Ухвала суду № 61936490, 05.02.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1475/15-а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Калини О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києва подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Подпоріна Р.О., заінтересовані особи: ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, про зміну способу та порядку виконання рішення суду, -

у с т а н о в и в:

05.01.2016 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Подпорін Р.О. звернувся до суду з поданням про зміну способу та порядку виконання рішення суду. Вимоги подання мотивовано тим, що на виконання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває виконавчий лист виданий Дніпровським районним судом м. Києва 22.04.2015 року по справі №755/1475/15-а про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити виплату ОСОБА_2 пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров'ю згідно положень ст.ст. 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розраховану відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 10.12.2012 року (справа №2604/16596/12) та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 року в розмірі 144918,00 грн. 27.04.2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику надано строк на самостійне виконання рішення суду. Згідно повідомлення

Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва встановлено, що управління в межах своєї компетенції здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до рішень суду у розмірі 144918,00 грн. і у разі наявного фінансування, виплата донарахованих коштів буде проведена у встановленому чинним законодавством порядку. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 23 БК України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом. Пунктом 9 ч. 1 ст. 87 БК України передбачено, що до видатків, які здійснюються з Державного бюджету України належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення. Відповідно до ч. 1 ст. 48 БК України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Враховуючи наведене встановлено, що боржником рішення суду самостійно не виконане з незалежних від нього причин, в зв'язку із чим відсутні правові підстави для застосування до боржника штрафних санкцій, передбачених ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас з 01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання. Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що у разі якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. За наведених умов державний виконавець просить змінити спосіб виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09.02.2015 року по справі №755/1475/15-а шляхом стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 144918,00 грн., які нараховані Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва

Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, зі змісту подання вбачається, що державний виконавець просить розглядати подання без його присутності.

Заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

20.01.2016 року до суду надійшли письмові заперечення заінтересованої особи ОСОБА_2 на подання державного виконавця, які приєднані до матеріалів справи і зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні подання державного виконавця про змін способу і порядку виконання рішення суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.02.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити виплату ОСОБА_2 пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров'ю згідно положень ст.ст. 50, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» розраховану відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 10.12.2012 року (справа №2604/16596/12) та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 року у розмірі 144918 (сто сорок чотири тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. 00 коп.

27.04.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 22.04.2015 року по справі №755/1475/15-а, виданого Дніпровським районним судом м. Києва, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити виплату ОСОБА_2 пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров'ю згідно положень ст.ст. 50, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» розраховану відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 10.12.2012 року (справа №2604/16596/12) та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 року у розмірі 144918 (сто сорок чотири тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. 00 коп.

З листа Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 18.09.2015 року №17463/08 вбачається, що позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до рішень суду у розмірі 144918,00 грн. У разі наявного фінансування, виплата донарахованих коштів буде проведена у встановленому чинним законодавством прядку.

Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду.

01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Відповідно до ст. 2 цього Закону, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.

У відповідності до ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Зазначеній нормі кореспондує ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звертатися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Вказані норми не містять виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Проте, суд вважає, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. В даному випадку це відсутність коштів на рахунках територіального управління пенсійного фонду.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Проте, суд вважає, що державним виконавцем не було вжито заходів щодо встановлення відсутності коштів на рахунку у відповідача. Звертаючись до суду з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення суду державний виконавець посилається лише на лист відповідача без надання доказів, зокрема, розпорядження щодо здійснення перерахунку на виконання рішення, доказів щодо наявності на розрахункових рахунках кошторисних призначень на виплату вказаних соціальних виплат.

Крім того, державний виконавець просить змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій.

Відтак подання державного виконавця не підлягає до задоволення, оскільки, зокрема, наявні відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів. Задоволення подання призведе до зміни постанови суду по суті за відсутності на це у суду першої інстанції процесуальних повноважень.

Крім того, вирішуючи подання державного виконавця суд приймає до уваги, що відповідно до преамбули Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Згідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейським судом з прав людини у справі «Кечко проти України» було зазначено, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов'язань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 263 КАС України, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України», суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Подпоріна Р.О., заінтересовані особи: ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, про зміну способу та порядку виконання рішення суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя -