Постанова № 61938755, 22.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2016 р. Справа№ 910/6816/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Алданової С.О.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Люта В.В. за дов. № 1032 від 06.11.2015 р.

Соболєва М.В., дов. б/н від 23.12.2014р.

від відповідача: ОСОБА_4 за дов. № 488 від 08.06.2016 р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.06.2016 року

у справі № 910/6816/16 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

про примусове виселення з орендованого приміщення та

зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, в якій просить виселити відповідача з нежитлового приміщення, а саме магазина площею 507, 1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 передати Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" вищевказане нежитлове приміщення та підписати з позивачем акт прийому-передачі згідно умов договору оренди нежитлового приміщення № 11109/3 від 01.11.2009 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.06.2016р. у справі № 910/6816/16 позов задоволено повністю. Виселено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 з нежитлових приміщень: магазину площею 507,1 кв.м. (в т.ч. торгівельний зал - 466,90 кв.м., місць загального користування - 40,2 кв.м.), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 передати Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" нежитлові приміщення магазину площею 507,1 кв.м. (в т.ч. торгівельний зал - 466,90 кв.м., місць загального користування - 40,2 кв.м.), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та підписати з Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" акт прийому-передачі приміщення згідно умов договору оренди нежитлового приміщення № 11109/3 від 01.11.2009р. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2016р. у справі № 910/6816/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.07.2016 р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 у справі № 910/6816/16 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 у справі № 910/6816/16 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 06.09.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі № 910/6816/16 продовжено строк розгляду справи та оголошено перерву до 20.09.2016р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено перерву до 22.09.2016р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 р. по справі №910/6816/16 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку із перебування судді (яка не є суддею - доповідачем) Руденко М.А. на лікарняному.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.09.2016 р. для розгляду справи №910/6816/16 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Пономаренко Є.Ю., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Пономаренко Є.Ю., Алданова С.О. прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 у справі № 910/6816/16 до провадження колегії суддів у названому складі.

Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2016р. у справі № 910/6816/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Між Приватним підприємством "Євро-Альянс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Овдусенко Володимира Вікторовича та Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" був укладений договір купівлі-продажу від 28.01.2015р., відповідно до якого позивач отримав у власність нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення магазину загальною площею 1487,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

У відповідності до п. 1.5. договору купівлі-продажу, вказаний договір є оформленням результатів продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні). На підставі вказаного договору AT "УкрСиббанк" отримано cвідоцтво про право власності від 28.01.2015р., яке зареєстровано в реєстрі за №29 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Цибко Т.Б.

З матеріалів справи вбачається, що 01 листопада 2009 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та Приватним підприємством "Євро- Альянс" було укладено договір оренди нежитлових приміщень №011109/3, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в тимчасове користування нежитлові приміщення: магазин площею 507,1 кв.м. (в т.ч. торгівельний зал (466,90 кв.м., міста загального користування - 40,2 кв.м.), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на строк 35 календарних місяців.

01 листопада 2009 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі вказаного приміщення. Термін дії договору неодноразово поновлювався, останній раз до 30.07.2018 року.

Позивач зазначає, що 09.03.2016 року до AT "УкрСиббанк" надійшов лист №2902-16-01 від 29.02.2016 року від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, в якому останній стверджував, що у відповідності до ст.770 Цивільного кодексу України в зв'язку із зміною власника майна, переданого у найм, до AT "УкрСиббанк" перейшли права та обов'язки наймодавця та просив надати йому можливість здійснювати право оренди відповідно до зазначеного договору та законодавства України.

Ст.770 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої в найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до ч. 1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З 28.01.2015 року AT "УкрСиббанк" є власником орендованого відповідачем приміщення. Позивач зазначає, що з моменту придбання банком приміщення та по цей час відповідач орендну плату відповідно до договору оренди та комунальні платежі не сплачував, про існування вказаного договору банк його не повідомляв.

24.03.2016 року позивач направив відповідачу лист №33-31/12805 про відмову від договору оренди нежитлових приміщень №011109/3 від 01.11.2009р. та вимагав негайно звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вчинення ним своїх зобов'язань за договором № 011109/3 від 01.09.2009 в частині сплати ним орендних платежів. Разом, з цим, суд зазначив, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, неподання рахунку - фактури не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України. Не виставлення орендодавцем рахунків - фактури не звільняє орендаря від своїх обов 'язку щодо здійснення розрахунків за оренду приміщення. Таким чином, з 31.03.2016 договір оренди нежитлових приміщень № 011109/3 від 01.11.2009 є розірваним відповідно до ст. 782 ЦК України.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь "іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як було зазначено вище, 01.11.2009 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та Приватним підприємством Євро-Альянс укладено договір № 011109/3 оренди приміщень площею 507,1 кв.м., які розташовані за адресою АДРЕСА_1

Укладений між сторонами договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З п.п. 1.1., 6.1. Договору оренди № 011109/3 вбачається, що договір укладений строком на 35 місяців і діє до 30.09.2012.

Згідно ч. 4 ст. 284 ГК України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то,за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом місяця після закінчення Договору оренди, орендодавець - ПП «Євро-Альянс» не висловлював ні письмових, ні усних заперечень проти продовження його дії.

Таким чином, договір оренди нежитлових приміщень №011109/3 поновився на термін до 30.08.2015. Надалі договір оренди нежитлових приміщень № 011109/3 поновився на термін до 30.07.2018.

Місцевий суд в оскаржуваному рішенні вважає, що у відповідності до ст. 782 ЦК України, даний договір оренди є розірваним з 31.03.2016 з моменту отримання відповідачем листа позивача про відмову від договору оренди.

Відповідно до ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Враховуючи те, що в Договорі оренди нежитлових приміщень № 011109/3 не міститься жодних застережень про його припинення у разі переходу права власності на орендоване майно до третіх осіб, до позивача з моменту отримання права власності на орендоване майно, перейшли права та обов'язки орендодавця за вказаним договором.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди нежитлових приміщень № 011109/3 орендна плата сплачується за весь строк оренди.

Надалі, орендна плата сплачується на підставі рахунків-фактури, які має виставити Орендодавець (п. 3.5 договору оренди нежитлових приміщень № 011109/3).

Таким чином, не виконавши вимоги договору, щодо надання рахунків-фактури, неможливо застосувати ст. 782 ЦК України та розірвати договір оренди.

В силу ст.ст. 613, 614 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Позивачем не підтверджено та не доведено обставини щодо відмови орендаря від погашення заборгованості та не надано доказів виставлення на адресу відповідача рахунків на сплату орендної плати відповідно до умов договору оренди. Таким чином, висновки суду першої інстанції про юридично значиму поведінку позивача, не відповідають дійсності, не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать приписам законодавства.

Доказів належного виконання власних зобов'язань за договором оренди нежитлових приміщень в частині надсилання рахунків щодо оплати позивачем не надано, доказів повідомлення відповідача про наявність у нього заборгованості та виставлених рахунків на її оплату суду також не надано. При цьому у листі позивача від 24.03.2016 за № 33-31/12805, який був отриманий відповідачем про відмову від Договору оренди, взагалі не визначено суму заборгованості.

Суд констатує той факт, що відповідач не мав можливості сплачувати суму орендної плати позивачу, оскільки відповідачу не було відомо реквізитів нового власника орендованого нежилого приміщення (позивача).

Також є недоречним посилання суду першої інстанції у своєму рішенні від 09.06.2016 на позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові № 37/405 від 29.09.2009 (ненадання рахунку - фактуру), як підставу задоволення позовних вимог, отже дані справи є різними щодо фактичних обставин та суд першої інстанції не врахував заміну орендодавця, та повідомлення відповідачем про факт укладення договору оренди позивача, як нового орендодавця (лист-повідомлення від 29.02.2016 вих. № 2902-16-1).

Відтак, встановивши факт заборгованості відповідача перед позивачем у спірному періоді, місцевий господарський суд належним чином не обґрунтував свій висновок, зокрема, щодо витребування від сторін усіх доказів щодо направлення позивачем відповідних рахунків на сплату орендної плати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки позивачем не надано суду належного виконання власних зобов'язань за договором оренди нежитлових приміщень в частині надсилання рахунків щодо оплати не надано, доказів повідомлення відповідача про наявність у нього заборгованості та виставлених рахунків на її оплату суду також не надано.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В процесі перегляду справи судом апеляційної інстанції доводи представника відповідача, наведені в апеляційній скарзі, підтвердились, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2016 року у справі № 910/6816/16 не відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам справи та підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, про відмову в задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року у справі № 910/6816/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61001, м. Харків, пр-т Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3 031,60 судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/6816/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Є.Ю. Пономаренко

С.О. Алданова