Постанова № 61911501, 11.10.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 р. Справа № 805/3192/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу на загальну суму 17640 грн.

ВСТАНОВИВ:

Волноваською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь місцевого бюджету податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 640 грн. та податкового боргу по штрафним (фінансовим) санкціям у сумі 17000 грн. до Державного бюджету України.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що податковий борг на загальну суму 17640 грн. відповідачем не сплачений. 11 жовтня 2016 року представник позивача до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, жодних заперечень, заяв або клопотань до суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особо-підприємець за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1. Перебуває на податковому обліку у Волноваській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 від 26 грудня 2007 року.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що 11 лютого 2016 року відповідачем до позивача була подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2012 року № 1300000830, якою було самостійно визначено розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у 2013 року у розмірі 100 грн. щоквартально. Однак, відповідачем авансові платежі сплачені не були, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 300 грн.

16 квітня 2014 року позивачем була проведена камеральна перевірка податкової декларації про майновий стан і доходи відповідача за 2013 рік, за результатами якої був складений акт № 805/05-33-17/НОМЕР_1, яким встановлено порушення податкового законодавства, а саме статті 120 Податкового кодексу України. За результатами акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2014 року № 0007941700, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн. Дане повідомлення-рішення було отримано відповідачем 23 квітня 2014 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та у судовому чи адміністративному не оскаржувалось.

10 липня 2015 року позивачем була проведена камеральна перевірка податкової декларації про майновий стан і доходи відповідача за 2014 рік, за результатами якої був складений акт № 522/05-33-17/НОМЕР_1, яким встановлено порушення податкового законодавства, а саме статті 120 Податкового кодексу України. За результатами акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2015 року № 0003711700, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу 14 липня 2015 року рекомендованим листом та у судовому чи адміністративному не оскаржувалось.

Суд встановив, що позивачем 25 травня 2016 року була проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними та/або тютюновими виробами, за результатами якої був складений акт від 26 травня 2016 року № 540/05-33-40/НОМЕР_1. За результатами акту перевірки від 26 травня 2016 року позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2016 року № 0000014000, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17000 грн. Дане рішення було отримане відповідачем 27 травня 2016 року, про що свідчить підпис відповідача у податковому повідомлені-рішенні та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалось.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу була направлена відповідачу податкова вимога від 11 серпня 2014 року № 633-25 на суму 2612 грн. 90 коп., яка була отримана відповідачем 16 серпня 2014 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Та відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу у розмірі 17640 грн. на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості, зворотного боку облікової картки платника податків та відповідачем не заперечувалось.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу на загальну суму 17640 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (85700, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету податковий боргу у сумі 640 грн. (шістсот сорок гривень) на р/р 33213801700185, код платежу 11010500, отримувач Волноваська м/рада, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37980308 та податковий борг у сумі 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) на користь Державного бюджету України на р/р 31419561700180, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37980308, код платежу 21081500.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 11 жовтня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.