Ухвала суду № 61936707, 15.09.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14513/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Бірси О.В.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

за участю сторін кримінального проовадження:

прокурора Шевченка П.М.

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого в компанії «Пікор менеджмент», одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: Київ, вул. Якуба Коласа, 21 (гуртожиток), проживаючого за адресою: Кіпр, 4 с, вул. Воспору, Потамос Єрмасоя, м. Лімасол, 4047; Швейцарія, м. Кюснахт Цюріх, вул. Індерлетці, 3, в рамках кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2013 за №12013110040000074, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий Обелець Р.М. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням враховуючи наявність у провадженні обставин визначених ч. 6 ст. 193, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

А саме, клопотання умотивоване тим, що органом досудового розслідування розслідується вказане кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4, який відповідно до свідоцтва № 1207 від 05.11.98 виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, є особою, яка має право на зайняття адвокатською діяльністю, тобто особою до якої відповідно до ст. ст. 480, 481 КПК України, ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», застосовується особливий порядок кримінального провадження.

В ході досудового розслідування вказаного провадження встановлено, що ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих намірів, з метою заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_6, звернувся восени 2008 року до останнього під приводом отримання грошових коштів у борг під забезпечення позики земельною ділянкою, площею 9,4626 га, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лісова, 1-Е.

При цьому, ОСОБА_4 з метою створення у ОСОБА_6 уявлення про дійсність намірів щодо повернення запозичених коштів, надав останньому підроблений державний акт серії ЕЕ № 922884 від 10.03.08 на право власності ТОВ «Рапід-КД» на земельну ділянку площею 9.4626 га., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лісова, 1-Е.

Переконавшись у наявності достатнього забезпечення позики, ОСОБА_7, будучи введеним ОСОБА_4 в оману, погодився на пропозицію ОСОБА_4 та 30.09.08 між ними складено попередню угоду про надання грошових коштів у борг, та в якості забезпечення грошової позики переоформлення 100% корпоративних прав на ТОВ «Рапід-КД» співвласником якого являвся ОСОБА_4

Крім того, переконавшись у наявності достатнього забезпечення позики, ОСОБА_6, будучи введеним в оману ОСОБА_4, погодився на його пропозицію та 02.10.08, перебуваючи у приміщенні свого офісу ТОВ «Аларіс», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 3-а, передав останньому грошові кошти у розмірі 5000000 доларів США під 18 % річних, якими ОСОБА_4 заволодів шляхом обману та зловживанням довірою, не маючи намірів їх повертати.

04.11.08 ОСОБА_6, продовжуючи довіряти ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні свого офісу ТОВ «Аларіс», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 3-а, передав останньому грошові кошти у розмірі 500000 доларів США під 16% річних, якими ОСОБА_4 заволодів шляхом обману та зловживанням довірою, не маючи намірів їх повертати.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4, з метою створення у ОСОБА_6 уявлення про дійсність намірів щодо повернення запозичених грошових коштів, склав та передав останньому дві розписки, датовані 01.01.09, про отримання грошових коштів у вказаних розмірах, а також переоформив на останнього 100% корпоративних прав на ТОВ «Рапід-КД», але не віддав йому оригіналів реєстраційної, статутної та бухгалтерської документації, мотивуючи це тим, що буде фактично продовжувати керувати діяльністю ТОВ «Рапід-КД» для отримання прибутку.

Заволодівши таким чином грошовими коштами ОСОБА_6, ОСОБА_4 з місця постійного проживання зник, змінив номера мобільних операторів, внаслідок чого потерпілому спричинено матеріальної шкоди у розмірі 5500000 доларів США, що на момент вчинення становить 36550000 гривень та є особливо великим розміром.

03.01.2013 слідчим відділом Дніпровського райуправління ГУМВС України в місті Києві розпочато кримінальне провадження №12013110040000074 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

02.09.2013 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4

03.09.2013 кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_4 зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у звязку із перебуванням останнього у міжнародному розшуку.

27.07.2015 ОСОБА_4 екстрадовано з Швейцарської Конфедерації для притягнення до кримінальної відповідальності на території України.

27.07.2015 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру.

28.07.2015 слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб по 22.09.2015 року включно із визначенням альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді застави в розмірі 3300 мінімальних розмірів заробітної плати, що становило 4019400 гривень.

03.09.2015 ухвалою Апеляційного суду м. Києва вищевказану ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва залишено без змін.

15.09.2015 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4

22.09.2015 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Ковалю В.І. продовжено строк тримання під вартою строком на 30 діб по 21.10.2015 року включно із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 3300 мінімальних розмірів заробітної плати, що становило 4019400 гривень.

21.10.2015 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Ковалю В.І. змінено запобіжний захід на домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.

18.12.2015 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва у задоволені клопотання про продовження строку запобіжного заходу вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 відмовлено, у звязку з тим, що при врученні повідомлення про підозру ОСОБА_4 не було дотримано положень ст.ст. 480, 481, 483 КПК України, а саме подачею захисником ОСОБА_8 копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та витягу з ЄРАУ № 015674 від 16.12.2015. Ухвалено рішення про скасування ОСОБА_4 запобіжного заходу.

У звязку з відмовою у задоволенні клопотання, процесуальним керівником до Апеляційного суду м. Києва на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва подано апеляційну скаргу.

20.01.2016 виконувачем обовязків прокурора міста Києва ОСОБА_9, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який відповідно до свідоцтва № 1207 від 05.11.1998 року виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, особою, яка має право на зайняття адвокатською діяльністю, тобто особою до якої відповідно до ст. ст. 480, 481 КПК України, ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» складено повідомлення про підозру.

З метою проведення з ОСОБА_4 слідчих та процесуальних дій, останній неодноразово викликався в порядку ст. 135 КПК України (повістки від 23.01.16, 29.01.16, 25.02.16) за всіма відомими адресами можливого мешкання останнього, через прокуратуру міста Києва до Компетентних органів Швейцарсько Конфедерації скеровано запит про міжнародну правову допомогу у вказаному кримінальному провадженні, а також здійснювались виклики в телефонному режимі, однак останній їх ігнорував, до органів досудового слідства та прокуратури не зявлявся, про причину неявки не повідомляв.

Враховуючи ігнорування викликів до органів слідства та прокуратури та ОСОБА_4 29.01.16 та 25.02.16 скеровано повідомлення про підозру.

Також, до Київської місцевої прокуратури № 4 надійшло звернення ОСОБА_4 в якому останній зазначив, що проживає на території Кіпру та про те, що йому відомо про виклик до прокурора київської місцевої прокуратури № 4 для проведення процесуальних дій.

Разом з тим, в зазначений час останній до Київської місцевої прокуратури № 4 не прибув.

Отже, ОСОБА_4 є особою щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, тобто підозрюваним.

Під час досудового розслідування, встановлено, що відповідно до листа Держприкордонслужби України (Вих. № 0.64-7428/0/15-16 від 18.04.2016) ОСОБА_4 20.12.2015 перетнув державний кордон України (характеристика ТЗ: 2654 ОСОБА_10).

12.02.2016 прокурором Київської місцевої прокурати № 4 ОСОБА_5 винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110040000074 від 03.01.2013, за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та підозрюваного у цьому провадженні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 оголошено у розшук.

31.03.2016 ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

19.04.2016 ВКР Голосіївського управління поліції ГУ НП у місті Києві заведено оперативно-розшукову справу категорії «розшук» № 04-55/16 та останнього оголошено у Державний розшук та Міжнародний розшук.

Відповідно до листа відділу Укрбюро Інтерполу ГУ НП у місті Києві від 07.09.2016 за № 815/125/29/01-2016, 01.09.2016 о 18:55 за орієнтуванням Укрбюро Інтерполу в м. Лімасол (Кіпр) був затриманий гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Так, ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, за яке законодавством передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п.1 ч.1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу, щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Протягом всього часу досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 на даний час ніде не працює на території України, не має постійного місця проживання на території м. Києва, що не виключає той факт, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому йому повідомлено про підозру.

Крім того, наявність в матеріалах кримінального провадження відомостей щодо перебування ОСОБА_4 у міжнародному розшуку унеможливлюють застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших запобіжних заходів, зокрема, особистого зобовязання, особистої поруки, застави або домашнього арешту та покладення на нього додаткових обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також встановлено, що ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення вчиняв дії, направлені на уникнення відповідальності за вчинення незаконних дій стосовно потерпілого ОСОБА_6, перебував в товариських та робочих стосунках із свідками, які допитані та в подальшому потребують допиту у даному кримінальному провадженні та на яких ОСОБА_4, перебуваючи на волі, може незаконно впливати.

Отже, на даний час виникла необхідність про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, а тому заявник просить це клопотання задовольнити розглянувши у порядку ч. 3 ст. 193 КПК України у відсутність підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з вказаних у ньому підстав, захисник ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання так, як обставини ч. 6 ст. 193, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України у цьому провадженні відсутні, тож слідчий суддя заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному звязку усі наявні на час розгляду даного клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи регламентовані Главою 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Главою 18 запобіжні заходи, затримання особи Кримінального проусуального Кодексу України (надалі КПК України).

При цьому, в силу положень частин 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються, а не просто вказати їх.

Адже, згідно ст.ст. 22, 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Також, згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

У відповідності до положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У цьому випадку, клопотання заявника подане з урахуванням положень ч. 6 ст. 193 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш мякий запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Тож, слідчий суддя враховуючи доводи викладені у клопотанні та долучені до нього документи та докази подані у судовому засіданні стороною обвинувачення, зокрема те, що відповідно до листа відділу Укрбюро Інтерполу ГУ НП у місті Києві від 07.09.2016 за № 815/125/29/01-2016, 01.09.2016 о 18:55 за орієнтуванням Укрбюро Інтерполу в м. Лімасол (Кіпр) був затриманий ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, приходить до висновку, що факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є доведеним, а тому це клопотання підлягає розгляду згідно ч. 6 ст. 193 вказаного Кодексу у відсутність ОСОБА_4

Аналізуючи питання наявності підстав передбаченихстаттею 177цього Кодексу слідчий суддя вважає їх наявними та реальними на час розгляду клопотання з огляду на те, що особа перебуває 2 у міжнародному розшуку, а тому ризик переховування є реальним, як і ризики вчинення іншого кримінального правопорушення.

Також слідчий суддя бере до уваги той факт, що частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Та виходить з того, що, у цьому випадку, існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням, тобто підстав регламентованих ч. 3 ст. 132 КПК України для відмовити у задоволенні даного клопотання, на цьому етапі не встановлено.

У судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про необґрунтованість предявленої підозри, та відсутності обставин визначених п.п. 2-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Тобто, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, а доводи сторони захисту про відсутність обставин передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України є такими, що не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Тож, слідчий суддя вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі: вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоровя; міцність соціальних звязків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан; відсутність судимостей; відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, клопотання слідчого задовольнити та розяснити, що у разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш мякий запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Питання визначення конкретного розміру застави згідно вимог ст.183 КПК України, в силу положень ч. 6 т. 193 цього ж Кодексу в їх системному звязку, має бути вирішено під час розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш мякий запобіжний захід.

Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Розяснити, що після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш мякий запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: О.В. Бірса