Ухвала суду № 61930175, 10.10.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 жовтня 2016 року Справа № 906/1021/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Кравчука Г.А., Алєєвої І.В.,перевіривши матеріали касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина постановуРівненського апеляційного господарського судувід11.04.2016за скаргоюПриватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал"на діїВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україниу справі№906/1021/15Господарського судуЖитомирської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Запорізький завод залізобетонних шпал"доПриватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал"простягнення суми

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не може бути прийнята до розгляду, з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Скаржник вже звертався з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2016, однак ухвалою Вищого господарського суду України від 13.06.2016 касаційну скаргу повернуто на підставі п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку не доданням до неї доказів сплати судового збору. При цьому колегією суддів касаційної інстанції було відхилено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Положеннями статті 109 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок подання касаційної скарги, та визначено, що касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову, а останній зобов'язаний невідкладно надіслати скаргу разом зі справою до Вищого господарського суду України.

Подаючи вдруге касаційну скаргу Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наведений порядок подання касаційної скарги порушив, у зв'язку з чим, ухвалою Вищого господарського суду України від 21.07.2016 касаційну скаргу повернуто на підставі п.2 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до наведеної норми суд касаційної інстанції має оцінити доводи заявника, інші можливі обставини, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Втретє звернувшись із касаційною скаргою особа, що її подала просить відновити пропущений строк на касаційне оскарження.

Із матеріалів справи вбачається, що особа, що звернулась із касаційною скаргою, була обізнана із вказаним порядком подання касаційної скарги і вперше звернувшись із такою скаргою цей порядок дотримала, а вдруге звернувшись із касаційною скаргою, такий порядок порушила у зв'язку із чим касаційна скарга не була прийнята до касаційного провадження.

Отже пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі вдруге касаційної скарги.

При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи "Устименко проти України", дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Отже, оскільки можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, разом з тим пропуск строку на касаційне оскарження мав місце у зв'язку не із об'єктивними перешкодами для особи, а із чинниками, які особа могла і повинна була уникнути при подачі вдруге касаційної скарги, поважні причини для відновлення пропущеного строку відсутні, тому клопотання про його поновлення належить відхилити.

Керуючись статтями 53, 86, 110, пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі Господарського суду Житомирської області №906/1021/15 відхилити, касаційну скаргу повернути особі, що її подала, а справу - до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.А. Кравчук

І.В. Алєєва