Постанова № 61923268, 10.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4208/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1) податковий борг у сумі 33500,00 грн., а саме: по адміністративному штрафу (код платежу 21081103) у сумі 33500,00 грн. на р/р 31117106700381 в УДКСУ у Роздільнянському районі Одеської області МФО 828011 код отримувача 37958382 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зареєстровано Роздільнянською райдержадміністрацією Одеської області 25.07.2013 року та взято на податковий облік, як платника податків. Відповідач є платником податків передбачених Податковим кодексом України та на даний час є боржником перед бюджетом.

Згідно довідки Роздільнянської ОДПІ в Одеській області станом на 19.07.2016 року ФОП ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом в сумі 33500,00 грн., а саме: по адміністративним штрафам (код платежу 21081103) сума боргу складає 33500,00 грн., в тому числі: по штрафним санкціям який виник згідно податкового повідомлення-рішення від 23.12.2015 року №0000252101 на загальну суму 17000,00 грн. (залишок боргу склав 16500,00 грн.), згідно податкового повідомлення-рішення від 23.12.2015 року №0000262101 на загальну суму 17000,00 грн. (залишок боргу склав 17000,00 грн.).

На момент погашення даної суми боргу Роздільнянською ОДПІ в Одеській області були вжиті заходи щодо погашення суми боргу, а саме підприємцю було надіслано податкову вимогу форми «Ф» від 20.04.2016 року №569-17.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також виходячи з того, що відповідно до п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, Роздільнянська ОДПІ ІУ ДФС в Одеській області є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також враховуючи те, що несплата ФОП ОСОБА_1 боргу призводить до ненадходження належних коштів до бюджету, чим порушуються інтереси держави, оскільки одним з доходів Державного бюджету України є усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України та з посиланням на положення ст.ст. 1, 5, 14, 15, 16, п.п.20.1.19 ст.20, 41, 57, п.87.11 ст.87, 102 Податкового кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 33500,00 грн.

У судове засідання 10.10.2016 року відповідач не зявилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином та своєчасно, що підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Представник позивача у судовому засідання 10.10.2016 року підтримав заявлений адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, зважаючи на думку представника позивача, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Позивач, Роздільнянська обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС в Одеській області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач, ФОП ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_1) 25.07.2013 року (остання реєстрація) зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 26.07.2013 року взято облік до Роздільнянської ДДПІ ГУ ДФС в Одеській області за №152413120834 як платника податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.9-13), ідентифікаційними даними (а.с.37), спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.22-24) та довідкою про взяття на облік платника податків від 22.09.2016 року №1615241401061 (а.с.36).

Судом встановлено, що на підставі направлень від 15.12.2015 року №371 та від 15.12.2015 року №372 позивачем була проведена фактична перевірка магазину який розташований за адресою: с.Кошари, вул. Центральна, 45, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1, за результатами якої було складено акт перевірки від 16.12.2015 року №239-36/15-24-21-01/НОМЕР_1 (а.с.16-17)/

За результатами перевірки виявленні наступні порушення:

- п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-вр «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг » за змінами та доповненнями;

- ч.12 ст.15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95вр «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16 .1 ст.16 Податкового кодексу України, на відповідача покладений обовязок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 «Про затвердження порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг » та на підставі акту перевірки 16.12.2015 року №239-36/15-24-21-01/НОМЕР_1 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000262101 від 23.12.2015 року, яким до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000252101 від 23.12.2015 року, яким до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. (а.с.18)

З довідки від 25.07.2016 року №6939/9/15-24-1701 та додатку №1 до неї, станом на 19.07.2016 року податковий борг ФОП ОСОБА_1 за платежем «Штрафні (фінансові) санкції» становить 33500, 00 грн.(а.с.7-8).

У звязку з несплатою відповідачем вказаної суми податкової заборгованості у добровільному порядку, Роздільнянська обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС в Одеській області звернулась із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Стаття 3 вказаного Закону встановлено, що субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобовязані, зокрема, 11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України (стаття 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг »).

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно із пунктом.56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як свідчать матеріали справи, податкові повідомлення-рішення від 12.12.2015 року № 00002622101 та №0000252101 отримані відповідачем 23.12.2015 року (а.с.18), ні у адміністративному, ні у судовому порядку не оскаржувалось, а отже сума грошового зобовязання, визначена у вказаному рішенні, є узгодженою, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Згідно пункту 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 року, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкції стягується на підставі рішення суду.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

На виконання вищезазначених норм Податкового кодексу України, позивачем винесено податкову вимогу форми Ф № 569-27 від 20.04.2016 року, яка отримана відповідачем 22.04.2016 року (а.с.15).

Згідно п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Станом на дату прийняття рішення, доказів оскарження чи виконання вищевказаної вимоги до суду не надано.

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.14.1.39. п.14.1. ст.14 ПК України).

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175. п.14.1. ст.14 ПК України).

У статті 16 ПК України визначені зобовязання платників податків, один з яких зобовязує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 87.11 ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1, 67471, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Новоселівка, вул. І.Франко ) податковий борг у сумі 33500 (тридцять три тисячі пятсот),00 грн., а саме: по адміністративному штрафу (код платежу 21081103) у сумі 33500,00 грн. на р/р 31117106700381 в УДКСУ у Роздільнянському районі Одеської області МФО 828011 код отримувача 37958382 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вовченко O.A.