Постанова № 61939185, 04.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 р. Справа № 820/2440/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О,

в присутності:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бабанських - Коц Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2016р. по справі № 820/2440/16

за позовом ОСОБА_4

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просив:

-визнати протиправною відмову відповідача у формі листа-відповіді за № К-3450/0/6-3954/0/21-16 від 22.03.2016 р. у ненаданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Зарябинської сільської ради Богодухівського району Харківської області;

-зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Зарябинської сільської ради Богодухівського району Харківської області, за заявою від 29.02.2016 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 118 Земельного кодексу України, п.1, 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" від 19.08.2015 року № 898-р, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.02.2016 р. ОСОБА_4, в порядку ст. 118 ЗК України звернувся до відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Зарябинської сільської ради Богодухівського району Харківської області.

В квітні 2016 р., позивачем отримано лист-відповідь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за № К-3450/0/6-3954/0/21-16 від 22.03.2016 р., за змістом якого слідує те, що відповідачем з метою зняття соціальної напруги серед категорії громадян - учасників АТО на постійній основі вживаються заходи щодо виявлення земель запасу, складання їх переліку, з подальшим наданням відповідних пропозицій. Відповідач зазначив, що земельний масив, на якому позивач бажає отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства передбачається для резервування та подальшого виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції та членам сімей загиблих. Виклавши зазначене, відповідач зазначив у листі, що вирішення даного питання можливе після повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих земельними ділянками.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та відмовою у формі листа-відповіді за №К-3450/0/6-3954/0/21-16 від 22.03.2016 р., ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач своїм рішенням, ухваленим за наслідками розгляду заяви (клопотання) позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у формі листа - відповіді за № К - 3450/0/6-3954/0/21-16 від 22.03.2016 р., протиправно та безпідставно не надав запитуваний дозвіл, а отже дане рішення відповідача, ухвалене ним як суб'єктом владних повноважень, є незаконним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача на відведення у власність спірної земельної ділянки.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строкнити з підстав, викладених в ній.

Згідно частини 3 статті 123 ЗК України, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановлених законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, лист-відповідь відповідача за № К -3450/0/6-3954/0/21-16 від 22.03.2016 р. щодо розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки і викладене в ньому обґрунтування прийнятого рішення по заяві не містить визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, що є порушенням указаної норми ЗК України.

Посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на те, що земельний масив, на якому позивач бажає отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства передбачається для резервування та подальшого виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції та членам сімей загиблих, а вирішення питання позивача можливе після повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих земельними ділянками, є безпідставними і не містять належного фактичного і юридичного обґрунтування для відмови у задоволенні заяви (клопотання) про надання запитуваного дозволу.

Законами України, якими урегульовані спірні правовідносини, не передбачають першочергове право учасників АТО на надання у власність земельних ділянок для ОСГ порівняно з іншою категорію громадян.

Надання таким громадянам земельних ділянок даної категорії земель здійснюється у загальному порядку, передбаченому ст. 118 ЗК України. Жодний нормативний акт не вводить будь-яких обмежень у даному питанні відносно іншої категорії громадян, які не мають статусу учасника АТО, у тому числі обмежувати ці права у той спосіб із тих підстав, як це здійснено відповідачем у оскаржуваному листі-відповіді про відмову у надані дозволу на розробку проекту землеустрою.

Таким чином, аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відповідач своїм рішенням, ухваленим за наслідками розгляду заяви (клопотання) позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у формі листа - відповіді за № К - 3450/0/6-3954/0/21-16 від 22.03.2016 р., протиправно та безпідставно не надав запитуваний дозвіл, а отже дане рішення відповідача, ухвалене ним як суб'єктом владних повноважень, є незаконним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача на відведення у власність спірної земельної ділянки

У зв'язку із викладеним, судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправною відмову у ненаданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Зарябинської сільської ради Богодухівського району Харківської області.

Разом з тим колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в зазначеній частині суд першої інстанції виходив з того, що вказана вимога за обставин спору не порушує дискреційних функцій відповідача, тому що відповідач при розгляді клопотання вичерпав свої дискреційні функції в частині встановлення підстав для відмови у наданні дозволу, у разі відсутності таких, суд згідно із обставин справи та відповідно до ст. 162 КАС України вправі застосувати такий спосіб поновлення порушеного права як зобов'язання вчинити дію - надати запитуваний дозвіл. У даному випадку суд як орган судової влади не перебирає повноваження відповідача, а вчиняє дієві заходи судового захисту порушеного права громадянина, як менш захищеної сторони, у тому числі у спосіб який унеможливлює його подальшого порушення, зокрема шляхом зловживанням правом з боку суб'єкта владних повноважень, наприклад повторної відмови тощо, а також з того, що законодавство при таких обставинах не передбачає іншого способу поновлення порушених прав позивача, зокрема процедури, наприклад, повторного розгляду заяви про надання дозволу тощо.

Колегія судді не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №К-3450/0/6-3954/0/21-16 від 22.03.2016 року, яким позивача було повідомлено про відсутність можливості задоволення його заяви, вбачається, що фактично заява ОСОБА_4 по суті не розглядалася, мотивованої відповіді із зазначенням підстав передбачених відповідними нормами законодавства для відмови в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачем надано не було, між тим лише зазначено, що вирішення даного питання можливе після повного першочергового забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей загиблих земельними ділянками.

Оскільки відповідачем не досліджувався пакет документів, поданих ОСОБА_4 для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Зарябинської сільської ради Богодухівського району Харківської області та рішення на підставі цих документів у порядку визначеному законом не приймалось, тому відповідач зобов'язаний повторно розглянути вищезазначений пакет документів та прийняти рішення у відповідності до діючого законодавства.

За таких обставин, погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у формі листа-відповіді за № К-3450/0/6-3954/0/21-16 від 22.03.2016 р. у ненаданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Зарябинської сільської ради Богодухівського району Харківської області, проте, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути подане позивачем клопотання у порядку передбаченому законодавством та з урахуванням висновків суду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2016р. по справі № 820/2440/16 скасувати в частині зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Зарябинської сільської ради Богодухівського району Харківської області, за заявою від 29.02.2016 р.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 29.02.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Зарябинської сільської ради Богодухівського району Харківської області з урахуванням висновків суду.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 року по справі 820/2440/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М. Повний текст постанови виготовлений 10.10.2016 р.