Рішення № 61941660, 21.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/5370/16-ц

2/760/3314/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

при секретарі Семененко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності, вселення та примусове виселення, -

В С Т А Н О В И В :

Законний представник Позивача в березні 2016 року звернувся в її інтересах до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив усунути Позивачу перешкоди у користуванні належним їй майном квартирою №30 в будинку №14 по вул. Олексіївській в м. Києві шляхом вселення у зазначену квартиру.

В подальшому Позивач через представника уточнила свої вимоги, звернувши їх також до ОСОБА_4, а також заявивши додаткову позовну вимогу про його виселення із зазначеної квартири.

На підтвердження позовних вимог стороною Позивача зазначені наступні обставини.

Позивач є єдиним власником квартири АДРЕСА_1 на підставі двох договорів дарування, згідно з якими вона отримала від своїх батьків ОСОБА_2 та Відповідача ОСОБА_3 по 1/2 частині у праві власності на вказану квартиру.

Проте після відчуження своєї частини у квартирі ОСОБА_3 Позивачу на підставі договору дарування від 23.01.2015р., Відповідач, як зазначає Позивач, не передала ключі від квартири, у звязку з чим доступу до своєї власності ОСОБА_1 не має.

Крім того, як зазначає Позивач, у належній їй квартирі на сьогодні безпідставно проживає співвідповідач ОСОБА_4, який також не надає Позивачу доступу до своєї квартири, чим порушує права власника.

З огляду на викладені обставини Позивач просить усунути перешкоди у здійсненні нею своїх прав шляхом виселення Відповідача ОСОБА_4 з належної їй квартири та, відповідно, вселення її до зазначеного житла.

Представник Позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Представник Відповідача-1 (ОСОБА_3О.) заперечував проти задоволення вимог, заявлених до неї, наполягаючи на тому, що ОСОБА_3 не заперечує прав Позивача, як власника квартири АДРЕСА_1, і не чинить жодних перешкод у здійсненні своєю дочкою ОСОБА_1 її повноважень. В той же час, ОСОБА_3 відомо, що у спірній квартирі на сьогодні фактично проживає Відповідач-2 ОСОБА_4, який, власне, і чинить перешкоди Позивачу у користуванні її квартирою. З огляду на такі обставини, на думку сторони Відповідача-1 позов підлягає задоволенню лише в частині вимог саме до Відповідача-2.

Відповідач-2 ОСОБА_4 та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, зазначаючи, що спірна квартира була придбана за його з ОСОБА_3 спільні кошти під час проживання їх у цивільному шлюбі. Окрім цієї квартири, як зазначає Відповідач-2, ними було придбано також за спільні кошти ще одну квартиру за адресою: АДРЕСА_2. Після припинення фактичних шлюбних відносин, як стверджує Відповідач-2, між ним та ОСОБА_3 було досягнуто згоди про те, що він залишатиметься проживати у спірній квартирі, в той час як друга квартира мала перейти у власність Відповідача-1. Не зважаючи на такі домовленості, як вважає Відповідач-2, ОСОБА_3 вступила у змову з дочкою та своїм колишнім чоловіком ОСОБА_2, батьком Позивача, та шляхом відчуження на користь Позивача права власності на квартиру, створили видимість безпідставного проживання Відповдіача-2 у спірній квартирі. ОСОБА_4 вказував, що з його ініціативи було порушено кримінальне провадження за даним фактом, досудове розслідування на сьогодні триває, проте такі обставини не дозволяють суду задовольнити позов.

Заслухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є єдиним і повноправним власником квартири АДРЕСА_1 на підставі:

-договору дарування їй ОСОБА_2 1/2 частини у праві власності на квартиру від 22.06.2007р.;

-договору дарування їй ОСОБА_3 1/2 частини у праві власності на квартиру від 23.01.2015р.

Судом безспірно встановлено, що станом на день розгляду справи у квартирі АДРЕСА_1 фактично проживає Відповідач-2 ОСОБА_4, який наполягає на наявності у нього майнових прав на спірну квартиру, та, відповідно, заперечує повноваження Позивача як власника квартири.

Натомість, майнові права ОСОБА_4 на спірну квартиру жодними належними доказами не підтверджуються, в той час як право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_3 зареєстроване у встановленому порядку.

Договори дарування, на підставі яких Позивачем набуте право власності на квартиру, є чинними, у встановленому порядку не оспорені.

Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні окрім випадків і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.116 Житлового кодексу Української РСР осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

З позиції ОСОБА_4 судом встановлено, що він добровільно звільняти житлове приміщення відмовляється, чим чинить перешкоди законному власнику у реалізації свої повноважень щодо майна.

Відтак, викладені Позивачем обставини щодо наявності у неї перешкод у користуванні її власністю знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому її порушене підлягає відповідному захисту шляхом вселення Позивача квартиру та виселення Відповідача-2 як особи, яка безпідставно займає житлове приміщення.

Що стосується вимог Позивача до ОСОБА_3, то в цій частині позов є необгрунтованим, стороною Позивача не надано суду незаперечних доказів наявності будь-яких перешкод зі сторони Відповідача-1 у здійсненні повноважень власника щодо спірної квартири.

За таких обставин суд не має підстав для задоволення вимог, заявлених до ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню половина суми сплаченого судового збору в розмірі 275 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. 321 Цивільного Кодексу України, ст. 157 Житлового кодексу УРСР, статтями 57-60, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні нею права власності на житло шляхом вселення її у квартиру АДРЕСА_4.

Виселити ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_5 без надання іншого житлового приміщення.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 275,60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: