Рішення № 61933657, 10.10.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/6509/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1478/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Попруги С. В. , Бойка В. Б.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 20 липня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, третя особа: Національний банк України про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності,

в с т а н о в и л а :

06 липня 2015 року ПАТ «ДельтаБанк» звернувся до суду з зазначеним позовом, який в подальшому уточнивши (а.с. 154 158 т. 1), обгрунтовував тим, що 20 червня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 19195 доларів США для придбання нерухомості. З метою забезпечення виконання грошових зобовязань за даним кредитним договором ці ж сторони уклали договір іпотеки від 20 червня 2008 року предметом якого є житловий будинок та дві земельні ділянки, розташовані за адресою: с. Токарі, вул. Лісова, 20. 30 червня 2010 року укладено договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», тому позивач набув право вимоги за вказаним кредитним. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконав, про що неодноразово повідомлявся, у звязку з чим станом на 19 квітня 2016 року за ним утворилась заборгованість на суму, що еквівалента за курсом НБУ, - 469660,63 грн., яка складається із суми заборгованості за кредитом 15271,02 доларів США, що еквівалентно 389178,34 грн., суми заборгованості за відсотками 2740,59 доларів США, що еквівалентно 69843,29 грн., комісії 10639 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності на нього.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 20 липня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «ДельтаБанк». Стягнуто з ПАТ «ДельтаБанк» на користь держави 2080,25 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне зясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги Банку. При цьому, не погоджується з висновком суду про те, що відповідач вносить платежі за кредитним договором та не ухиляється від виконання зобовязань, оскільки з розрахунку вбачається, що починаючи з лютого 2014 року боржником сплачувались кредитні кошти не у повному розмірі. Тому вважає вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки обгрунтованими, оскільки таке право Банку прямо передбачено договором іпотеки та чинним законодавством. Зазначає, що позивачем було дотримано строк досудового врегулювання спору, проте боржник не скористався наданою можливістю по погашенню заборгованості. Вказує на безпідставнність висновків суду про те, що відповідач разом з дружиною постійно проживає у будинку у с. Токарі, оскільки у кредитному договорі та договорі іпотеки адресою реєстрації позичальника зазначена квартира АДРЕСА_1. Вважає, що Закон України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не позбавляє кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати зазначене майно. Також не погоджується з рішенням суду в частині стягнення з позивача судового збору, оскільки на час подання до суду позовної заяви позивач був звільнений від сплати судового збору.

Заслухавши пояснення представника Банку, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову, з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «ДельтаБанк», суд виходив з того, що Банком не надано доказів того, що відповідач перед зверненням позивача до суду з позовом отримував лист-вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, боржник вносить платежі по погашенню заборгованості за кредитним договором і фактично не ухиляється від виконання своїх зобовязань, крім того, згідно вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на предмет іпотеки не може бути звернуто стягнення.

Колегія суддів не може погодитись з цим висновком суду, оскільки він зроблений на неповно зясованих обставинах, що мають вирішальне значення для справи та у звязку з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено, що підставою для звернення до суду стало порушення боржником ОСОБА_3 зобовязань щодо повернення заборгованості суми за кредитним договором № 184-001/ФКВ-08 від 20 червня 2008 року, тому Банк вважав за можливе в рахунок виконання зобовязань звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі у власність кредитора.

Перевіряючи доводи позивача, встановлено, що на виконання умов договору ТОВ «Український промисловий банк» надав відповідачу кредит у розмірі 19195 доларів США зі сплатою 11,5 % річних за користування кредитом, строком кредитування 360 місяців та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 11 червня 2038 року (а.с. 9 14 т. 1).

Згідно п. 2.4 кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 53 доларів США по 20 число (включно) кожного місяця.

У додатку № 1 до вказаного договору наведений графік платежів. Згідно з яким погашення кредитної заборгованості повинно відбуватися щомісячно до 20 або 21 числа (а.с. 15 т. 1).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою, 20 червня 2008 року ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 уклали іпотечний договір, згідно з яким предметом іпотеки є нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 43,6 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, земельна ділянка площею 0,0517 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельна ділянка площею 0,3617 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в с. Токарі по вул. Лісовій, 20, Сумського району (а.с. 17-20 т. 1).

Відповідно до п. 4.2 договору іпотеки у випадку порушення позичальником обовязків за кредитним договором іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

За п.п. 4.4.1 договору іпотеки у випадку настання будь якої з підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом прийняття предмета іпотеки у власність в рахунок виконання основного зобовязання

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним Банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до умов якого ТОВ «Укрпромбанк» передав позивачу права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобовязань, внаслідок чого позивач замінив ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора у даних кредитних зобовязаннях та передав йому права вимоги до боржників, в тому числі і за кредитним договором № 184-001/ФКВ-08 від 20 червня 2008 року (а.с. 30 35).

Як вбачається із розрахунку позивача, станом на 19 квітня 2016 року відповідач допустив заборгованість по сплаті щомісячних платежів, у звязку з чим за кредитним договором виникла заборгованість (без врахування пені та штрафних санкцій) у розмірі 469660,63 грн., яка складається із суми заборгованості за кредитом 15271,02 доларів США, що еквівалентно 389178,34 грн., та заборгованості за відсотками - 2740,59 доларів США, що еквівалентно 69843,29 грн. Заборгованість за комісією складає 10639 грн. Сума простроченої заборгованості виникла з лютого 2014 року (а.с. 159).

З матеріалів справи вбачається, що Банк 25 серпня 2015 року направляв ОСОБА_3 листи вимоги в яких повідомляв про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором від 20 червня 2008 року у розмірі 2303,94 доларів США станом на 28 липня 2015 року та пропонував в тридцятиденний строк виконати кредитні зобовязання. При цьому попереджав, що у разі невиконання цієї вимоги ПАТ «ДельтаБанк» розпочне процедуру звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно, що підтверджується листом вимогою, реєстром поштових відправлень (а.с. 21 26).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Зазначену норму закону також прописано і в договорі іпотеки, зокрема, пунктом 4.4.2 іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом прийняття у власність предмета іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання.

Таким чином, не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в спосіб набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки законом передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.

Встановлено, що з лютого 2014 року відповідач належним чином не виконує зобовязання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, у звязку з чим Банк несе збитки. Сума кредитної заборгованості не спростовується відповідачем.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на даний час у ПАТ «ДельтаБанк» розпочато процедуру ліквідації, у звязку з тим, що його віднесено до категорії неплатоспроможних (а.с. 43), Банком вживаються заходи по стягненню заборгованості по кредитним договорам, умови яких були порушені, з метою виконання зобовязань перед вкладниками. Таким чином, порушенням виконання зобовязань, позивачу завдано збитків, зокрема, Банк вчасно не отримав процентів за користування кредитними коштами, чергових сум отриманого кредиту, у звязку з чим не може вчасно виконати зобовязання перед вкладниками.

Тому, вказані обставини дають підстави для задоволення позову Банку в частини звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів не може взяти до уваги твердження відповідача про те, що він не отримував від Банку листа вимоги від 25 серпня 2015 року, оскільки наявними у справі доказами підтверджується той факт, що позивач надсилав лист на імя ОСОБА_3 за адресою, яка зазначена у кредитному договорі та у паспортних даних, а саме: АДРЕСА_2 (а.с. 9, 28). А згідно з п. 4.2.4 кредитного договору позичальник зобовязаний письмово повідомити Банк про зміну фактичної адреси, даних щодо реєстрації не пізніше тридцяти днів з дати настання таких змін.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Встановлено, що ринкова вартість предметів іпотеки (житлового будинку з надвірними домогосподарствами та двох земельних ділянок) згідно Звіту про оцінку майна, проведеного субєктом оціночної діяльності станом на 24 травня 2016 року складає 242092 грн., із яких вартість земельної ділянки площею 0,3617 га 86074, вартість земельної ділянки площею 0,0517 га 17335 га, вартість будинку з надвірними будівлями 138683 грн. (а.с. 182 229 т. 2).

Крім того, 07 червня 2014 року набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

У справі відсутні докази того, що у позичальника у власності знаходиться інше нерухоме житлове майно, зокрема, квартира АДРЕСА_1.

Отже, рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню.

Суд першої інстанції вказаних обставин та норм Закону не врахував, тому рішення суду підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

У звязку з задоволенням позову Банку, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1386,83 грн. (виходячи з вартості будинку) за розгляд справи в суді першої інстанції та 1525,5 грн. за апеляційний перегляд справи.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2; 309 ч.1 п.п. 1, 4; 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» задоволити частково.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 20 липня 2016 року скасувати та постановити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 184-001/ФКВ-08 від 20 червня 2008 року станом на 19 квітня 2016 року, яка складається із суми заборгованості за кредитом 15271,02 доларів США, відсотками - 2740,59 доларів США та комісією 10639 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 20 червня 2008 року, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «ДельтаБанк» на житловий будинок загальною площею 43,6 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, вартістю 138683 грн., що знаходиться за адресою: Сумський район, с. Токарі, вул. Лісова, 20, Сумського району, та на праві власності належить ОСОБА_3.

На час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» рішення суду не підлягає виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1386,83 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» судовий збір в розмірі 1525,5 грн. за апеляційний перегляд справи.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -