Постанова № 61929839, 05.10.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2016 року ЧернігівСправа № 825/1538/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПоліщук Л.О.,

за участі секретаряКлименок А.С.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

за участі представника відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" (надалі-позивач) звернулося з адміністративним позовом до Чернігівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Чернігівській області (надалі-відповідач) про скасування податкової вимоги №1222-17 від 14.07.2016.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що листом від 10.06.2016 №12.1-11-б.б/2613 повідомив ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області про те, що ПАТ "РОДОВІД БАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних та у ньому призначено тимчасову адміністрацію, а тому до правовідносин, які виникають під час тимчасової адміністрації та ліквідації пріоритетним є Закон України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно із частиною пять статті 36 якого під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку. Однак, 18.07.2016 на адресу ПАТ "РОДОВІД БАНК" від відповідача надійшла податкова вимога №1222-17 від 14.07.2016, згідно якої станом на 13.07.2016 за банком рахується податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 913,58 грн. Таким чином, дії відповідача, щодо винесення податкової вимоги є протиправними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Вважає, що податкова вимога є необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню. На підставі наведеного просив суд задовольнити даний адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та надав письмові заперечення (а.с.45-46), в яких посилається на те, що направлення позивачу оскаржуваної вимоги не пов'язано з жодною обставиною, яка передбачена частиною пять статті 36 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того, загальна сума боргу в розмірі 913,58 грн. самостійна визначена позивачем, але не сплачена у встановлені законодавством строки. На підставі наведеного в задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.02.2016 ПАТ "РОДОВІД БАНК" подало до ДПІ у м. Чернігові податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік на загальну суму 10962,99 грн. (а.с.18-20).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 № 107 Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних.

25.02.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 261 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "РОДОВІД БАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку, відповідно до якого з 26.02.2016 розпочато процедуру виведення ПАТ "РОДОВІД БАНК" з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 1 місяць з 26.02.2016 по 25.03.2016 включно. Крім того, даним рішенням уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "РОДОВІД БАНК" призначено ОСОБА_3 строком на один місяць з 26.02.2016 по 25.03.2016 включно (а.с.13-14).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.03.2016 № 419 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "РОДОВІД БАНК" з 26.03.2016 по 25.04.2016 включно та на цей самий строк продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду ОСОБА_3 (а.с.12).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.04.2016 № 610 продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "РОДОВІД БАНК" ОСОБА_3 до дати отриманням рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "РОДОВІД БАНК" після скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.04.2016 у справі №757/19277/16-ц (а.с.11).

Листом від 10.06.2016 № 12.1-11-б.б/2613 позивач повідомив ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області про те, що ПАТ "РОДОВІД БАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних та у останньому призначено тимчасову адміністрацію, а тому згідно із частою пять статті 36 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку (а.с.21).

Однак, 14.07.2016 ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС в Чернігівській області винесено податкову вимогу форми «Ю» №1222-17, згідно якої станом на 13.07.2016 за ПАТ "РОДОВІД БАНК" рахується сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 913,58 грн.

Разом з тим, даною вимогою позивача попереджено, що з 01.07.2016 будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України. Органом державної податкової служби буде здійснено опис майна у податкову заставу. Можливий термін проведення публічних торгів з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги.

Вказана вимога отримана позивачем 18.07.2016.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного регулювання спірних правовідносин.

Пунктом 16 частини першої статті 2 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб " встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 частини 1 статті 2 зазначеного Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до частини пятої статті 36 Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини пятої вказаної вище статті Закону, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

З огляду на викладене, протягом мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені Податковим кодексом України за невиконання чи неналежне виконання банком зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.

З матеріалів справи суд вбачає, що оскаржувана вимога винесена податковим органом на підставі приписів статті 59 Податкового кодексу України та містить зобов'язання позивача сплатити податковий борг із земельного податку юридичних осіб в розмірі 913,58 грн.

Також, судом встановлено і не заперечується сторонами у справі, що спірну податкову вимогу було винесено відповідачем - 14.07.2016, тобто в період здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "РОДОВІД БАНК".

Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України ,,Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, суд дійшов висновку щодо протиправності формування відповідачем податкової вимоги на підставі приписів Податкового кодексу України до банку, на якого поширюються норми Закону України ,,Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки такі дії та рішення відповідача суперечать пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 129.7 статті 129 Податкового кодексу України, не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Враховуючи, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", норми якого для правовідносин тимчасової адміністрації є пріоритетними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, суд приходить до висновку, що під час винесення оскаржуваної податкової вимоги відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на добровільну сплату позивачем земельного податку з березня по травень 2016, тобто під час провадження тимчасової адміністрації, як підставу правомірності винесення податкової вимоги, оскільки така обставина не звільняє відповідача від обов'язку діяти на підставі і у межах визначених законами та не стосується предмету спору.

Також необхідно зауважити, що право виставляти податкову вимогу виникає у контролюючого органу лише за наявності у платника податків непогашеної у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов'язання, а оскільки вини у останнього в порушенні строків сплати податку немає, то і відповідно підстави для винесення такої вимоги - відсутні.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем законності прийнятої ним податкової вимоги від 14.07.2016 № 1222-17, а відтак позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то в силу вимог частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" задовольнити повністю.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 14.07.2016 №1222-17.

Присудити з Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39558413) на користь Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" (код ЄДРПОУ 14349442), за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати в сумі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) відповідно до платіжного доручення від 22.07.2016 № BUD.349496.137800.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Поліщук