Ухвала суду № 61942591, 03.10.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

3 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву ОСОБА_2, яка є представником позивача, про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Південно-Східного територіального квартирно-експуатаційного управління, квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, треті особи - Дніпропетровський обласний військовий комісаріат, Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 5 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, позов задовольнив частково.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31 березня 2016 року ці судові рішення в частині вирішення позовних вимог скасував і в цій частині закрив провадження в справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_3 через свого представника звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), - неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке прийнято з порушенням встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини другої статті 239-2 КАС ухвалою судді Верховного Суду України від 2 вересня 2016 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви.

На виконання цієї ухвали до Верховного Суду України надійшла уточнююча заява із необхідними документами.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2015 року, яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження з огляду на таке.

Верховний Суд України вже вирішував питання усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм права у спорах цієї категорії і, зокрема, у постанові від 23 лютого 2016 року (№ 21-6551а15) дійшов висновку про належність цього спору до повноважень цивільних судів. Приписи пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України прямо встановлюють правило про захист прав, зокрема, що виникають із житлових відносин, у порядку цивільного судочинства. Поняття «житлові відносини», на думку колегії суддів, в контексті змісту наведеної норми включає і право на одержання житла у зв'язку з проходженням публічної служби, оскільки ця норма не містить винятку зі встановленого нею загального правила.

Згідно з оскаржуваною ухвалою суд касаційної інстанції вказав, що спори про надання житла особам, які потребують поліпшення житлових умов, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, цей спір не стосується захисту прав, свобод і інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Отже, висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в оскаржуваній ухвалі, відповідають висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України.

Наведене свідчить про необґрунтованість поданої заяви.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Південно-Східного територіального квартирно-експуатаційного управління, квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, треті особи - Дніпропетровський обласний військовий комісаріат, Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: М.І. Гриців

О.Б. Прокопенко