Рішення № 6192909, 22.09.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2009 р.Справа № 18/134 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Кузьмичовій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/134

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, м. Кіровоград

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 93079,47 грн.

Представники сторін:

від позивача - Колісниченко М.М., довіреність № 6686/07 від 25.12.08 юрисконсульт;

від відповідача - участі не брали.

Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, подано позовну заяву про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 93 079,47 грн., з яких: 39 203,91 грн. заборгованість за спожиту активну електроенергію, 2 043,23 грн. заборгованість за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 48 743,95 грн. заборгованості по оплаті за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії, 1 982 грн. пені, 255,43 грн. 3% річних та 850,95 грн. інфляційних збитків.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином умов договору про постачання електричної енергії від 28.12.2007 р.

Ухвалою господарського суду від 31.07.2009 р. поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 18/134.

Розгляд справи № 18/134 відкладався до 22.09.2009 р. з підстав, викладених в ухвалі господарського суду від 28.08.2009 р.

В судовому засіданні 22.09.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 22.09.2009 р. не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, хоча належним чином сповіщений про дату, час і місце судового засідання (а.с. 60). Жодних клопотань щодо причин та неможливості прийняти участь в засіданні суду і подати витребувані судом документів відповідачем не подано.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторони це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи граничні строки вирішення спору у даній справі, прийняття участі представника відповідача в судовому засіданні 28.08.2009 р. та належне повідомлення про дату наступного засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 18/134 в судовому засіданні 22.09.2009 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 22.09.2009 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 1462М про постачання електричної енергії від 28.12.2007 р., за умовами якого ВАТ "Кіровоградобленерго" в особі його структурного підрозділу Кіровоградського міського району електричних мереж, як Постачальник, зобов"язався продати електричну енергію фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, як Споживачу, який прийняв на себе зобов"язання оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

Так, згідно з пунктом 2.2. договору Постачальник зобов"язався, зокрема: постачати Споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 договору, згідно з категорією струмоприймачів Споживача та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Натомість, за пунктом 2.3. договору Споживач прийняв зобов"язання, зокрема: дотримуватися режиму споживання електричної енергії та режиму роботи електроустановок; оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків до договору; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача.

Продаж електричної енергії за договором № 1462М від 28.12.2007 р. здійснюється для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною приєднаною потужністю 400 кВт (п.1 договору).

Договір укладено в письмовій формі, підписано обома сторонами та скріплено печатками (а.с. 10-14).

Строк дії договору - до 31.12.2008 р. та передбачено його щорічну пролонгацію якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії (пункт 9.4. договору).

Додатком №1 до договору між сторонами погоджено Порядок розрахунків, за яким встановлено попередню оплату Споживачем в розмірі 100% заявленої величини обсягу споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період (п. 2 Порядку).

Розрахунковим вважається період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п.1 Порядку).

Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами шляхом безготівкового перерахування за платіжним дорученням через власний рахунок в установі банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії або шляхом внесення грошових коштів в касу Постачальника (п.1 Порядку).

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про використану електричну енергію" за показами розрахункових засобів обліку в точках обліку, перелік яких надано в п. 7 додатку до Договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (п. 3 Порядку).

У разі наявності у споживача заборгованості, всі кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, зараховуються постачальником на погашення існуючої заборгованості споживача із найдавнішим терміном її виникнення (п. 4 Порядку).

Споживач самостійно на протязі 5 операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за активну електричну енергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених у відповідності з п. 2 цього Додатку, оплату за перевищення договірних величини споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації преретікання реактивної енергії, пеню, індекс інфляції та інші платежі згідно з умовами договору (п. 8 Порядку).

Частинами 1 та 2 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пункт 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. N 28, визначає, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до пп. 5.1 п. 5 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивач на виконання умов договору № 1462М від 28.12.2007 р. постачав електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача. Вказане, зокрема вбачається з актів про використану електричну енергію, складених відповідачем як Споживачем (а.с. 22-26).

Позивачем для оплати вартості спожитої відповідачем електричної енергії виставлено рахунки, в яких зафіксовано суми до сплати залежно від спожитої електричної енергії (а.с. 16-21).

Дані рахунки отримані відповідачем, про що свідчать підписи про отримання на самих рахунках. Однак, як зазначає позивач, вартість спожитої відповідачем електричної енергії за період з березня по червень 2009 року в повному обсязі не сплачена, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 39 203,91 грн.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням викладеного, виходячи з наявних в матеріалах справи документів та відсутності документального підтвердження оплати відповідачем електричної енергії за договором № 1462М від 28.12.2007 р. за період з березня по червень 2009 року, господарський суд вважає позовні вимоги по стягненню з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 39 203,91 грн. такими, що підлягають задоволенню повністю.

Підлягають стягненню з відповідача заявлені позивачем також 3% річних та інфляційні нарахування, оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Згідно обґрунтованих розрахунків позивача розмір 3% річних за період з 31.03. по 30.06.2009 року становить 255,43 грн. (а.с. 31) та інфляційних нарахувань з березня по червень 2009 року включно 835,20 грн. (а.с. 64).

Між тим, позивач, коректуючи розрахунок інфляційних нарахувань (а.с. 30, 64-65) позовні вимоги по їх стягненню не зменшив, залишивши вимогу за попередньою редакцією розрахунку в розмірі 850,95 грн. Оскільки правильним є розрахунок інфляційних нарахувань в сумі 835,20 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 835,20 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 982 грн. за період з 31.03.2009 р. по 30.06.2009 р. включно.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в пункті 4.2.1 договору № 1462М від 28.12.2007 р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,8 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Вказані положення договору відповідають зазначеним вище нормам законодавства.

Нарахування пені в розмірі 1 982 грн. здійснено позивачем в межах подвійної облікової ставки НБУ на заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію в період прострочення її оплати з 31.03. по 30.06.2009 р. включно (а.с. 33).

Вказана сума підлягає стягненню з відповідача повністю, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Пунктом 2.3.4. договору передбачено оплату Споживачем послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Такий розрахунок складено між сторонами відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Мінпалива України № 19 від 17.01.2002 р. (а.с. 34-35).

Як передбачено пунктом 16 Розрахунку, оплата за перетікання реактивної електроенергії проводиться Споживачем у відповідності до умов Порядку розрахунків, за пунктом 8 якого встановлено строк оплати зазначеного платежу в кількості 5 операційних днів після дати отримання рахунку.

Позивач повідомляє про існування за відповідачем заборгованості по оплаті послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період з лютого по червень 2009 року в розмірі 2 043,23 грн., яку також заявляє до стягнення по даній справі.

Дослідивши зазначені вище умови договору й додатків до нього, а також матеріали справи, а саме виставлені позивачем рахунки і відображені в них суми, у т.ч. по оплаті за послуги з компенсації за перетікання реактивної електроенергії (а.с. 16-21), неподання відповідачем доказів оплати вказаних сум, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованність позовних вимог в цій частині та наявність підстав для їх задоволення.

Підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії в розмірі 48 743,95 грн., виходячи з наступного.

Частинами 1 та 5 статті 277 Господарського кодексу України встановлено, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Згідно части 2 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-правових документів та договору про постачання енергії.

Такими нормативно-правовими документами є Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 441 від 24 березня 1999 р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України N 475 від 09.04.2002 р.), Правила користування електричною енергією затверджені постановою НКРЕ N 28 від 31.07.1996 р. (з наступними змінами).

Вищевказаними підзаконними актами запроваджено регулювання постачання електричної енергії шляхом встановлення граничних величин її споживання.

За визначеннями, наведеними в Правилах користування електричною енергією, гранична величина споживання електричної потужності - максимальна величина сумарного споживання електричної потужності в години максимального навантаження Об'єднаної енергетичної системи України, яка визначається для споживачів постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно-правовими актами та договором.

Згідно з пунктом 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам граничні величини споживання електричної потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.

Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, додатками до договору № 1462М від 28.12.2007 р. відповідачу доведено до відома договірну величину споживання електричної енергії на грудень 2008р., січень і квітень 2009 р. в обсязі 49 900 кВт/год. за кожен місяць окремо (а.с. 36-37).

За зверненнями відповідача скориговано граничну величину споживання електричної енергії на грудень 2008 р. до 4 500 кВт/год., на січень 2009 р. до 4 500 кВт/год., на квітень 2009 р. до 7 500 кВт/год. (а.с. 38-40).

Між тим, з наявних у справі актів про використану електричну енергію слідує, що відповідач фактично спожив електроенергію з перевищенням скоригованої граничної величини, а саме:

у грудні 2008 р. - 36 610 кВт/год. (а.с. 22);

у січні 2009 р. - 45 292 кВт/год. (а.с. 23);

у квітні 2009 р. - 17 978 кВт/год. (а.с. 26).

Пунктом 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам встановлено, що споживачі у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами 5 і 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".

Згідно частини 5 статті 26 Закону України "Про електроспоживання" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Виходячи з наведених норм, умов договору та матеріалів справи, позивач, як постачальник електричної енергії, у зв"язку з перевищення відповідачем договірної величини споживання електроенергії має підстави для нарахування двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 3-4, 32), останній враховує сплату відповідачем вартості фактично спожитої електроенергії у грудні 2008 р. і січні 2009 р. та виставлення окремо вимоги про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в квітні 2009 р. і розраховує суму в розмірі 48743,95 грн. як однократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини в грудні 2008р., січні та квітні 2009 р. Вказана сума також відображена позивачем в рахунках, виставлених для оплати відповідачу (а.с. 16-20).

Враховуючи викладене вище, наявні у справі документи та відсутність доказів належного виконання відповідачем умов договору № 1462М від 28.12.2007 р. і доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості, позовні вимоги ВАТ "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, підлягають частковому задоволенню в розмірі 93 063,72 грн., з яких: 39 203,91 грн. заборгованість за спожиту активну електроенергію, 2 043,23 грн. заборгованість за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 48 743,95 грн. заборгованість по оплаті за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії, 1982грн. пені, 255,43 грн. 3% річних, 835,20 інфляційних. У задоволенні позовних вимого в іншій частині господарський суд відмовляє.

З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (25011, м.Кіровоград, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у АКБ "Правекс - Банк", МФО 321983) на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж (25012, м. Кіровоград, пр. Комуністичний, 15; 25026, м. Кіровоград, Севастопольська,9а, ідентифікаційний код 23226362) - 93 063,72 грн., з яких: 39 203,91 грн. заборгованість за спожиту активну електроенергію, 2 043,23 грн. заборгованість за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 48 743,95 грн. заборгованість по оплаті за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №260323121425 в Філії Кіровоградське облуправління ВАТ "Ощадбанк", МФО 323475 та 1 982грн. пені, 255,43 грн. 3% річних, 835,20 інфляційних втрат, а також 930,63 грн. державного мита і 117,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на розрахунковий рахунок № 26006001000865 у ВАТ "Перший інвестиційний банк" у м. Києві, МФО 300506.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська