;

- включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 року в справі № К/800/14115/15.

З'ясовуючи наявність вищезазначених умов в разі анулювання (прощення) банком кредитної заборгованості, суд зважає на таке.

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV цього Кодексу).

Водночас згідно з п. 3.3 Розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 49 від 21.01.2014 року, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Отже, визначальною ознакою доходу платника податку, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Аналогічний висновок викладений в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 01.03.2016 року в справі № К/800/5293/15 та від 23.02.2015 року в справі № К/800/46868/15.

Тому, основна сума кредиту (тіло кредиту), що в подальшому анульована (прощена) банківською установою, вважається доходом платника податків в розумінні вимог податкового законодавства, який підлягає оподаткуванню на підставі абзацу "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Надаючи оцінку правовій природі суми боргу, що анульована (прощена) позивачу банком, суд встановив наступне.

Як видно із листа публічного акціонерного товариства "Універсал банк" №3209ГО-1581БТ від 01.09.2016 року, банком на підставі ст. 605 ЦК України та згідно акту про припинення зобов'язань за кредитним договором № ВL5791/1 від 13.11.2009 року, ОСОБА_2 було анульовано (прощено) суму боргу у розмірі 9203,60 доларів США, що в національній валюті еквівалентно сумі у розмірі 108909,90 грн. Разом з цим, банк повідомив, що сума у розмірі 9203,60 доларів США в повному обсязі складала несплачену основну суму кредиту (а.с. 75).

З огляду на викладене анульована (прощена) банком ОСОБА_2 сума тіла кредиту в розмірі 108909,90 грн. за кредитним договором № ВL5791/1 від 13.11.2009 року є доходом, з якого належить сплачувати податок на доходи фізичних осіб.

Отже, висновки контролюючого органу про заниження позивачем грошових зобов'язань за результатами річного декларування за 2014 рік на суму 18271,08 грн. є обґрунтованими та відповідають вимогам закону.

Крім того, суд критично оцінює доводи позивача про неотримання платником податку повідомлення про анулювання (прощення) боргу, з огляду на таке.

Відповідно до положень абзацу "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) кредитор зобов'язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Як зазначалося, 02.07.2014 року між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством "Універсал банк" підписано акт про припинення зобов'язань за кредитним договором №ВL5791/1 від 13.11.2009 року.

Відтак, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 повідомлено про анулювання (прощення) боргу шляхом підписання акту про припинення зобов'язань за кредитним договором №ВL5791/1 від 13.11.2009 року, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними. Водночас, вказаним актом позивач додатково повідомлений і про податковий обов'язок, який у нього виник у зв'язку із прощенням боргу.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з приписів вказаної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено іншого.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить переконання про правомірність висновків контролюючого органу, а тому підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ №0005181701 від 29.01.2016 року, відсутні.

На підставі викладеного та враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати згідно статті 94 КАС України позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович