Ухвала суду № 61937026, 22.09.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9974/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2016 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Дудник В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 червня 2013 року по справі № 696/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2016 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10.06.2013 року по справі № 696/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

До судового розгляду, у відповідності до ст. 389-1 ЦПК України призначена заява ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №696/10.

Заява про поновлення строку на оскарження рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №696/10 заявником обґрунтована тим, що заявник не була належним чином повідомлена про розгляд 10 червня 2013 року третейським судом, відповідної справи. Належним чином засвідчене рішення третейського суду, незважаючи на неодноразові письмові звернення, їй направлено не було. У грудні 2015 року її представнику випадково стало відомо про ухвалення третейським судом оспорюваного рішення. Після чого, було сплановано відрядження у м. Київ та 17 грудня 2015 року її представник ознайомилася з матеріалами третейської справи. Належним чином засвідчена копія рішення третейського суду від 10 червня 2013 року була отримана її представником лише 11 квітня 2016 року. У зв`язку з чим вважає, що строки на оскарження слід враховувати від 11 квітня 2016 року.

В судовому засіданні представник заявника підтримала заяву про поновлення строку на оскарження рішення третейського суду, просила суд її задовольнити. Додатково пояснила, що в матеріалах третейської справи відсутні докази направлення на адресу заявника саме рішення третейського суду, а на повідомленнях відсутній підпис заявника. Також зазначила, що ОСОБА_2, позичальник за кредитним договором, переніс операцію на очах та був мобілізований, у зв`язку з чим також не отримував жодних повідомлень.

Уповноважений представник заінтересованої особи, ПАТ «Укрсоцбанк», в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, а також матеріали справи Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків №696/10, оцінивши зібрані у справі докази, щодо підстав поновлення строку на оскарження рішення третейського суду, приходить до наступного.

За вимог ст. 389-1 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до положень частини першої статті 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків №696/10 ухвалою судді Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20 травня 2010 року порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, призначено справу на 22 червня 2010 року. В подальшому розгляд справи Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків неодноразово відкладався, в тому числі і за заявами відповідача ОСОБА_1 Також, відповідачем ОСОБА_1 до третейського суду подавались заяви про відсутність компетенції у Третейського суду, про витребування оригіналів доказів. Ухвали Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків про відкладення розгляду справи направлялись на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, яку остання зазначала у поданих до третейського суду заявах та клопотаннях, та відповідно були отримані відповідачем, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення (аркуші третейської справи 35, 41, 46, 52, 62, 72)

10 червня 2013 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків ухвалено рішення у вищезазначеній справі, яким позов задоволено. Рішення у вказаній справі ухвалено за відсутності відповідача ОСОБА_1

Копія рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 червня 2013 року, направлялась на адресу заявника, вказану у її заявах та клопотаннях: АДРЕСА_1, та було отримано заявником 17 червня 2013 року (аркуш третейської справи 81).

Таким чином, з викладеного вбачається, що заявнику достовірно в період часу з травня 2010 року по день винесення третейським судом рішення 10 червня 2013 року було відомо про перебування в провадженні Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Більше того, заявником до третейського суду в процесі розгляду справи подавалися відповідні заяви, а третейським судом відкладався розгляд справи для всебічного розгляду. При цьому, будь-яких доказів не надходження на поштову адресу заявника листів з Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, заявником суду не надано. У зв`язку з чим посилання заявника на неповідомлення останньої про розгляд справи, та відповідно, не отримання рішення третейського суду, не заслуговують на увагу.

Крім того, уповноважений представник заявника 17 грудня 2015 року ознайомилась з матеріалами справи №696/10 в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, та відповідно мала можливість звернутися до Дніпровського районного суду м. Києва, як компетентного, із заявою про оскарження рішення третейського суду. Посилання представника заявника на те, що копію оспорюваного рішення, належним чином засвідчену, нею було отримано лише 11 квітня 2016 року, не може розцінюватись судом, як поважна причина пропуску строку звернення заявника до суду.

Крім того, не заслуговують на увагу і посилання представника заявника на те, що представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 не міг з`явитися на засідання до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків та відповідно отримати копію рішення від 10 червня 2013 року у зв`язку із перебуванням його на лікуванні, оскільки такі твердження не підтверджуються належними та допустимими доказами. Надана представником заявника копія виписки з історії хвороби ОСОБА_2 за №411, лише засвідчує факт перебування останнього на стаціонарному лікуванні у період з 28 травня 2013 року по 29 травня 2013 року, а копія післяопераційних рекомендацій надана вже в серпні 2013 року та засвідчує лише необхідність обмеження фізичних навантажень та праці.

Також, не заслуговують на увагу посилання представника заявника на те, що ОСОБА_2 не міг отримувати повідомлення від третейського суду та реалізувати свої права, у зв`язку з тим, що був мобілізований та проходив військову службу, оскільки рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків було ухвалено 10 червня 2013 року, а ОСОБА_2 був призваний по мобілізації та перебував на службі з 19 березня 2014 року.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 червня 2013 року по справі № 696/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 квітня 2014 року у справі №755/22298/13-ц, заява ОСОБА_2 розглянута по суті, та у її задоволенні відмовлено.

Дані обставини спростовують твердження заявника та представника заявника, про те, що остання не знала про ухвалення Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків 10 червня 2013 року рішення у справі № 696/10.

Таким чином, з досліджених судом матеріалів справи та встановлених в судовому засіданні обставин, щодо підстав пропуску строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, вбачається, що заявник звернулася до компетентного суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 червня 2013 року у справі №696/10, з порушенням строку визначеного для оскарження рішення третейського суду та підстав для його поновлення не вбачається.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №696/10 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а подану нею заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №696/10 слід залишити без розгляду, у зв`язку з пропущенням строків для звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Керуючись ст. ст. 73, 210, 293, 294, 389-1 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків 10.06.2013 року по справі № 696/10 відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 червня 2013 року по справі № 696/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: