Рішення № 61928983, 10.10.2016, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6636/15-ц

Номер провадження 2/404/374/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючої судді -Панфілової А.В.

при секретарі - Мосійчук А. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» до ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_2 та Національний банк України про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості в сумі 348347,71 гривень .

В обгрунтування позову зазначено, що 25.06.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та гр ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 030/06.07/71-324 К, згідно з умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 36000.00 дол. США на строк з 25.06.2007 по 24.06.2032 рік. Банк свої зобов'язання за Кредитним договором повністю виконав, надавши відповідачеві кредит, в розмірі та строки передбачені Кредитним договором.

Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 030/06.07/71-324 П від 25.06.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та гр. ОСОБА_1 , згідно з яким поручитель поручається перед Кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 030/06.07/71-324 К від 25.06.2008 року. Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за Договором. Поручитель і боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність, а поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник.

Згідно договору купівлі-продажу прав вимог між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25.05.12 року ПАТ «Дельта Банк « набув прав нового кредитора та всіх процесуальних прав та обов»язків.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконуються, у зв'язку з чим, станом на 28.07.2015 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі: 348347,71 гри., з яких: сума заборгованості за кредитом 328282,73 грн., заборгованість за відсотками 20064,98 грн.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав та просить відмовити в задоволенні позову, оскільки 25.06.2007 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого згодом стало Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», дійсно був укладений кредитний договір № 030/06.07/71-324 згідно з умовами якого банк надав їй кредитні кошти у розмірі 36 000,00 дол. США на строк з 25.06.2007 по 24.06.2032 рік. Того ж дня між АКБ «ТАС Комерцбанком» та ним було укладено договір поруки №030/06.07771 - 324 П. 5 червня 2012 року письмовим повідомленням про відступлення №8ВК/250512-1039/1 ОСОБА_2 було повідомлено про відступлення ПАТ «Сведбанк» (первісним кредитором) ПАТ «Дельта Банк» (новому кредитору) своїх прав вимоги за її кредитним договором, проте на його адресу жодного повідомлення про заміну первісного кредитора новим кредитором не надходило. Відповідно до п. 4 договору поруки, «У разі невиконання позичальником умов основного зобов'язання в строк, поручитель погашає суму кредиту, нараховані проценти, та штрафні санкції за несвоєчасне повернення позичальником коштів, наданих в межах основного зобов'язання та процентів за користування кредитом за першою вимогою Банку протягом 10 (десяти календарних днів з моменту отримання поручителем надісланої банком письмової заяви про невиконання позичальником своїх зобов 'язань, передбачених основним зобов 'язанням, надісланою Банком за адресою, зазначеною у реквізитах поручителя у цьому Договорі. Як вбачається з досудової вимоги (але ж ніяк не заяви) та фотокопії реєстру №28.08.2015/3, вона була направлена за адресою АДРЕСА_1, в той час як у договорі поруки зазначено адресу АДРЕСА_2 яка є адресою і реєстрації і фактичного проживання. Крім того, вимога відправлена на ім'я ОСОБА_4. Навіть якщо припустити, що у прізвищі допущено описку, позивачем порушено зазначений пункт договору про відправлення досудової вимоги за зазначеною в ньому адресою і таким чином не міг її отримати і хоч якимось чином на неї зреагувати.

Представником відповідача в суді зазначено, що 28.08.2015 року позивачем направлено досудові вимоги на як на ім'я ОСОБА_1 та на ім'я ОСОБА_2 і того ж дня 28.08.2015 року підписано і направлено позовну заяву до суду. Стверджується про порушення умови договору щодо надання строку на досудове врегулювання спору.

Договором поруки не передбачено, що поручитель зобов'язаний здійснювати щомісячний контроль за здійсненням позичальником платежів по кредиту, а лише встановлено солідарну відповідальність за зобов'язаннями ОСОБА_2, яка наступає тільки протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання мною «надісланої банком письмової заяви про невиконання позичальником своїх зобов'язань, передбачених Основним зобов'язанням, надісланою Банком за адресою, зазначеною у реквізитах поручителя у цьому договорі».

І лише після цієї події у Банка виникло би право звернення до відповідача, як поручителя з вимогою дострокового повернення й самого кредиту, процентів та інших платежів за договором Кредиту (п.4 Договору Поруки).

Крім того, зазначено, що з наданих банком документів незрозуміло в якому розмірі кредитну заборгованість продано по договору купівлі-продажу , що є підставою для відмови в задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні позову з посиланням, що свої зобов'язання за кредитним договором виконувала добросовісно і сумлінно до моменту різкої девальвації національної валюти у лютому 2015 року. Заробітну плату отримує у національній валюті - гривні, заробітна плата складає 4000-4500 гривень на місяць. Щомісячний платіж за кредитним договором становить 154-158 доларів США. Платіж складається з процентів по кредиту, основний платіж (120 доларів США на місяць) нею сплачено до лютого 2022 року. Весь час протягом 2014 року, коли курс національної валюти почав знижуватись намагалась сплачувати кошти повністю і не мала заборгованості по кредиту.

Проте, коли в лютому 2015 року курс знизився до 29-30 гривень за 1 долар США, не змогла зі своєї заробітної плати сплачувати кошти по кредиту так як в неї не залишалось коштів для існування і забезпечення потреб сім'ї.

Неодноразово мала розмову з начальником Кіровоградського відділення ПАТ «Дельта Банк», щодо реструктуризації кредиту або переводу його в національну валюту. Проте, банк мав фінансові труднощі і такі програми для валютних позичальників вже не проводив. Таким чином з лютого 2015 року вносила кошти майже щомісячно але вже стільки скільки могла.

В квартирі АДРЕСА_3 (що була куплена в кредит) проживає разом із сім'єю, яка складається: чоловік ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 - пенсіонер МВС, не працює учасник ліквідації наслідків ЧАЕС 2 категорії; син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 - військовий, учасник АТО, ветеран війни-учасник бойових дій; син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 - студент, неповнолітній, має статус дитини, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 має статус дитини, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС.

Таким чином має на своєму утриманні чоловіка пенсіонера та двох неповнолітніх дітей.

Старший син ОСОБА_6 протягом двох останніх років перебував у м. Києві де приймав участь у охороні правопорядку під час подій на Майдані незалежності в січні-лютому 2014 року, був травмований під час громадських заворушень 18-20 лютого 2014 року. З квітня 2014 року по цей час періодично перебуває в зоні АТО де захищає незалежність України. Чоловік не працює з грудня 2014 року за станом здоров'я у січні-лютому 2015 року проходив курс лікування у стаціонарі поліклініки УМВС. Дуже важко захворів син ОСОБА_7, був переведений до стаціонару КЗ Кіровоградський обласний протитуберкульозний диспансер з діагнозом ВДТБ н/доли лівої легені (туберкульоз)де перебував на стаціонарному лікуванні до 12.06.2015 року, а після виписки переведений на амбулаторний режим і продовжував лікування вдома .

Тому просить в задоволенні позову від мовити із посиланням також на той факт , що позивачем не було надано всіх документів на встановлення розміру проданих прав вимоги.

До судового засідання представником третьої особи Національного Банку України надано пояснення по справі, із зазначенням , що саме статтями 553, 554 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель, яким по даній справі є відповідач - ОСОБА_1 (Договір поруки №030/06.07/71-324 П від 25.06.2007), поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель і Боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність.

Стаття 543 ЦК України передбачає, що при наявності солідарного зобов'язання боржників, кредитор має право вимагати виконання як від усіх з боржників разом, так і від кожного окремо, при чому, як повністю, так і в частині боргу.

Враховуючи, що позичальник, поручитель не виконують належним чином взятих на себе зобов'язань по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість, яка відповідно до позовної заяви становить 348 347,71 грн. та керуючись наведеним вище коментарем вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено наступні факти.

Сторони перебувають у договірних правовідносинах, що підтверджується фактом укладення кредитного договору № 030/06.07/71-324 К від 25.06.2007 року (а. с. 6-19) та договору поруки № 030/06.07/71-324 П від 25.06.2007 року (а. с. 20-21) .

Згідно позовних вимог та розрахунку (а.с.2-5,31 ) заборгованість станом на 28.07.2015 року складає: 348347,71 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом 328282,73 грн., заборгованість за відсотками 20064,98 грн.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння відмова зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог цього Кодексу, інших цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, у разі якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей (термін).

У відповідності до ст. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний

повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі,

визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду

такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку

що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має права вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплаті процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положення статті 611 ЦК України визначають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1-3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав» його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив) виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтями 553, 554 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель, яким по даній справі є відповідач - ОСОБА_1, поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність.

Стаття 543 ЦК України передбачає, що при наявності солідарного зобов'язання боржників, кредитор має право вимагати виконання як від усіх з боржників разом, так і від кожного окремо, причому, як повністю, так і в частині боргу.

Згідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позову повністю, оскільки позичальник, поручитель не виконують належним чином взятих на себе зобов'язань по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість, яка становить 348 347,71 грн., а тому суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає безпідставним зазначення відповідача та третьої особи , що позивачем не доведено розміру куплених прав вимоги по даному кредитному договору , стверджуючи про передачу прав вимоги на 17000грн., а не 17000 дол. США , оскільки в судовому засіданні було встановлено , що поданий до позову витяг з Додатку № 1 із зазначенням фактичного розміру невиконаного грошового зобов»язання у гривневому еквіваленті станом на 25.05.12 року складає 17784,31, складений юрисконсультом з помилковим зазначенням про грошовий еквівалент у гривні ( а.с.48). Суду надано належним чином завірену копію витягу з Додатку № 1 ( а.с. 188) , відповідно до якого чітко зазначено про фактичний розмір невиконаного грошового зобов»язання за кредитним договором у валюті кредиту станом на 25.05.12 року( строкова заборгованість за тілом ) - 17784,31, тобто в доларах США.

Даний витяг відповідає вимогам пункту Договору купівлі-продажу прав вимоги , а саме п.1.1 ( а.с. 45) відповідно до якого визначено поняття «позичальник»- означає за Кредитним договором , чиє ім»я та податковий ідентифікаційний номер облікової картки платника податків зазначені в Додатку № 1( Перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги).

Надана копія витягу ( а.с. 188) відповідає даному зазначенню, оскільки містить і ідентифікаційний код боржника і купівельну ціну за права вимоги.

Визначена заборгованість згідно наданого Додатку ( а.с. 188) відповідає розрахунку заборгованості за тілом кредиту ( а.с. 169) та яка фактично не заперечувалась в судовому засіданні ні відповідачем, ні боржником - третьою особу, яка на питання суду зазначила , що загальна заборгованість по даному кредиту складає близько 17 тис. дол. США.

Таким чином , позов є обґрунтованим та доведеним, а обставини на які посилаються в судовому засіданні відповідач, його представник та третя особа не знайшли свого підтвердження в суді та є безпідставними. Позов підлягає задоволенню повністю.

При винесенні рішення , суд керується ст. 11 ЦПК України , щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів , наданих сторонами.

Згідно ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 3483,47 грн.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 553, 554, ст. 589, 590,1048 - 1050,1054 ЦК України, ст. ст.11, 88, 212-218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» до ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_2 та Національний банк України, про стягнення заборгованості задовільнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» - 348347,71 гривень заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі- 3483,47 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії рішення .

Суддя Кіровського А. В. Панфілова

районного суду

м.Кіровограда