Ухвала суду № 61917462, 11.10.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

11 жовтня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів:

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Шеремет А.М., Гордійчук С.О.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 1 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання порушеного права, зміну правовідношення та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Кузнецовського міського суду від 1 грудня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у спарві за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі ПАТ "Дельта Банк" або банк) про визнання порушеного права, зміну правовідношення і стягнення грошових коштів.

В поданій апеляційній скарзі позивач покликається на її незаконність та необґрунтованість, що полягають в порушенні норм процесуального права.

На її обґрунтування зазначалось про помилковість висновків судді щодо існування такого самого спору між тими самими сторонами, з того самого предмета і з тих самих підстав.

Оскільки йому створено перешкоди у доступі до правосуддя, позивач просив скасувати ухвалу судді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи позивача, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя першої інстанції виходила з того, що 24 листопада 2015 року суддею постановлено ухвалу про визнання неподаною і повернення позивачу позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк" про визнання порушеного права, зміну правовідношення та стягнення грошових коштів. Оскільки дана ухвала не набрала законної сили, тому суддя вважала, що між сторонами існує той самий спір, з тих самих підстав та з того самого предмета.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Як убачається, 24 листопада 2015 року суддею першої інстанції визнано неподаною і повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк" з тих мотивів, що вимоги позивача як споживача ґрунтуються на порушенні норм Закону України "Про захист прав споживачів", однак він не виконав вказівок судді, зокрема не оплатив судовим збором свій позов (а.с. 9-9, зв.).

30 листопада 2015 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до банку про визнання порушеного права, зміну правовідношення та стягнення грошових коштів, предмет і підстави якого фактично є тотожними з попереднім позовом (крім вимоги про стягнення процентів за користування коштами, яка відрізняється), також обґрунтовуючи його недодержанням положень Закону України "Про захист прав споживачів" (а.с. 2-4). У відкритті провадження у справі за цим позовом 1 грудня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 10).

Ухвалою судді Апеляційного суду Рівненської області від 24 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Кузнецовського міського суду від 1 грудня 2015 року визнано неподаною і повернуто йому через неусунення недоліків щодо сплати судового збору, оскільки як споживач він зобов'язаний сплатити судовий збір при зверненні до суду з позовом (а.с. 21).

Колегія суддів касаційного суду, скасовуючи 7 вересня 2016 року ухвалу апеляційного суду і повертаючи справу до цього ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі, зазначила, що ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" звільняють споживачів від сплати судового збору за позовами, повязаними з порушенням їх прав.

Норми ч. 4 ст. 338 ЦПК України передбачають обовязковість висновків і мотивів суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, для суду першої чи апеляційної інстанцій при новому розгляді справи.

Згідно з ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою до повернення заяви.

Тобто ОСОБА_1 був вправі звернутися з тотожним позовом до суду після усунення обставин, що перешкоджали йому це здійснити раніше.

Підставою для скасування оскаржуваної ухвали відповідно до п. 3 ст. 312 ЦПК України є порушення суддею першої інстанції порядку, встановленого для вирішення процесуального питання.

Керуючись ст.ст. 3, 303, 307, 312, 313-315, ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Кузнецовського міського суду від 1 грудня 2015 року скасувати, а питання про відкриття провадження у справі передати до суду першої інстанції.

Головуючий: Судді: