Постанова № 61912829, 10.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 701/548/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко А.І.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.Суддів:Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,При секретарі:Гуменюк Т.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 13 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи - ОСОБА_6, орган опіки та піклування Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області, Уманська прокуратура в Черкаській області, Молодецька сільська рада, про зобов'язання призначити соціальну допомогу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 пред'явила позов до Управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області про оскарження бездіяльності відповідача, який відмовився призначити соціальну допомогу позивачу та п'ятьом малолітнім дітям, що є основним джерелом їх існування, як малозабезпеченими особами, зобов'язання призначити соціальну допомогу.

Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 13 травня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення з березня 2008 року та отримує різі види соціальних допомог в тому числі і державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, має на своєму утриманні малолітніх дітей, а саме: сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, синів ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4

Позивач не працює, перебуває у декретній відпустці по догляду за сином ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, до виповнення йому трьох років.

25.03.2016 року на адресу суду першої інстанції надійшла уточнена адміністративна позовна заява, згідно якої у період розгляду справи у позивачки ОСОБА_5 народилася п'ята дитина, а саме ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_10 року.

ОСОБА_5 звернулася 17.03.2015 року до відповідача на предмет забезпечення їй соціального захисту, а саме: просила призначити їй державну допомогу, як основне джерело існування по тій причині, що має на утриманні 4 малолітніх дітей, бо перебуває у розірваному шлюбі згідно рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 04.03.2015 року.

Розпорядженням відповідача від 28.04.2015 року за № 08/849 ОСОБА_5 відмовлено у призначенні допомоги у зв'язку із ненаданням повного пакету необхідних документів у визначений термін. Заявниці роз'яснено необхідність звернутись наступного місяця з повним пакетом документів та актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Не погоджуючись із протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернулась із даним позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із таким висновком суду першої інстанції із огляду на наступне.

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» № 1768-ІІІ від 01.06.2000 року та «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 24.02.2003 року.

Згідно ст. 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.

Середньомісячний сукупний доход сім'ї це обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.

Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону та п. 6 Порядку «…до складу сім'ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І та ІІ груп або інвалідами І групи і проживають разом з батьками непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом І групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім'ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні».

Згідно ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» та п. 10 «Порядку призначення і виплати державної, соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» соціальна допомога не призначається у разі, коли: «працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, за інвалідами II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги); під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім'ї з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здача у найм або оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім'ї працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобуса тощо); особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв'язку тощо (крім житлово-комунальних послуг, у межах норм споживання та медичних послуг, пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності) в сумі, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї; у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами І і II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 гектара (крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід); у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об'єктами оподаткування.

За наявності обставин, зазначених у пункті 10 Порядку, державна соціальна допомога може бути призначена органом соціального захисту населення на підставі рішень районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах рад або утворених ними комісій у разі, коли:

- у складі сім'ї є інвалід; у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах І - IV рівня акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);

- неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов'язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім'ї.

Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

Згідно ст. 51, 52 Конституції України, ст. 180-201 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.

Згідно п. 10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою КМУ № 250 від 24.02.2003 року, на підставі рішення комісії з призначення державних соціальних допомог (субсидії) № 4 від 16.04.2014, як виняток, так як сім'я багатодітна та згідно акта обстеження матеріально - побутових умов сім'ї, ОСОБА_5 було призначено допомогу: з 01.03.2014 по 11.03.2014-2486,00 грн., з 12.03.2014 по 08.05.2014 - 2736,00 грн., з 09.05.2014 по 31.08.2014 - 2973,49.

08 вересня 2014 року позивачка повторно звернулася до відповідача із заявою на призначення допомоги малозабезпеченим сім'ям.

При розгляді звернення комісія не знайшла достатніх підстав на призначення допомоги і згідно п. 10 постанови КМУ від 24.02.2003 року № 250 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» відмовила у призначенні допомоги. Члени комісії рекомендували працевлаштуватись чоловікові заявниці і звернутись за призначенням допомоги на загальних підставах, про що заявницю повідомлено.

У своєму письмовому зверненні до відповідача, яке надійшло 30.09.2014 року, ОСОБА_5 зверталася з проханням повторно розглянути заяву на призначення допомоги від 08.09.2014 року.

Переглянувши заяву та документи, на підставі рішення комісії № 10 від 15.10.2014 року, як виняток, надано дозвіл призначити допомогу ОСОБА_5 згідно п. 10 постанови Кабінету КМУ від 24.02.2003 року № 250 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям». Допомогу призначено з 01.09.2014 по 28.02.2015р. в розмірі 2500,18 грн.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 звернулася із письмовою заявою 17.03.2015 року до відповідача та надала наступні документи: довідку про склад сім'ї, № 38 від 17.03.2015 р., видану Поташською сільською радою, в якій зазначено, що вона та четверо її неповнолітніх дітей зареєстровані в с. Поташ, але не проживають; довідку про розмір земельної ділянки в смт. Маньківка, № 855 від 17.03.2015 р.; довідку про відсутність земельної ділянки в с. Поташ, № 38 від 17.03.2015 р.; довідку з відділу державної виконавчої служби про неотримання аліментів від ОСОБА_11, на сина ОСОБА_12 2001 року народження, № 64 від 17.03.2015 року; копію рішення Маньківського районного суду про розірвання шлюбу між заявницею та її чоловіком ОСОБА_13, від 04.03.2015 р. № 701/255/15 -ц.

Відповідачем було повідомлено про необхідність подання довідок про доходи сім'ї, а саме: довідки про грошовий еквівалент пільг на природний газ та електроенергію як багатодітній сім'ї та довідку про аліменти чи дохід батька, відповідно до абзацу 5 п. 6 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2003 р. № 250, в якому зазначено, що даний вид допомоги призначається з урахуванням доходів членів сім'ї.

В свою чергу, відповідно до рішення Маньківського районного суду від 04.03.2015р. за № 701/255/15-ц про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, двоє спільних дітей: ОСОБА_8, 2008 р.н. та ОСОБА_15, 2010 р.н. залишено проживати з матір'ю. Місце проживання молодшого сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11 не визначено.

Оскільки заявниця наполягає на призначенні допомоги сім'ї, в якій виховується четверо дітей, управлінням направлено запит до Молодецької сільської ради.

Згідно отриманої відповіді № 271 від 10.04.2015 року позивач разом із чоловіком та чотирма дітьми проживає в с. Молодецьке. Крім того, надано роз'яснення, що сім'я проживає у будинку, який належить ОСОБА_6, копія довідки № 268 від 10.04.2015 року тобто після розірвання шлюбу сім'я проживає разом.

Однак, інформацію про доходи чоловіка до зазначеного терміну не було подано.

Згідно п. 6 абз. 5 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї подає декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї), та абз. 8 вищезазначеного Порядку: «до складу сім'ї включаються чоловік та жінка, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей», прийнято розпорядження № 08/849 від 28.04.2015 про відмову в призначенні допомоги.

Судова колегія враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Так, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003№3 рп/2003)

Ст.13 Конвенції по захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом необхідно розуміти таке, що призводить до потрібних результатів, наслідків, що дають найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Колегія суддів наголошує, що матеріали справи не містять доказів того, що позивачем, при зверненні до відповідача із заявою додано рішення Маньківського районного суду від 04.03.2015р. за № 701/255/15-ц про розірвання шлюбу, а отже відмовляючи в призначенні соціальної допомоги, відповідачем не могло бути враховано вказане рішення суду.

Виходячи з передбаченого частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України права суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, колегія суддів приходить до висновку про необхідність виходу за межі заявлених позивачем позовних вимог, з метою повного захисту прав та інтересів позивача та малолітніх дітей, зобов'язавши відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_5 з врахуванням рішення суду.

Як визначено у ст. 162 КАС України та роз'яснено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Колегія суддів наголошує, що задоволення позовних вимог в такий спосіб є лише єдиним законним способом відновлення порушених прав позивача.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, зокрема в ухвалі від 24.11.2015 року у справі № 826/2854/15.

Твердження апелянта про те, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми є її основним джерелом існування колегія суддів до уваги не приймає, оскільки позивач отримує інші види державної допомоги, які призначено без врахування доходу, а саме: тимчасову державну допомогу дітям, згідно Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою КМУ від 22.02.2006 № 189, на сина ОСОБА_14, 2001 р.н.; допомогу при народженні дитини, згідно порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751, на сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 Також сім'я користується пільгами як багатодітна сім'я, відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», (50 відсотків на оплату природного газу та електроенергії в межах норм споживання, які нараховуються на адресу АДРЕСА_1). Пільги нараховуються на 5 осіб включаючи і чоловіка. Пільги на дитину 2014 року народження не нараховуються по причині відсутності запису у посвідченні багатодітної сім'ї, що підтверджується матеріалами справи.

Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача призначити соціальну допомогу її п'ятьом дітям, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_10, народився ІНФОРМАЦІЯ_10 року тобто після розгляду заяви позивача від 17.03.2015 року щодо призначення їй соціальної допомоги на чотирьох дітей.

16.02.2016 року позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення соціальних допомог на п'ятьох дітей, а саме, допомоги при народженні п'ятої дитини, допомоги по вагітності та пологах, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та тимчасової державної допомоги дітям.

Розпорядженням відповідача від 23.03.2016 року № 08/453 позивачеві відмовлено в призначенні соціальних допомог, так як позивач повторно не надав відповідачу необхідних документів для призначення соціальних допомог. Вказане розпорядження не є предметом оскарження у даній справі.

Як повідомив представник відповідача, управлінням надсилались запити до сільських рад с. Поташ та Молодецьке про надання копії свідоцтва про народження найменшого сина та довідки про склад сім'ї, однак надані відповіді не були достатніми для призначення допомог.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів, враховуючи положення ст.. 11 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та прийняти відповідне рішення.

Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 13 травня 2016 року задовольнити частково.

Постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 13 травня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та прийняти відповідне рішення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.