Ухвала суду № 61913185, 05.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2016 року м. Київ К/800/6115/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Олексієнка М.М.,

Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі - Управління) до Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати» (далі - ДП «ВО «Карпати») на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И ЛА:

У липні 2015 року Управління звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 99916 грн 71 коп.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року, позов задоволено, стягнуто з ДП «ВО «Карпати» на користь Управління заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 1 березня 2015 року до 1 червня 2015 року в розмірі 99 916 гривень 71 копійка.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з врахуванням наступного.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону зазначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з пунктом 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Судами встановлено, що працівнику відповідача ОСОБА_3, який не досяг пенсійного віку, призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а працівникам відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16І, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 - відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вказані пенсіонери отримують пільгову пенсію за місцем свого проживання, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16І та ОСОБА_17 - у місті Івано-Франківську; ОСОБА_19 та ОСОБА_18 - у Богородчанському районі Івано-Франківської області; ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_20 - у Калуському, Рожнятівському та Тлумацькому районах Івано-Франківської області; ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 - у Тисменицькому районі Івано - Франківської області. Витрати на виплату та доставку пільгових пенсій згаданим пенсіонерам за період з 01.03.2015 року до 01.06.2015 року здійснено територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання вказаних осіб у загальному розмірі 99 916, 71 гривень, з яких 5 005, 14 гривень за списком №1 та 94 911, 57 гривень за списком № 2.

Згідно з абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 28.04.2014 року - до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Підпунктом 17 пункту 6 розділу ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №3668 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Станом на 1 жовтня 2011 року (час набрання чинності статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №3668 від 08.07.2011 року) вказані у надісланих відповідачу розрахунках за період березня-травня 2015 року особи не досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто 55-ти років (для жінок) та 60 років (для чоловіків), з настанням якого припинялося відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а тому територіальними органами Пенсійного фонду за місцем проживання цих осіб здійснено перевизначення дат досягнення ними пенсійного віку, у зв'язку із внесенням змін до частини 2 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає поступове підвищення пенсійного віку для жінок.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій правильно вказали, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на органи Пенсійного фонду України, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених органами Пенсійного фонду України, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються відповідачу.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, оскільки несплата ДП «ВО «Карпати» понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.03.2015 року до 01.06.2015 року в розмірі 99 916, 71 гривень, вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень,.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати»залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

М.М. Олексієнко

С.С. Пасічник