Справа № 297/295/16-ц
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2016 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого Ільтьо І. І.,
при секретарі Куні О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням головного державного виконавця відділу ДВС Берегівського РУЮ ОСОБА_1 про виділення частки майна боржника у спільній власності подружжя,
ВСТАНОВИВ:
22.08.2016 року до Берегівського районного суду Закарпатської області звернувся головний державний виконавець відділу ДВС Берегівського РУЮ ОСОБА_1, з відповідною заяво, у якій просить виділити частку ОСОБА_2 із спільного майна подружжя, а саме з нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Берегово, вул. Б. Хмельницького, 1, з метою звернення стягнення на неї в рамках виконавчого провадження №51070925.
Свої вимоги мотивує тим, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Берегівського РУЮ перебуває виконавче провадження №51070925 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого 05.05.2016 року Берегівським районним судом про стягнення із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 496596 гривень. 11.05.2016 року, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої вручено боржниці під розписку 11.05.2016 року та надано термін до 18.05.2016 року для самостійного виконання судового рішення.
У звязку з невиконанням боржницею судового рішення 18.05.2016 року на підставі ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову ВП № 51070925 про арешт всього майна боржника, копії постанови надіслано сторонам виконавчого провадження та у відповідні установи та організації.
Під час проведених виконавчих дій було встановлено, що за боржницею зареєстровано транспортний засіб марки ОСОБА_4 № НОМЕР_1, який за місцем проживання боржниці не виявлено. 09.08.2016 року винесено постанову про розшук майна боржника, якою зазначений транспортний засіб оголошено у розшук, копію постанови надіслано сторонам виконавчого провадження та до Управління превентивної роботи Головного управління Національної поліції у Закарпатській області.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 63749909 від 19.07.2016 року встановлено, що за чоловіком боржниці ОСОБА_5 зареєстровано на праві спільної часткової власності ? частина нежитлової будівлі, розташованої за адресою м. Берегово, вул. Б.Хмельницького,1.
01.08.2016 року до Берегівського РВДВС надійшло клопотання від стягувача ОСОБА_3 про звернення до суду про визначення частки майна боржника у майні, яким вона володіє спільно з іншими особами.
Оскільки божниця ОСОБА_2 з 27.02.1993 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_5, при цьому ОСОБА_5 має на праві спільної часткової власності нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Богдана Хмельницького, №1, тому державний виконавець звернувся до суду із вказаним поданням, згідно якого просить визначити за ОСОБА_2 1/2 частку із спільного майна подружжя.
У судове засідання 30.09.2016 року державний виконавець та інші учасники не з'явилися. Відповідно до ч. 2ст. 379 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Суд, дослідивши подання державного виконавця та додані до нього документи, прийшов до наступного висновку.
Із наданої суду копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.05.2016 року №51070925 вбачається, що державним виконавцем відділу ДВС Берегівського РУЮ відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №297/295/16 виданого 05.05.2016 року Берегівським районним судом про стягнення із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 496596 гривень. Боржнику надано строк для самостійного виконання постанови до 18.05.2016 року, при цьому зазначено, що у разі невиконання виконавчого документа у наданий для самостійного виконання строк його буде виконано у примусовому порядку із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій (а.с. 113).
18.05.2016 року на підставі ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову ВП № 51070925 про арешт всього майна боржника (а.с. 115).
09.08.2016 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, якою транспортний засіб марки ОСОБА_4 № НОМЕР_1 оголошено у розшук (а.с. 116).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта №63749909 від 19.07.2016 року, сформованої на підставі пошуку через веб-сайт ОСОБА_5 належить на праві спільної часткової власності нежитлова будівля, частка власності 1/2, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Богдана Хмельницького, №1, яка придбана на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Берегівською держнотконторою (а.с. 120-122).
01.08.2016 року до відділу ДВС Берегівського РУЮ звернулася стягувач ОСОБА_3 із клопотанням про звернення стягнення на частку майна боржника у спільному майні. Також, у клопотанні просила звернутися до суду із поданням про виділ частки ОСОБА_5 зі спільного майна подружжя, зокрема, із нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Богдана Хмельницького, №1, з метою звернення стягнення на нього у межах виконавчого провадження. Та просила звернути стягнення на відповідне майно після виділення судом частки за ОСОБА_2.
Із наданої суду копії листа в.о. начальника відділу ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області вбачається, що в архіві відділу зберігається актовий запис про шлюб №25 від 27.02.1993 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, складений Берегівським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Закарпатській області.
У ч. 1ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»зазначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другоюстатті 25 цього Законудля самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Уст. 32 вказаного Законуперелічено заходи примусового виконання рішення, зокрема, одним із них є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Стаття 52 Закону передбачає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом заподаннямдержавного виконавця (ч. 6 ст.52 Закону).
Відповідно до положеньст. 379 ЦПК Українипитання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб.
Уст. 355 ЦК Українизакріплено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Стаття 60 СК Українимістить підстави набуття спільної сумісної власності подружжя. Так, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ізст. 61 СК Україниоб'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 68 СК Українивстановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно доЦивільного кодексу України.
Статтею 70 СК Українивстановлена презумпція рівності часток подружжя у праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до положеньст. 73 СК Україниза зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.
Уст. 370 ЦК Україниспіввласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364цього Кодексу.
Статтею 371 ЦК Українипередбачено звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності. Так, кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366цього Кодексу.
Уст. 57 ЦПК Українизакріплено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1ст. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.02.1993 року. Майно, набуте за час шлюбу, в тому числі нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Богдана Хмельницького, №1, належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя відповідно до ст.ст.60,61 СК України.
ОСОБА_5 та ОСОБА_2 мають рівні частки у праві спільної сумісної власності відповідно до презумпції рівності часток відповідно дост.70 СК України,ст. 370 ЦК України.
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 виступає божником у виконавчому провадженні та має сплатити на користь стягувача ОСОБА_3 496596 грн. за виконавчим листом, який виданий 05.05.2016 року Берегівським районним судом. Виконавчий документ підлягає примусовому виконанню відповідно до положень 25, 52Закону України «Про виконавче провадження».
Відтак, відповідно до положень ч. 6ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 371 ЦПК України державний виконавець звернувся до суду із поданням про виділення частки у майні, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, а саме нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Богдана Хмельницького, №1.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги наявність великої суми заборгованості ОСОБА_2 перед стягувачем ОСОБА_3, недостатності особистого майна боржника для погашення її боргу, а також наявності на праві спільної сумісної власності разом із ОСОБА_5 майнанежитлової будівлі, суд вважає подання державного виконавця таким, що підлягає задоволенню, та виділяє ОСОБА_2 1/2 частину нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Богдана Хмельницького, №1.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 209, 210, 379ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання державного виконавця відділу ДВС Берегівського РУЮ ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Богдана Хмельницького, №1, спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що належить їм на праві власності у рівних частках.
Виділити 1/2 частку ОСОБА_2 із спільного майна подружжя, а саме нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, вул. Богдана Хмельницького, №1, з метою звернення на неї стягнення в рамках виконавчого провадження №51070925.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, а особами, без участі яких постановлено ухвалу в той самий строк з моменту отримання копії ухвали суду.
Суддя: ОСОБА_7.
Судове рішення № 61919259, Берегівський районний суд Закарпатської області було прийнято 07.10.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 297/295/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: